Закон про мовну політику набув чинності. Текст закону опублікований в офіційній парламентській газеті "Голос України". Згідно із законом, його дія розповсюджується на 18 мов: російську, бєларуську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдовську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську (циганську), румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську і кримчацьку.

Відповідно до закону, в окремих випадках за рішенням місцевої ради закон може застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10% населення відповідної території.

Передбачається, що регіональна мова або мова меншини використовується на відповідній території в роботі місцевих органів держвлади, місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, визначених законом.

Документ передбачає, що акти вищих органів держвлади приймаються українською і офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин.

Відомості про власника паспорта або документа, який його замінює, вносяться українською мовою і на одній з регіональних мов або мов меншин. Відповідно до закону, потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами учнів або їхніх батьків при вступі до державних і комунальних навчальних закладів.

При цьому передбачається, що навчальні заклади створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, при наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання.

Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти складаються українською, але за бажанням абітурієнта можуть видаватися і в перекладі на регіональну мову або мову меншини (крім української мови і літератури).

Цікаво, що Одеська міськрада вже призначила позачергову сесію на 13 серпня для розгляду питання про реалізацію положень цього закону, передає сайт міськради.

Департамент інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міськради повідомив, що на сесію винесено тільки одне питання: "Про реалізацію Положень Закону України "Про основи державної мовної політики" в місті Одесі".

Нагадаємо, буквально через двадцять хвилин після появи інформації про підписання Віктором Януковичем "мовного" закону, в Луганську зібралося кілька тисяч осіб для підтримки цього рішення.

"Для Луганської області підписання закону про мови - важливий крок назустріч російськомовному населенню нашого краю, крок назустріч Європі. Безумовно, такою значимістю подія мало кого з луганчан змогла б залишити байдужим", - зазначив тоді керівник апарату Луганської обласної організації Партії регіонів В'ячеслав Литвинов.

В той же день голова Севастопольської міської ради Юрій Дойніков в своєму виступі на мітингу на підтримку закону зазначив, що "севастопольські депутати протягом кількох років відстоювали права городян користуватися рідною мовою" і привітав севастопольців із загальною перемогою. Керівник депутатського корпусу також зазначив, що "підписання закону про мовну політику для Севастополя є логічним закінченням серйозного шляху по відстоюванню прав севастопольців на використання рідної мови".

Як повідомлялося, 8 серпня Президент України Віктор Янукович підписав закон "Про засади державної мовної політики", а також доручив Кабінету міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

9 серпня Об’єднана опозиція "Батьківщина" звернулася до депутатів місцевих рад із закликом скликати позачергові сесії та ухвалити рішення, які не дозволять набрати чинності "мовному" закону.

В Об’єднаній опозиції також закликали місцевих депутатів рішеннями рад ініціювати імпічмент президента Віктора Януковича як посадової особи, яка своїм підписом взяла на себе одноосібну відповідальність за цей злочин проти української мови.

На Львівщині подають позов до КС на "мовний" закон і готові продемонструвати "народний гнів"

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич готує позов до Конституційного Суду про визнання неконституційним закону "Про засади державної мовної політики". Про це він заявив, коментуючи підписання президентом Віктором Януковичем мовного закону, повідомляє прес-служба облради.

"Я звернуся до Конституційного Суду, щойно закон набуде чинності, як це передбачено рішенням позачергової сесії Львівської обласної ради", - зазначив Панькевич.

"Цілком очевидно, що цей документ ухвалено з порушенням Конституції та законів України, і президент мав усі підстави його ветувати. Проте він не зробив цього, а отже взяв на себе відповідальність за зневагу до Конституції і законів, а також засвідчив, що безпосередньо причетний до цього "проекту", - сказав він.

За словами голови Львівської облради, у таких обставинах "справедливою реакцією громадян є непокора чинній владі та її так званим "законам".

"Я закликаю громадськість не визнавати документ "Про засади державної мовної політики" як антиконституційний і такий, що руйнує засади державності, зневажає право нації на самовизначення", - заявив Панькевич.

"Уся громада має готуватися до всеукраїнської національної мобілізації, адже за цим порушенням законів і прав громадян можуть бути наступні, ще більш цинічні. Єдине, чого боїться будь-який режим, – це народного гніву і активного спротиву. Ми маємо бути готові до цього щодня і особливо під час парламентських виборів, які намагатимуться сфальсифікувати", - додав він.

Панькевич також закликав громаду Львівщини приєднатися до Маршу захисту українців, який 24 серпня у Львові пройде від обласної ради до пам’ятника Степану Бандері.

10 серпня відбудеться засідання асоціації "Ради Львівщини", на якому Панькевич закличе голів місцевих рад звертатися до КС щодо визнання мовного закону антиконституційним.

Також Львівська обласна рада ухвалила рішення, що на території Львівщини діятиме не "мовний" закон, підписаний президентом, а стаття 10 Конституції, згідно з якою українська мова є єдиною державною, повідомляє Радіо "Свобода".

Депутати облради закликали всі місцеві органи влади західної України ухвалити рішення, що на їхній території не діє мовний закон і лише українська мова – державна.

2 серпня депутати Львівської облради доручили Панькевичу звернутися до Вищого адміністративного суду та правоохоронних органів через ухвалення Верховною Радою мовного закону, а в разі підписання його президентом – до Конституційного Суду. Депутати, серед яких багато "свободівців", також вимагали в парламенту відновити графу "національність" у паспорті та свідоцтві про народження громадян України.