Організатори зустрічі міністрів фінансів і глав центробанків країн G20 у Москві хотіли б зробити головними темами скорочення держборгів, регулювання фінансових ринків і роль Росії в МВФ, проте у всіх на вустах одне - "валютна війна". Політика додання більш гнучкого курсу національних валют турбує Париж і Берлін, азіатські країни висувають на обговорення питання припливу капіталу, Мексика пропонує свої рецепти.

"Валютні війни лякають країни G20" - так назвав свій коментар в Le Figaro Фабріс Ноде-Ланглуа. У п'ятницю та суботу в Москві пройде зустріч міністрів фінансів і глав центробанків 20 найбагатших країн світу, повідомляє кореспондент, при цьому структурні реформи і фінансове регулювання ризикують опинитися на другому плані, поступившись місцем проблемі зниження котирувань національних валют. Хай що б говорили учасники, яких у п'ятницю прийме російський президент Володимир Путін і які будуть засідати в Москві аж до суботи, "валютні війни" здатні вийти на авансцену на шкоду іншим досьє.

Причиною неспокою у світі з приводу спроб девальвацій валют і "валютних війн" стало зниження курсу японської єни майже на 20% стосовно долара починаючи з жовтня минулого року, мовиться в статті. Токіо, який підписав комюніке G7, визнав можливим здійснити скидання ліквідності заради пожвавлення своєї економіки. "Заходи, спрямовані на стимулювання попиту і внутрішньої конкуренції шляхом зниження курсу національних валют можуть слугувати лише тимчасовим стимулом", - упевнений віце-президент російського Центробанку Олексій Улюкаєв.

Валютна війна і дебати щодо продовження структурних реформ можуть зробити московську зустріч жвавішою, ніж очікувалося, зауважує кореспондент.

Насправді заступник міністра фінансів РФ Сергій Сторчак - один з організаторів зустрічі в Москві - хотів зробити центральною темою саміту скорочення боргів, регулювання фінансових ринків і роль Росії у МВФ, проте замість цього у всіх на вустах і в заголовках газет лише один вислів - "валютна війна ", пише німецьке ділове видання Manager magazin. Почалося з того, що заступник голови ЦБ РФ Олексій Улюкаєв звинуватив Токіо у навмисному зниженні курсу національної валюти: як заявив Улюкаєв напередодні саміту "фінансової двадцятки", "виникають спокуси торговельного протекціонізму, валютних війн - штучного заниження курсів національних валют".

Олії у вогонь підлив колега Сторчака по міністерству Олексій Мойсеєв, який порівняв регулювання валютного курсу з лікуванням тяжкої хвороби болезаспокійливим. "По-перше, це не допоможе, а по-друге, біль все одно повернеться", - передає його слова видання.

Ще більші побоювання з приводу завищеного курсу є у європейських економістів. Завищена вартість євро становить потенційний ризик для кон'юнктури і стабільності грошей. "Високий курс європейської валюти може продовжити рецесію у країнах Південної Європи", - заявив співробітник Німецької торгово-промислової палати Шуманн.

Саме тому - зважаючи на великі ризики за подібних маніпуляцій - міністри фінансів і глави центробанків країн G7 ще до зустрічі G20 вирішили "згуртувати ряди" і оголосити війну тотальному зниженню курсів. У валютній війні, як підкреслює видання, будуть самі переможені.

А ось кому подібні коливання справді на руку, то це спекулянтам, продовжує видання. Нині купівля євро і продаж єни є улюбленою справою фінансистів на кшталт Джорджа Сороса. Як повідомляє The Wall Street Journal, Сорос заробив завдяки недавнім подіям на валютному ринку близько мільярда доларів - приблизно стільки ж, скільки виграв у 1990-х роках на коливаннях британської валюти.

"Валютні війни", в яких зійшлися центробанки, що друкують гроші, та ринки, що розвиваються, стануть найважливішим з обговорюваних в Москві запитань, пише Мері Анастасія О'Греді в The Wall Street Journal.

Легкі гроші з розвинених країн підтримують функціонування світової економіки, вважає глава мексиканського ЦБ Агустин Карстенс, у якого журналістка взяла інтерв'ю. Мексиці також вони йдуть на користь, сказав він. "Але, подібно до свого святого тезки Августина, який молив Бога про те, щоб Він позбавив його хіті, але не тепер, Карстенс, здається, розуміє, що настане день розплати", - пише О'Греді.

У якийсь момент кредитно-грошові і фінансові обмеження стануть необхідні. Країни, що отримали значний приплив капіталу, через що утворилися "фінансові мильні бульбашки", повинні готуватися до гіршого, каже Карстенс.

Він виступає за нові міжнародні правила, що роблять можливою політику, якій давно пручалися прихильники неконтрольованого ринку, зокрема він вітає контроль за рухом капіталу. Однак підтримка "великою двадцяткою" використання подібних правил має передбачати чіткі процедури і "кращі практики", підкреслив експерт.

"Азія порушить питання про фінансові потоки на зустрічі G20", - пише в іншому матеріалі The Wall Street Journal Наташа Бреретон-Фукуї. "Фінансові керівники з великих азіатських держав, коли вони зустрінуться з колегами в Москві в п'ятницю і суботу в рамках саміту G20, будуть чекати від промислово-розвинених держав гарантій того, що їхні країни зможуть уникнути додаткових боргових шоків", - йдеться в статті.

Азіатські економіки "двадцятки" стали важливою опорою для індустріалізованих держав під час світового спаду, але вони не можуть вічно нести лідерство. Країни Азії також засмучені заходами, яких вживали індустріалізовані держави, виводячи свої економіки з кризи. Скупка облігацій центробанками призвела до падіння світових процентних ставок, спрямувавши потоки капіталу на ринки, що розвиваються. Це, в свою чергу, призвело до зростання цін на місцеві активи, й азіатські держави були змушені вжити заходів, щоб уникнути перегріву, пише автор.

Ще одна тема зустрічі "фінансової двадцятки" в Москві - проблема старої інфраструктури, яка давно перешкоджає економічному зростанню ринків, що розвиваються, пише той самий автор The Wall Street Journal. "Росія оголосила інвестиційне фінансування пріоритетною темою консультацій. Ініціатива загострює увагу на тому, що ще багатьом країнам нелегко знайти кошти на будівництво доріг, мостів та іншої базової інфраструктури, такої важливої ​​для розвитку", - йдеться в статті.

Багаті країни теж зацікавлені в усуненні цієї проблеми, вважає автор: "вони все більше залежать від попиту на ринках, що розвиваються, а інвестиції в їхні власні економіки знижуються".

За оцінками Світового банку, інвестиції в інфраструктуру на ринках, що розвиваються, слід збільшити на 1 трлн доларів на рік (на даний момент вони становлять від 800 до 900 млрд).

Ринки, що розвиваються, - важлива опора промислово-розвинених країн в умовах глобальної рецесії. Але сьогодні деякі з таких ринків усе голосніше заявляють, що не зможуть вічно слугувати "локомотивом" зростання, йдеться в статті. На додачу ринкам, що розвиваються, не подобаються заходи, що їх вживають промислово-розвинені країни: зниження облікових ставок провокує приплив готівки на ринки, що розвиваються.

У нинішній ситуації багатьом країнам доводиться сподіватися, що інфраструктуру профінансує приватний сектор. "Але приватні компанії часто цураються великих дорогих проектів у країнах, де політична ситуація і діяльність регуляторів нестабільні", - пише журналістка. За словами економістів, G20 здатна знизити ризики для приватних інвесторів: заохотити банки до видачі кредитів на інфраструктуру, консультувати учасників угод, стимулювати страховки і гарантії кредиторам.

Сьогодні міністри фінансів країн G20 чують звідусіль тільки погані новини, вважає The Financial Times, радячи в редакційній статті натомість задуматися, як усім разом вилізти з ями. "Перешкоди зростанню - не таємниця. Вони пов'язані з самоїдською політикою" затягування пасків "навіть у країнах, які можуть без неї обійтися, а також з тим фактом, що лідери США і Європи нагнітають загадковість навколо своїх наступних кроків", - йдеться в статті.

Економіки, які мають порівняльний "фіскальний простір" або хороше становище на ринках бондів, можуть ослабити паски, рекомендує FT. Небезпечно тиснути на ринки свого експорту.

Автори статті бачать плюси навіть у валютній війні: якщо девальвацію проведуть усі, "світ наблизиться до монетарного стимулювання, яке має компенсувати надміру запальні роботи з бюджетом".

Газета також заявляє: "Зниження інвестицій у бізнес навряд чи припиниться, якщо політики не вкажуть приватному сектору чіткий напрямок руху".

Переклад InoPressa