Американський марсохід "К'юріосіті" (Curiosity) здійснив успішну посадку на Червоній планеті. Уся операція, за оцінкою фахівців Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору, пройшла з винятковою точністю, передає ІТАР-ТАСС.

На марсоході, приведеному в рух атомною силовою установкою, розміщено 10 наукових приладів, включаючи російський ДАН, розроблений у Лабораторії космічної гамма-спектроскопії Інституту космічних досліджень Російської Академії наук. ДАН призначений для виміру вмісту води безпосередньо під поверхнею ґрунту Червоної планети і визначення ділянок з максимально високим її вмістом уздовж маршруту руху марсохода.

Curiosity вже передав свій перший знімок. Він показує поверхню Червоної планети в місці приземлення. Знімок низької роздільної здатності зроблений допоміжними камерами, які дозволяють контролювати пересування апарату. Основну камеру поки що не введено в робочий режим.

На другому знімку можна розглянути тінь від апарата, а на третьому видно поверхню кратера Гейла, що лежить перед ним. Під час спуску допоміжні камери були закриті спеціальними фільтрами, призначеними для захисту від пилу. Після посадки фільтри видаляються, і камера може знімати якісніші зображення.

Марсохід MSL було запущено 26 листопада 2011 року. Він є найбільшим роботизованим апаратом за всю історію дослідження Марса.

Одне із головних завдань "К'юріосіті" - аналіз хімічного складу ґрунту планети на поверхні і на невеликій глибині. Серед його аналітичних інструментів є квадрупольний мас-спектрометр, газовий хроматограф і рентгенівські спектрометри.

Мета апарату - пошук слідів життя на Марсi і вивчення геологічної історії планети. Апарат обладнаний трьома камерами і чотирма спектрометрами. Головний спектрометр називається SAM і призначений для пошуку органіки. Апарат Chemin призначений для аналізу порід, з його допомогою можна буде встановити, чи була колись вода на поверхні Марса.

Прикметна риса станції - величезна за мірками рукотворних космічних терміналів вага в 1 тонну і велика кількість сенсорів. Як джерело енергії Curiosity використовує термоелектричний генератор, що працює на плутонії, який дозволяє йому бути незалежним від наявності сонця над горизонтом. Вартість амбітного проекту - 2,5 млрд доларів.