До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положення статті 155 Конституції України "на наступній черговій сесії Верховної Ради України" в контексті ухвалення змін до Конституції в частині децентралізації.

Як повідомили сьогодні, 20 січня, у прес-службі Конституційного Суду, згідно з Регламентом КС, подання передано на вивчення в Секретаріат суду.

У тексті конституційного подання, розміщеному на сайті КС, зазначається, що є "неоднозначне розуміння цієї норми". Як зазначається у документі, статтею 155 Конституції України передбачено, що попередньо схвалені зміни до Конституції України вважаються схваленими, якщо "на наступній черговій сесії Верховної Ради України" за законопроект проголосувало не менше як дві третини від конституційного складу ВР, тобто 300 голосами.

Разом з тим у поданні сказано: "Через обмеження у часі щодо виконання необхідних процедур для остаточного схвалення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)" №2217а може скластися ситуація, коли законопроект може бути не розглянуто протягом третьої сесії ВР".

Депутати хочуть, щоб КС розтлумачив, чи йдеться про наступну за номером сесію ВР, чи "мається на увазі будь-яка інша наступна сесія Верховної Ради України".

Депутати просять Конституційний Суд розглянути це подання як невідкладне. Серед підписантів подання, зокрема, депутати із фракції "Блок Петра Порошенка": Руслан Князевич, Сергій Березенко, Ірина Фріз, Тарас Кутовий, Дмитро Андрієвський, Марія Іонова, Ігор Гринів; з фракції "Народний фронт" - Леонід Ємець, Тетяна Чорновол, Антон Геращенко; з групи "Воля народу" - Олександр Онищенко.

"БПП": це не затягування, а продовження Мінського процесу

Один із підписантів подання народний депутат від БПП "Солідарність" Віктор Чумак пояснив "Українській правді" зміст цього подання.

"Ми там вже скільки років живемо і вважаємо, що чергова сесія – це та яка поточна, але в Конституції є класні слова – кожна чергова сесія починається у перший вівторок лютого, перший вівторок березня. Тобто черговими є тільки ті сесії, які в лютому і березні, а ті, які діють – треба давати інший термін, наприклад, "поточна сесія". Тут гра термінології", - пояснив Чумак.

На запитання, чи такі дії депутатів є затягуванням прийняття змін до Конституції, народний депутат зазначив:

"Ні, це не затягування, це навпаки - продовження часу на дипломатичні перемовини в рамках мінського процесу, а з іншого боку – це спроба не втратити певні розділи з децентралізації".

Водночас Чумак зауважив, що наразі голосів щодо голосування за зміни до Конституції не вистачає.

"Точно знаю, що "Самопоміч" не підтримує, "Батьківщина", Радикальна партія не підтримує. Голосувати "Народним фронтом" і "БПП" (бракує голосів - ред.)… Тим більше, що в "Народному фронті" людей з 10 не підтримає точно і в "БПП", скоріш за все, десь 20 людей знайдеться. А голосувати за підтримки "Відродження" й "Опоблоку" – якось некоректно", - підкреслив народний депутат.

Нагадаємо, 31 серпня 2015 року Верховна Рада України попередньо схвалила президентський законопроект (№2217а/П1) про внесення змін до Конституції України стосовно децентралізації влади. Ухвалення конституційних змін передбачено Мінськими домовленостями, тому в запропонованому президентом України Петром Порошенком проекті є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. "За" проголосували 265 народних депутатів із 368, зареєстрованих у сесійній залі.

При цьому праві партії ("Свобода", Радикальна партія, "УКРОП") намагалися зірвати голосування. Через сутички на площі Конституції перед будівлею Верховної Ради того дня загинуло четверо бійців Нацгвардії.

Згідно з українським законодавством, законопроект про внесення змін до Конституції, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу парламенту, вважається ухваленим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосували не менше ніж 300 народних депутатів.

У грудні минулого року голова Верховної Ради Володимир Гройсман наголошував, що якщо цей законопроект не буде остаточно схвалений до кінця поточної сесії, то реформа децентралізації буде відкладена на кілька років.

"Неухвалення цього рішення призведе до того, що його доведеться відкласти на рік. Це передбачає процедура. Потім ще рік займатися конституційним процесом, це якщо все буде добре... Це займе чотири-п'ять років. Скажіть, ви хочете жити чотири-п'ять років у нинішній системі? Я - не хочу", - заявляв Гройсман.

Згідно з календарним планом, останній пленарний тиждень поточної сесії відбудеться 25-29 січня, а закриття третьої сесії Верховної Ради VIII скликання - 2 лютого. Цього самого дня заплановано відкриття четвертої сесії.

Заступник голови фракції "Блок Петра Порошенка" Ігор Кононенко заявив, що голосування стосовно децентралізації може відбутися 28 січня, якщо буде консенсус фракцій коаліції.

А лідер Радикальної партії Олег Ляшко стверджує, що у парламенті немає 300 необхідних голосів, і у президента вирішили відкласти це питання.