Медики нагадують основні правила, які вбережуть від негативного впливу спекотної погоди. Як зазначили в Міністерстві охорони здоров'я України, насамперед, слід часто пити, не чекаючи виникнення відчуття спраги, уникати вживання алкоголю, повідомляє "Корреспондент".

Необхідно збільшити пиття протягом всього періоду спекотної погоди. Люди похилого віку повинні часто вживати воду, не очікуючи відчуття спраги. Також необхідно спостерігати за водним статусом людей, які не можуть обслуговувати себе самостійно (лежачі хворі, діти, пацієнти зі зниженою когнітивною функцією), наголошують медики.

Медики радять носити легкий одяг, зменшити або навіть відмовитися від фізичного навантаження, не перебувати на вулиці у найспекотніші години дня. Метаболічна теплопродукція залежить від рівнів фізичної активності, акліматизації, віку і статури, пояснюють лікарі.

Люди повинні бути проінформовані про підвищення ризику при фізичній активності під час спекотної погоди та симптоми теплового удару.

Також лікарі радять перебувати в прохолодному і кондиціонованому приміщенні, часто приймати душ, спостерігати за чутливими до спеки людьми, а також ні в якому разі не залишати дітей у замкнених автомобілях.

Пацієнти, які приймають препарати, що знижують втрату тепла, повинні бути проінструктовані лікарем про самообстеження (регулярне зважування для моніторингу статусу гідратації організму).

Що стосується вживання лікарських препаратів в спеку, лікарі наголошують, що ліками високого ризику є діуретики, антихолінергічні засоби, нейролептики.

Зокрема, небезпечний стан дегідратації, викликаної прийомом діуретиків та інгібіторів АПФ, може знижувати вісцеральний кровотік у печінці та нирках, зменшуючи виведення лікарських речовин і токсинів.

Помірна і важка дегідратація асоціюється з ризиком розвитку гіповолемії і ортостатичної гіпотензії, яка викликає коливання частоти серцевих скорочень.

Медики зазначають, що антиангінальні препарати і бетаблокатори знижують ЧСС та скоротливість серця, препарати-антагоністи затримки рідини (морфін), проносні засоби (лактулоза) або ті, що викликають блювоту і діарею (колхіцин), можуть призводити до електролітного дисбалансу, змінюючи баланс рідини в організмі.

Також в групі ризику - антипсихотичні препарати (антихолінергічні препарати і трициклічні антидепресанти) асоціюються зі зменшенням продукції поту завдяки зменшенню автономного впливу парасимпатичної нервової системи у пацієнтів з ризиком індукованих ліками порушень рухової функції.

Таким пацієнтам часто призначають антипаркінсонічні препарати для зменшення побічних ефектів, які можуть синергічно взаємодіяти з антипсихотичними препаратами.

Антагоністи допаміну (підвищують задану активність гіпоталамуса), нейролептики і агоністи серотоніну впливають на терморегуляцію.

Симпатоміметики та антигістамінні препарати, особливо Н1 антагоністи, викликають вазоконстрикцію. Зниження периферичного кровотоку призводить до змін активності потових залоз, пояснюють медики. Також симпатоміметики і тироксин підвищують метаболічну теплопродукцію.

Потрібно бути обережними, приймаючи седативні, знеболювальні препарати і препарати, які застосовуються для лікування залежності від різних речовин, вони зменшують настороженість до спеки і сприйняття спекотної погоди.

Слід знати, що нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), інгібітори АПФ, АРА, сульфаніламід і індінівір пригнічують ниркову функцію. А НПВС, аспірин і парацетамол не рекомендовані для лікування теплового удару.

Нагадаємо, що вчора за даними Гідрометцентру, в Києві температура повітря сягнула 36 градусів, що є рекордом за останні 112 років. Так, за даними Центральної геофізичної обсерваторії в Києві 7 серпня найвища температура була +33,6 градуси 1900 року, найнижча 8,7 градуси 1923 року.

Раніше директор "Укргідрометцентру" Микола Кульбіда повідомив, що клімат України стає субтропічним і буде нагадувати клімат Греції. "З початку 80-х років і до нинішнього року ми маємо досить стрімку тенденцію до зростання середньорічної температури повітря", - сказав він.