Європейський союз розробив критерії, виконання яких відкриє перед Україною двері до підписання угоди про асоціацію (СА) з ЄС. Про існування списку, що включає "19 індикаторів", поставлені до відома і українська влада, і опозиція, хоча в офіційних документах він не фігурує. У Кабінеті міністрів сподіваються, що зможуть відповідати більшості вимогам ЄС навіть без вирішення проблеми політв'язнів - глава МЗС Леонід Кожара вчора, 5 лютого, заявив, що СА буде підписана незалежно від успіхів у боротьбі з вибірковим правосуддям. У дипломатичному корпусі тим часом вважають оптимізм міністра невиправданим, пише "Коммерсантъ-Украина".

На вчорашній прес-конференції міністр закордонних справ Леонід Кожара сказав, що не бачить прямого зв'язку між вирішенням проблеми виборчого правосуддя в країні та перспективами підписання СА між Україною та ЄС.

"Так, це питання піднімається, але у нас є десятки інших питань (у взаєминах з ЄС). І за умови виконання нами програми реформ угода про асоціацію буде підписана незалежно від того, чи залишилися інші проблеми в наших відносинах", - впевнено заявив глава МЗС.

Як відомо, представники Євросоюзу неодноразово підкреслювали, що однією з умов розвитку взаємин з Україною і підписання СА є скасування політично мотивованих вироків, винесених екс-прем'єру Юлії Тимошенко і колишньому главі МВС Юрію Луценку. Про це, зокрема, йдеться в грудневому рішенні Ради ЄС з українського питання. Тим часом вчорашня заява пана Кожари, що йде врозріз з позицією ЄС, не була обмовкою - в ході прес-конференції міністр повторив її двічі.

ЗМІ з'ясували, на чому грунтується оптимізм представників влади. Справа в тому, що на підставі грудневого рішення Ради ЄС були розроблені критерії оцінки прогресу України. Даний список не має офіційної назви - представники Євросоюзу згадують про нього як про "19 індикаторів" (19 benchmarks) або про "список Фюле".

"Офіційно нам цей список не передавали, але я знаю про його існування. Загалом він співпадає з програмою реформ України", - підтвердив наявність такого переліку Леонід Кожара.

У МЗС розраховують, що при оцінці прогресу, досягнутого Україною, влада обгрунтує свої досягнення за більшістю показників і в результаті переконає Брюссель не надавати першорядного значення невирішеним політичним проблемам.

Про нові принципи оцінки досягнень України проінформована не тільки влада, але й опозиція - глава парламентського комітету у закордонних справах Григорій Немиря ("Батьківщина") повідомив про них на засіданні комітету, яке відбулося в минулу п'ятницю, 1 лютого.

"Визначено "19 індикаторів". Штефану Фюле (комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства) доручено здійснювати моніторинг виконання цих критеріїв. Мені відомо, що комісія повинна провести два етапи оцінювання, останній з них відбудеться в травні", - повідомив членам комітету пан Немиря.

Примітно, що Григорій Немиря та Леонід Кожара на минулому тижні відвідали Брюссель, де, зокрема, зустрічалися і з Штефаном Фюле.

Пан Немиря уточнив, що, крім вимог про проведення реформ, у списку є ключові для опозиції політичні пункти. Пан Кожара зі свого боку зазначає, що серед "19 індикаторів" немає прямої вимоги про звільнення з ув'язнених Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

"Прізвищ там немає. Там стоїть питання про виборче правосуддя, але воно не персоніфіковане", - заявив глава зовнішньополітичного відомства.

У Єврокомісії підтвердили, що проводять операційну оцінку досягнутого Україною прогресу, але заявили, що не можуть надати список індикаторів, на який посилаються українські політики.

"На офіційному рівні як такого списку з 19 критеріїв не існує, але ми проводимо постійний діалог з Україною з приводу того, що конкретно потрібно (від Києва) для повної відповідності (очікуванням ЄС) в трьох сферах, визначених грудневим рішенням Ради ЄС. Єдиним релевантним документом є висновки Ради ЄС, прийняті на рівні глав МЗС", - відповів офіційний представник Єврокомісії Петер Стано.

Три напрямки роботи, про які йде мова, - вирішення проблем законодавства про вибори, зокрема перехід до єдиного Виборчого кодексу; виправлення наслідків вибіркового правосуддя та недопущення нових його випадків; реалізація всеохоплюючої програми реформ, передбачених Порядком денним асоціації.

Завтра, 7 лютого, розпочнеться візит Штефана Фюле в Україну. З урахуванням вчорашніх заяв Леоніда Кожари Київ та Брюссель чекає непростий діалог про можливість підписання угоди в умовах, коли українська сторона декларує неготовність вирішувати "проблему Юлії Тимошенко".

Співрозмовники в дипломатичному корпусі відзначають, що остаточне рішення з цього питання не буде прийнято ні в ході візиту пана Фюле, ні на саміті Україна-Євросоюз 25 лютого.

Позиція ЄС щодо цього питання повинна бути визначена консенсусом, а на сьогодні єдиної думки немає. Кілька країн, зокрема Польща та Литва, лобіюють підписання СА навіть в нинішніх політичних умовах, однак у більшості європейських держав вважають неприпустимим підписання даного договору без вирішення проблеми переслідування опозиції.

Між тим у переліку "19 індикаторів" проблемними є не тільки пункти, що стосуються політично мотивованих кримінальних процесів. Леонід Кожара визнав, що і в деяких інших моментах підходи європейської і української сторони до оцінки якості проведених реформ розрізняються.

"З деяких питань нам ще потрібно зрозуміти і узгодити, що саме від нас вимагається. Наприклад, там є пункт по Виборчому кодексі. Але наша правова система не допускає кодифікації законодавства в цій сфері. Тому мова повинна йти трохи про інше - про реформу існуючого законодавства про вибори", - заявив міністр закордонних справ.

Слід зазначити, що вимога прийняти Виборчий кодекс, який уніфікує правила проведення всіх виборів в країні, висувається на адресу України протягом близько п'яти років, і раніше неодноразово визнавалося, що його ухвалення - не проблема. Однак Київ воліє утримуватися від цього кроку, змінюючи правила виборів перед початком кожної нової виборчої кампанії.

Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Леонід Кожара заявив, що перспективи підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом у поточному році реальні.

Довідка

Україна і ЄС почали переговори щодо Угоди про асоціацію у 2007 році, і завершили їх у грудні 2011 року. 30 березня того року угоду було парафовано сторонами.

14 листопада глава польського уряду Дональд Туск після зустрічі з німецьким канцлером Ангелою Меркель висловив сподівання, що Україна та ЄС зможуть підписати парафовану навесні Угоду про асоціацію в листопаді 2013 року.

У свою чергу, Меркель заявила, що влада України повинна створити умови, які дозволять підписати Угоду про асоціацію з ЄС.

"Умови, за яких Угоду про асоціацію може бути підписано, наразі відсутні, але ми перебуваємо в процесі. Коли справа доходить до нашої думки, ми готові її підписати, якщо буде створено такі умови", - сказала Меркель.

Перешкодою до підписання Угоди про асоціацію, як згадувалося, є вибіркові юстиція і правосуддя, а також недостатня незалежність судової системи та усунення лідерів опозиції від участі у виборчому процесі.