Українські теле- та радіокомпанії здебільшого обиратимуть російську мову трансляції передач з комерційних мотивів.

Таку думку висловив директор Інституту медіа права Тарас Шевченко в коментарі Тиждень.ua, коментуючи вилучення із заяв про видачу або продовження ліцензій на мовлення теле- та радіокомпаній графи про мову ведення передач.

За словами експерта, у "мовному" законі під виглядом запровадження і підтримки регіональних мов повністю вилучені ті норми, які сприяли розвитку української мови.

"Відповідно до нового закону є декларативна позиція, що телеканали самостійно визначають, якою мовою здійснювати мовлення і зрозуміло, що перевага буде на користь російської, оскільки велика кількість продукту створюється в Росії. А тому більше не буде потреби перекладати його, дублювати, витрачати зайві кошти. Плюс міське населення значною мірою російськомовне, а рекламодавці витрачають кошти, орієнтуючись здебільшого на пріоритети міського населення", – заявив Шевченко.

В той же час, він прогнозує, що мовою трансляції передач державними теле- та радіокомпаніями залишиться все таки українська.

Шевченко також зазначив, що громадськості буде неможливо вплинути на вибір теле- чи радіокомпанією мови трансляції після видалення із заяв про видачу або продовження ліцензій графи про мови.

"Вплинути буде фактично неможливо, тобто звернення до суду з подібного питання швидше може мати на меті якусь піар-акцію, інформаційний вплив, але не юридичний", - сказав він.

Разом з тим, телеканал "1+1" не планує переходити на російську мову попри рішення Нацради про вилучення графи "мова" з заяв на видачу ліцензій телеканалам.

Про це розповіла генеральний продюсер "1+1" Вікторія Шульженко в інтерв'ю "ТелеПростору".

"На "1+1" не планується ніяких змін у зв'язку з нововведенням щодо мов", - зазначила Шульженко, навідріз відмовившись аргументувати прийняте каналом рішення.

Як повідомлялося, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення затвердила нові зразки заяв про видачу або продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензій на мовлення. Раніше голова Національної ради заявляв, що із зразків заяв вилучено графу "Мова(и), якою(ими) вестимуться передачі".

Як сказано у повідомленні, зазначені документи було підготовлено у зв’язку з набранням чинності закону "Про засади державної мовної політики", а також "зважаючи на неодноразові звернення суб’єктів господарювання".

Представників Нацради в областях, у Києві та Севастополі зобов’язано "довести до відома керівників телерадіоорганізацій інформацію про можливість переоформлення ліцензій на мовлення".

Тим часом, в Адміністрації президента вважають, що українське телебачення не стане російськомовним в результаті імплементації закону "Про засади державної мовної політики". Таку думку озвучив керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації президента Денис Іванеско.

Як повідомлялося, 3 липня Верховна Рада Україна схвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про основи державної мовної політики". Законопроект зміцнює позиції російської мови та мов інших національних меншин в регіонах, де частка носіїв таких мов у загальній масі населення становить 10% і вище.

Відразу після голосування по всій Україні почалися акції протесту проти цього закону. Ухвалення документа загострило політичну ситуацію в країні.