Незважаючи на суперечності, влада й опозиція провели переговори, присвячені підготовці заяви Верховної Ради про підтримку євроінтеграційних прагнень України, та пішли на взаємні поступки - опозиція погодилася не згадувати про проблему політв'язнів, а влада схвалила посилання на критичні рішення європейських органів, пише видання "Коммерсантъ-Украина".

1 лютого у Верховній Раді відбулося засідання комітету з питань європейської інтеграції, присвячене узгодженню проекту заяви парламенту "Про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та підписання Угоди про асоціацію". Про розробку спільного документу влада і опозиція домовилися на початку січня, заслуживши цим позитивну оцінку Брюсселя та інших західних столиць.

"Ми отримали сигнали з боку ЄС про те, що для них важлива заява Верховної Ради, і що вона повинна бути зроблена саме тепер. П'ятничний раунд мав стати останнім", - зазначив 1 лютого народний депутат Сергій Тігіпко, який представляє Партію регіонів (ПР) на переговорах з цього питання.

"Ми практично завершили роботу, погоджено 99,01% тексту. Залишилися деталі", - повідомив глава комітету Григорій Немиря ("Батьківщина") за підсумками закритих переговорів із Сергієм Тігіпком.

Однак з документів, що опинилися у розпорядженні "Коммерсанта", випливає, що розбіжності, які залишилися, є принциповими. Джерела з обох сторін запевнили видання, що не мають наміру поступатися.

Слід зазначити, що до сьогодні влада та опозиція вже пішли на деякі компроміси. Так, сторони довго намагалися узгодити фразу про приєднання України до Митного союзу (МС) Росії, Бєларусі й Казахстану. Опозиція вимагала зафіксувати відмову від вступу в МС, а в ПР погоджувалися лише на формулювання про "адаптацію тільки тих норм МЗ, які не суперечать Конституції". Врешті згадку про Митний союз зовсім вилучили із заяви.

Найзначнішою поступкою опозиції стала відмова від згадки в заяві екс-прем'єра Юлії Тимошенко і колишнього глави МВС Юрія Луценка, а також терміна "політичні переслідування".

"Це був непростий крок, і ми розуміємо, чим це загрожує - як тільки текст буде опублікований, на нас поллються звинувачення, мовляв, "знову здали Юлю". Але інакше узгодити текст було неможливо", - пояснило джерело видання.

Таке рішення робочої групи вже викликало нарікання у фракції "Батьківщина". Член комітету з питань євроінтеграції Борис Тарасюк на засіданні 1 лютого заявив, що після узгодження документ позбувся "найважливіших положень".

"Там недарма був пункт про політичних в'язнів. Неважливо, називаємо ми їх прізвища чи ні, але якщо цю проблему не усунути, Угода про асоціацію не буде підписана", - заявив він.

Поступка Партії регіонів виявилася не такою значною, хоча вона і важлива для опозиції. "Регіонали" погодилися внести в текст посилання на нещодавню резолюцію Європарламенту, а також на рішення Ради ЄС про умови підписання Угоди про асоціацію (УА) з Україною. У цих документах Брюссель, зокрема, вимагає розв'язати проблему вибіркового правосуддя.

"Якщо ми не реагуватимемо на претензії, які висуває ЄС, то це буде розмова глухого зі сліпим", - обґрунтував необхідність компромісу Сергій Тігіпко.

Тим часом положення, що залишилися неузгодженими, здатні зруйнувати всі попередні домовленості. Погодившись згадати про рішення європейських органів влади, в ПР зажадали викреслити навіть абстрактні згадки про чинні "умови" і "критерії" підписання УА. На думку "регіоналів", у заяві Ради має йтися, що УА буде підписана відразу після виконання сторонами "внутрішніх процедур".

У відповідь Григорій Немиря нагадав, що в міжнародному праві термін "внутрішні процедури" означає технічну підготовку договору до підписання - його переклад, схвалення урядом і так далі. Представник "Батьківщини" вважає, що в ПР наполягають на цій формулі для того, щоб у майбутньому звинуватити Брюссель у безпідставній відмові від підписання УА, незважаючи на завершення "внутрішніх процедур".

У ПР ж кажуть, що згадувати про вимоги Брюсселя в заяві Ради неприпустимо.

"Європейську інтеграцію не слід розглядати як самоціль. Це інструмент, стимул змінити країну, - пояснив Сергій Тігіпко. - Ми не повинні брати на себе додаткові зобов'язання. Найважливіше для нас - проведення структурних реформ, необхідних Україні, і це зобов'язання ми прописали в тексті".

Остаточне рішення щодо проекту має бути прийнято сьогодні на засіданні фракції ПР, і якщо партія не піде на поступки, документ може бути "похований".

У Партії регіонів бракує голосів для його самостійного схвалення - комуністи не мають наміру голосувати за європейську інтеграцію, та й у самій ПР є "східне лобі", що виступає за зміну зовнішньополітичного вектора.

У цьому випадку іміджевих втрат зазнає насамперед влада. Наприкінці цього тижня Київ відвідає комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. І якщо до його приїзду з'ясується, що Верховна Рада не може схвалити навіть формальної заяви про підтримання європейської інтеграції, у Брюсселя з'явиться підстава думати, що необхідні для цього законодавчі акти тим більше не будн затверджено.

Зазначимо, що в ПР вважають основною метою зовнішньої політики України на 2013 рік - поглиблення інтеграції з Європейським Союзом. Про це заявив депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко.

Кабінет міністрів тим часом сформував департамент з питань асоціації та інтеграції до Євросоюзу в структурі Секретаріату Кабміну.

У свою чергу представник України при Європейському Союзі, посол Єлісєєв висловлює стурбованість відсутністю в новому українському уряді високого представника, який би відповідав за європейську інтеграцію країни, як це робили два попередні перших віце-прем'єри України ( Андрій Клюєв і Валерій Хорошковський - ред.).

Як повідомлялося, 25 лютого саміт Україна-ЄС відбудеться в Брюсселі.

Нагадаємо, на листопадовому саміті Східного партнерства у Вільнюсі Україна планує підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Раніше повідомлялося, що європейський комісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле підтвердив свій візит в Україну 7-8 лютого: "Я їду в Україну вже скоро, 7 і 8 лютого, і ця проблема (політично мотивоване судове переслідування) буде у моєму порядку денному".

Нагадаємо, Європарламент закликав українську владу покласти край вибірковому правосуддю і залагодити ситуацію з кримінальними справами проти екс-прем'єр міністра Тимошенко і екс-глави МВС Юрія Луценка.

Як неодноразово повідомлялося, ситуація з верховенством права в Україні за останні роки суттєво погіршилася. Кризу правосуддя відзначають повсюдно.