19 серпня (6 серпня за старим стилем) Православна і Греко-Католицька Церкви відзначають одне із великих двунадесятих свят – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Цього дня згадується євангельська подія, коли Господь наш Ісус Христос показав своїм апостолам Петру, Якову та Іоанну Свою Божественну славу, преобразившись на горі Фавор та розмовляючи із двома старозавітніми пророками Мойсеєм та Іллею, готуючи апостолів, таким чином, до подій Своєї Хресної Смерті на Голгофі та Воскресіння.

Як оповідає Євангеліє, ця подія сталася після того, як апостоли, в особі Петра визнали, що їх Вчитель Ісус є Сином Божим і Месією. Тоді ж Господь почав розповідати учням про Свої майбутні Страждання, що викликало в них, зокрема у Петра, збентеження.

«По прошесті днів шести, взяв Ісус Петра, Якова та Іоанна брата його, і повів їх на високу гору одних, і преобразився перед ними: і засяяло лице Його як сонце, одежі ж Його сталі білі як світло.

І ось, явилися їм Мойсей та Ілля, що з Ним розмовляли. При цьому Петро сказав Ісусу Господи! Добре нам тут бути, якщо хочеш, зробимо тут три кущі (намети): Тобі одну, і Мойсею одну, і одну Іллі.

Коли він ще говорив, ось хмара світла осінила їх, і се був глас , що з неба говорив: Сей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління, Його слухайте. І, почувши, учні впали на лиця свої і вельми злякалися.

Але Ісус, приступивши, торкнувся їх і сказав: встаньте і не бійтеся. Підвівши очі свої, вони нікого не побачили, окрім одного Ісуса. І коли сходили вони з гори Ісус заборонив їм, кажучи: нікому не кажіть про це видіння, допоки Син Людський не воскресне з мертвих», – так розповідає про цю подію Євангеліє від Матфея.

Таким чином, Спаситель укріпив в апостолах віру та явив їм Свою Божественну Славу. Про це говорить і кондак свята: «На горі преобразився Ти і, скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи, щоб, коли побачать, як Тебе розпинають, страдання зрозуміли добровільне, а світові проповідять, що Ти єси воістину Отче сяяння».

Один з Отців Церкви святитель Григорій Палама архієпископ Фесалонікійський (1296 -1359) наголошував, що в часі Преображення Господнього відбулося явлення апостолам, у вигляду Фаворського світла Божественної енергії, тобто апостоли сподобилися побачити нетварне (нестворене) Божественне світло.

А «Божественні енергії» своєю чергою, згідно вчення святителя Григорія Палами, є способом відкриття Бога створеному Ним світові. 

Отож, класичним, хоча звісно не єдиним прикладом цього нетварного Божественного світла і було  Світло Преображення Христового. Фаворське світло, яке бачили апостоли не було  тимчасовим явищем, як і слава Божа, воно є предвічним і прісносущним.

У момент Преображення  Господнього воно було явлене апостолам у відповідності до того, як і наскільки вони могли його сприйняти. Вони бачили його  тілесними очима, безсумнівно, перетвореними силою Духа.

Про це говорить і тропар свята: «Преобразився ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли. Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі».

Можливість подібного бачення  і наголошуєься у вченні святителя Григорія Палами, який говорив про здатність тіла ще тут, на землі брати участь у духовному житті.

В день  Преображення Господнього, після відправи святкової Літургії у храмах відбувається освячення плодів. Звичай освячувати фрукти в день цього свята є дуже давнім, зокрема, згадка про те, як цей обряд має відбуватися у храмах, міститься у 3- Апостольському правилі.

У Православній Церкві існує для цього і спеціальна молитва на освячення «гроздія» (плодів винограду). Це пов’язано із тим, що у країнах Середземномор’я саме на початку серпня дозрівають перші плоди винограду. Але у північних краях, де виноград не росте, його замінюють яблуками. Але при освяченні яблук, як і інших фруктів, читається вже інша молитва – «на освячення начатків овочів».

В Україні, де кліматичні умови це дозволяють, цього дня у церквах освячуються як яблука, так і виноград.