Вища рада юстиції вбачає ознаки порушення присяги у діях 46 суддів, які переслідували активістів Майдану, на сьогодні вже розглянуто та винесено рішення стосовно 35 суддів. Про це на брифінгу заявив голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, передає УНІАН.

Він також повідомив, що ВРЮ вирішила внести подання про звільнення у зв`язку з порушенням присяги судді стосовно 22 із 35 суддів, 8 таких подань було передано президентові, 14 - до парламенту.

"Президент звільнив усіх 8, чого, на жаль, не можна сказати про Верховну Раду, оскільки вона не ухвалила рішення по жодному з 14 суддів", - сказав Бенедисюк.

За його словами, рішення Верховного Суду України, в якому Вища рада юстиції оскаржила рішення Вищого адміністративного суду щодо не притягнення до відповідальності низки суддів, стане ключовим у питанні покарання суддів, які переслідували учасників Революції Гідності.

За його словами, на сьогодні 15 суддів із 22, які виносили рішення проти активістів Євромайдану, і щодо яких ВРЮ за висновком Тимчасової спецкомісії вирішила внести подання про звільнення за порушення присяги судді, оскаржили це рішення у Вищому адміністративному суді. 14 з цих суддів - це судді з Києва.

Бенедисюк зазначив, що ВРЮ не погодилась з правовою позицією Вищого адміністративного суду, який фактично скасував рішення щодо цих суддів, і звернулася до Верховного суду з проханням визнати незаконним рішення Вищого адмінсуду.

Він наголосив, що показовим стане рішення щодо будь-кого з цих 19 суддів, яке буде першим, оскільки Вищий адмінсуд скасував рішення Вищої ради юстиції щодо всіх 19 суддів за однаковою мотивацією.

"Тому, якщо Верховний Суд залишить в силі рішення Вищого адміністративного суду, то це означатиме, що жодного з тих 19 суддів, а також інших суддів, які переслідували "майданівців", і справи яких ще не дійшли до розгляду у ВРЮ, не буде звільнено. Максимум, що їм загрожуватиме, це певне дисциплінарне стягнення, яке може загальмувати їхню кар`єру", - додав голова ВРЮ.

Також Бенедисюк пояснив, чому правова позиція Вищої ради юстиції та Вищого адмінсуду не збігаються. Вищий адмінсуд вважає, що термін звернення щодо звільнення судді за порушення присяги становить один рік від дня здійснення ним такого порушення, посилаючись на закон про судоустрій і статус суддів від 2010 року. Натомість Вища рада юстиції впевнена, що термін давності становить три роки у відповідності до закону про забезпечення права на справедливий суд від березня 2015 року.

Бенедисюк також додав, що закон від 2010 року взагалі не мав обмежень щодо термінів та притягнення до відповідальності судді за порушення присяги. Щодо закону від 2015 року, то він становив трирічний термін.

Раніше повідомлялося, що Вища рада юстиції відкрила дисциплінарну справу проти 5 суддів Апеляційного суду Києва, що виносили рішення проти активістів Євромайдану.

Нагадаємо, що за період своєї роботи Вища рада юстиції ухвалила рішення про звільнення тільки одного судді, який виносив неправомірні рішення щодо активістів Революції Гідності, - судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Миколи Бібіка.

29 січня Вища рада юстиції не виявила ознак порушення присяги у діях суддів, які переслідували "майданівців", - судді Ленінського райсуду Кіровограда Світлани Льон та судді Подільського райсуду Києва Світлани Захарчук. На засіданні ВРЮ було з’ясовано, що Льон взимку 2014 року присудила 15 діб адмінарешту активісту місцевого Майдану лише на підставі рапортів та міліцейського протоколу, в якому було сказано, що затриманий нецензурно висловлювався.