Коли мова заходить про секс у космосі, федеральні агентства США дружно замовкають. Представники NASA стверджують, що ще не проводилося жодних експериментів сексуального характеру, а колишні астронавти всіляко намагаються ухилитися від відповіді, якщо їм ставлять питання на цю тему. Частково це можна пояснити тим, що секс ніколи не вивчався в рамках короткострокових космічних місій, пише Mashable.

Однак люди на Марсі - це наше майбутнє. Якщо перших людей на Марс відправить NASA, ця місія передбачає тривалий космічний політ, який може тривати два роки. Якщо колонію людей на Марсі вирішить заснувати якась приватна компанія, це, швидше за все, буде подорож в один кінець без можливості будь-коли повернутися на Землю.

І це може стати гігантською проблемою для нашого майбутнього в космосі. "Існують базові людські потреби, такі як прагнення мати укриття, їжу і бажання продовжувати свій рід, тому якщо ви обходите увагою хоча б одну з них, ви гальмуєте освоєння космосу", - говорить доктор Саралін Марк (Saralyn Mark), фахівець із жіночого здоров'я, яка працює консультантом у кількох агентствах, зокрема NASA.

Найголовнішим залишається питання про те, яким чином наші тіла відреагують на тривалий вплив гравітації на Марсі, яка на 60% слабкіша за земну.

Марсіанське товариство (The Mars Society), організація, ідеологічною основою якої стала концепція "Залишитися на Марсі" (Mars to Stay), що виникла на початку 1990-х років, наполягає на необхідності колонізувати Марс, відправляючи екіпажі тільки в один кінець. Хоча думки членів цієї організації з приводу того, коли це стане можливим, розділилися, Марсіанське товариство регулярно проводить імітації місій на своїй дослідницькій станції Mars Desert Research Station в штаті Юта, яка була створена з метою імітувати середовище проживання на Марсі.

На цій станції що два тижні п'ять-шість людей виконують рутинні завдання, подібні до тих, які доведеться щодня виконувати майбутнім членам людської колонії на Марсі, щоб самостійно забезпечувати себе всім необхідним - вирощувати їжу, наприклад. Доктор Кріс Ленхардт (Kris Lehnhardt), головний лікар MDRS, вважає, що питання продовження роду і жіночого здоров'я повинні стати пріоритетними, якщо люди збираються вирушати на Марс з подібною місією.

"Якщо згадати історію, то в якийсь момент колонія повинна стати самодостатньою, - говорить він. - Якщо люди не зможуть вступати один з одним в статевий зв'язок, вони не зможуть заснувати колонію, яка з часом буде розростатися. Тобто люди на Марсі просто вимруть, якщо у них не буде можливості розмножуватися".

Експерти MDRS поки що не проводили ніяких експериментів, покликаних досліджувати секс в умовах гравітації на Марсі. Однак у Ленхардта, який також викладає здоров'я людини в умовах космічного польоту в університеті Джорджа Вашингтона, є деякі міркування з приводу того, яким може бути секс на Марсі. У своїх припущеннях він ґрунтується на даних про те, як поводиться людське тіло в умовах невагомості, отриманих під час місій на Міжнародну космічну станцію.

Всі ми бачили відеозаписи астронавтів, котрі ширяють у повітрі на МКС, однак на Марсі все буде виглядати дещо інакше, оскільки сила тяжіння там є. Якщо говорити лише про отримання фізичного задоволення, то секс на Марсі навряд чи буде чимось відрізнятися від сексу на Землі, до якого ми звикли. Просто спочатку доведеться трохи пристосуватися.

"Найімовірніше, ви зможете робити все те ж саме, що ви робите на Землі, - каже Ленхардт. - Вам просто доведеться пристосуватися до фізики руху".

Подібно до астронавтів на МКС, поселенцям на Марсі не потрібно буде носити космічні скафандри всередині станцій, оскільки атмосфера там нічим не буде відрізнятися від атмосфери на Землі.

Найскладнішим у заняттях сексом в умовах низької гравітації буде знайти оптимальний спосіб підтримувати контакт, тому що тіла будуть постійно відштовхуватися одне від одного. Ленхардт стверджує, що в космосі люди відчувають себе трохи дивно, додаючи, що астронавти на МКС сплять у спеціальних мішках, прикріплених до стіни. "Якщо говорити про позиції в сексі, то найголовнішим буде домогтися такого положення, яке дозволяло б не втрачати взаємний контакт. Це цілком можливо, хоча спочатку це буде виглядати дещо незграбно".

На Марсі зберігати контакт одне з одним буде легше, ніж на орбіті через те, що на Марсі є гравітація. "Це не Місяць, де ви стрибаєте вгору і вниз, але сила тяжіння там значно менша, ніж на Землі", - зазначає Ленхардт.

Контроль народжуваності на іншій планеті

Коли мова йде про секс на Марсі, то ще більш важливим питанням тут є проблема продовження роду. Якщо мета полягає в тому, щоб насправді знайти планету, на якій могли б жити люди, питання сексу і вагітності треба вивчити ретельно.

"Багато хто вважає, що це такі питання, які нам доведеться вирішувати, коли ми назавжди оселимося на новій планеті. Однак цей аспект має першорядне значення, - підкреслює Ленхардт. - Якщо ми ведемо мову про те, щоб послати групу людей на Марс і заснувати там колонію, ми повинні вирішити питання продовження роду".

Втім, деякі прихильники колонізації Марса не вважають, що вагітність буде одним з основних питань, які належить вирішувати першій групі поселенців на Червоній планеті.

Репортери Mashable взяли інтерв'ю у Норберта Крафта (Norbert Kraft), глави медичної служби Mars One, приватної компанії, яка має намір в 2023 році відправити на Марс групу колоністів, яких обере публіка за допомогою голосування на національному телебаченні. Коли Крафту поставили запитання про те, як Mars One буде готувати своїх астронавтів до сексу і можливої вагітності на Марсі, він відповів, що не бачить в цьому особливої проблеми, додавши, що їхня організація постарається "інформувати поселенців про всі можливі ризики, пов'язані із заняттям сексом у космосі".

Ідеальна модель розвитку ситуації, що кілька перших хвиль поселенців - компанія Mars One буде відправляти нову групу з 30 осіб кожні два роки - взагалі не будуть виробляти потомство. За словами Крафта, як тільки у команди Mars One на Землі з'явиться більше інформації про середовище проживання на Марсі, "можливо, вони відправлять на цю планету тварин, щоб поспостерігати за процесом їхнього розмноження".

Крафт стверджує, що астронавтів забезпечать запасом протизаплідних засобів. Проте ті методи, за допомогою яких люди контролюють народжуваність на Землі, можуть виявитися неефективними на Марсі. Поки що ми не знаємо практично нічого про те, як жіноче тіло буде адаптуватися до умов низької гравітації, зокрема як вона вплине на рівень гормонів у крові. Саме тому ще до відправлення на Марс буде досить важко розробити протизаплідний засіб, який міг би ефективно запобігати вагітності у жінок, які оселяться на цій планеті.

Деякі медичні експерти пропонують поставити жінкам внутрішньоматкову спіраль. Однак проблема полягає в тому, що навіть у випадку з негормональною внутрішньоматковою спіраллю існує підвищений ризик її зміщення в умовах низької гравітації і, таким чином, пошкодження матки. "Що стосується внутрішньоматкової спіралі, то в цьому випадку у вашому тілі з'являється чужорідний об'єкт, в той час як ви відправляєтеся жити в чужому для вас середовищі. У разі екстреної необхідності витягти її буде вкрай важко, - каже доктор Марк. - Найкраще рішення в даному випадку - намагатися не ускладнювати ситуацію".

Крім того, існує ще одне досить суперечливе рішення питання незапланованої вагітності на Марсі - стерилізація жінок. Прихильники колонізації Марса пропонують вирізати непотрібні органи, такі як апендикс і мигдалини, перед польотом, щоб уникнути необхідності проводити небезпечні екстрені операції на Червоній планеті. Однак коли мова заходить про видалення матки, експерти не можуть дійти єдиної думки.

"Коли ви вирушаєте в новий світ, вам найменше хочеться думати про те, що вам доведеться народжувати дитину перш, ніж ви встигнете там облаштуватися, - говорить доктор Марк. - Проте які органи ми вважаємо життєво необхідними? Де ті кордони, які перетинати не можна? Після видалення матки у деяких жінок починаються проблеми зі здоров'ям. Тож я не рекомендував би цього робити, якщо тільки у вас немає серйозних показань".

Перший людський марсіанин

Можливо, всі розмови про запобігання вагітності на Марсі передчасні. Ми поки що навіть не знаємо, чи зможе жінка завагітніти в умовах низької гравітації, каже дослідниця.

Перш ніж вести мову про вагітність на Марсі, варто почати з менструацій. "На Землі цикл здорової жінки становить 28 днів, а яким чином жіночий організм буде підлаштовуватися до марсіанського місячного циклу? Один день на Марсі відповідає 24,65 годині на Землі, - зазначає Марк. - Людям доведеться якимось чином пристосовуватися до зайвих 40 хвилин щодня".

Ще одним важливим питанням є вплив гравітації на кісткову систему. У космосі втрата кісткової маси астронавтами в середньому становить від 1% до 5% щомісяця. Зміни гормонального фону справляють негативний вплив на здоров'я кісток, а зниження рівня статевих гормонів - на менструацію і, отже, на овуляцію. Як приклад Саралін Марк наводить розлади харчової поведінки: жінки, які страждають від булімії і анорексії, стикаються зі втратою кісткової маси і зниженням рівня статевих гормонів, що, врешті, призводить до припинення місячних.

Тим не менше, під час короткочасних місій на МКС у жінок, що перебували на орбіті, не спостерігалося значних збоїв циклу. "Теоретично, якщо в жінки є місячні і відбувається овуляція, то є ймовірність, що вона зможе завагітніти в космосі, - каже Ленхардт. - Якщо ви маєте можливість займатися сексом, то все залежить від рухливості сперматозоїдів. Чи зможуть вони запліднити яйцеклітину? Якщо це відбудеться, чи зможе яйцеклітина правильно прикріпитися в матці, і чи зможе ембріон нормально розвиватися?"

Поки що у нас є тільки результати дослідження, в ході якого в космос було відправлено ембріони гризунів. Коли їх доставили назад в умови гравітації Землі, гризуни народилися абсолютно нормальними. Дослідження процесу запліднення у мишей, проведене в 2009 році, показало, що в результаті імплантації в умовах нормальної гравітації народжувалися здорові миші, однак в умовах невагомості рівень приживлюваності ембріонів був нижчим.

Тим часом науковцям поки що не вдалося провести дослідження, яке дозволило б поспостерігати за мишами або щурами протягом усього циклу внутрішньоутробного розвитку. За словами Ленхардта, це в першу чергу пояснюється браком фінансування та відсутністю правил, що регулюють подібного роду дослідження.

"Це питання вважається низькопріоритетною темою для дослідження в порівнянні з іншими ризиками, з якими астронавти зіштовхуються вже зараз, - каже він. - Однак якщо ми насправді хочемо стати істотами, які населяють кілька планет, ми повинні вже зараз почати вивчати всі аспекти нашого існування в космосі".

"Ми біологічні істоти. По суті ми тварини, - додає Ленхардт. - Ми постійно боремося з нашим сексуальним бажанням. І в більшості випадків біологія здобуває перемогу".

Зазначимо, деякі лікарі припускають, що майбутні колонізатори Марса не зможуть мати дітей. До Червоної планети вони можуть долетіти вже стерильними. І навіть якщо цього вдасться уникнути, діти-марсіани, швидше за все, будуть розумово відсталими. Причиною тому стане жорстка космічна радіація, присутня як у космосі, так і на Червоній планеті.