Сьогодні, 24 липня, - час "Ч" для України, коли країна повинна виплатити купон за єврооблігаціями на 120 млн дол. На думку аналітиків, якщо Україна виплатить гроші, це буде означати налаштованість Києва на досягнення угоди з кредиторами. Але одночасно послабить один з головних важелів Києва в переговорах – погрозу застосувати мораторій, передає DT.UA.

У разі рішення Києва накласти мораторій буде зафіксовано технічний дефолт. Інші власники облігацій зможуть вимагати дострокового погашення зобов'язань. Це автоматично загрожує погіршити ситуацію з боргом "Путіна-Януковича" на 3 млрд дол. перед РФ, повернення якого має відбутися у грудні.

Переговори про реструктуризацію боргу між Україною та комітетом кредиторів на цьому тижні не будуть проходити за особистої участі обох сторін, пише Bloomberg з посиланням на слова джерела, знайомого з ситуацією. Джерело зазначило, що спочатку радники для двох сторін хотіли провести технічні консультації, перш ніж буде зустріч на найвищому рівні.

Водночас джерело зазначає, що прямі переговори заплановані, але дата ще не встановлена. Переговори про реструктуризацію боргу між Україною та комітетом кредиторів на цьому тижні будуть проходити в телефонному режимі, сказала вчора міністр фінансів України Наталія Яресько.

"Ми в переговорах, але не фізично, а телефоном", – повідомила вона.

При цьому питання, чи буде Україна платити в п'ятницю 120 млн дол. за єврооблігаціями, міністр вкотре залишила без відповіді, сказавши - "ви завжди мене про це питаєте".

Раніше Мінфін України та комітет кредиторів у спільній заяві від 16 липня за підсумками перших прямих переговорів у Вашингтоні повідомили, що "сторони досягли подальшого прогресу з низки суттєвих питань". Зокрема, було домовлено "зосередити свою увагу на усуненні розбіжностей між своїми позиціями". Для того щоб "якомога швидше фіналізувати умови боргового операції", сторони домовилися про проведення додаткових зустрічей на наступному тижні".

Згідно з домовленостями з МВФ, Київ повинен заощадити понад 15 млрд дол. за 4 роки, у тому числі в нинішньому році - 5,2 млрд дол. Зараз Мінфін наполягає на списанні приблизно 40% від основної суми боргу. Кредитори, в свою чергу, наполягають, що скорочення основної суми боргу не потрібно. Як поступку Мінфін запропонував кредиторам додаткові "інструменти відновлення вартості", виплати за яким будуть проводитися в разі досягнення Україною більш високих, ніж зараз прогнозується, показників зростання ВВП.

Раніше в інтерв'ю міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що у України є "і план "B" і план "З" на випадок провалу переговорів з приватними кредиторами. Яресько вважає технічний дефолт позитивним аспектом для курсу гривні. Вона підкреслила, що український уряд працює над тим, щоб досягти прогресу у домовленостях з міжнародними кредиторами. Проте, як сказала міністр фінансів, навіть якщо такий мораторій і буде введений, то він не має вплинути на курс гривні.

Зазначимо, раніше прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк на інвестиційній конференції Україна-США у Вашингтоні закликав кредиторів прийняти пропозицію України щодо реструктуризації зовнішнього боргу обсягом 15,3 млрд дол. А нещодавно кредитори погодилися на реструктуризацію 17 млрд гривень внутрішнього боргу Укрзалізниці.

Експерти впевнені, що кредитори і уряд знайдуть компромісне рішення

Українські економісти, опитані ресурсом LB.ua, сповнені оптимізму. Джерела, близькі до переговорів, також виключають введення мораторію на виплати: "Є прогрес у переговорах, дефолту не буде". Державне інформагентство "Укрінформ" з посиланням на свої джерела в Мінфіні також повідомило, що Україна вчасно виплатить 120 млн доларів кредиторам.

"Висока ймовірність того, що кредитори і уряд зійдуться на компромісному варіанті і вдасться уникнути навіть технічного дефолту. Це наш базовий сценарій", - зазначає Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи компаній ICU.

"Намітився прогрес у переговорах з кредиторами, тому уряд навряд чи буде застосовувати мораторій на виплати найближчим часом. Після двох місяців взаємних звинувачень у пресі, 2 липня Кабмін і кредитори підписали угоду про конфіденційність і перейшли безпосередньо до переговорів. Потім минулого тижня у Вашингтоні був раунд переговорів, після якого був позитивний прес-реліз. Це не означає, що сторони близькі до вирішення питання, але це нам говорить про прогрес у переговорах. Тому Україні немає сенсу зараз чинити додатковий тиск на кредиторів, швидше за все, 120 млн доларів будуть виплачені 24 липня", - пояснює Олена Бєлан, головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital.

"Нікому невигідно, щоб сталося те, що можна віднести до технічного дефолту. Ні Україні, ні приватним кредиторам, ні МВФ", - каже Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова.

Можливий виграш від запровадження мораторію мінімальний, вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE-Україна. За його словами, у разі накладення мораторію кредитори через суди домагатимуться виплат, і перші рішення можуть бути вже в 2016 році.

"Реальна "економія" від введення мораторію - це 1,1 млрд доларів, які ми виплатимо не в цьому році, а після рішення судів. Сумнівний benefit", - каже Боярчук.

Російський кредит на 3 млрд доларів він у розрахунках виносить за дужки.

Ще одна причина, з якої Кабмін не ризикне накладати мораторій у липні - очікування другого траншу МВФ. Заступник міністра фінансів Артем Шевальов сказав журналістам, що "мораторій не є причиною для невиділення другого траншу". Однак це стосується тільки комерційних боргів. Україна до таких відносить і російський кредит на 3 млрд доларів, оформлений у вигляді єврооблігацій. Росія ж вважає цей кредит "офіційним". На чий бік стане МВФ, куди входять обидві країни, незрозуміло. Але правила МВФ забороняють підтримувати країни, які відмовляються від виплат в офіційному секторі.

"Це не критична сума для українського бюджету, українських фінансів. Навіть якщо потрібно буде використовувати схему з викупом держоблігацій Нацбанком, такі гроші є. Зараз резерви Нацбанку перевищують 10 мільярдів доларів", - стверджує Василь Юрчишин з Центру ім. Разумкова.

Позавчора, 21 липня, Мінфін розмістив облігації внутрішньої держпозики, номіновані в доларах США, на суму понад 205 млн доларів під 8,56% річних. Частина цих грошей завтра може піти кредиторам.

Вчора, 22 липня, Україна отримала 600 млн євро від Євросоюзу. Ці гроші підуть на "допомогу в стабілізації фінансової системи України, поліпшення платіжного балансу та забезпечення невідкладних бюджетних потреб", йдеться на сайті Мінфіну.

"Цих грошей вистачить на всі виплати у липні. У серпні потрібно буде виплатити ще один купон по єврооблігаціях - це близько 60 млн доларів, більша виплата намічена на 23 вересня - 500 млн доларів погашення тіла єврооблігації плюс невеликий купон. Але до того часу, я сподіваюся, Україна вже домовиться з приватними кредиторами про реструктуризацію боргу", - каже Олена Бєлан з Dragon Capital.

Переговори ведуться з комітетом найбільших власників українських боргових паперів на загальну суму близько 9 млрд доларів. А всього у приватних кредиторів облігацій на 18,6 млрд доларів (в тому числі йдеться про папери, випущені містом Києвом).

"Якщо відняти з цієї суми 3 млрд російського кредиту, питання по якому буде вирішуватися, швидше за все, в політичній площині, залишається 15,6 млрд дол. Україна хотіла б списання 40% цієї суми, зниження купона та відстрочення виплат, орієнтовно на 10 років. Кредитори згодні на зниження купона і подовження терміну виплат, але проти списання основної суми боргу. Цілком ймовірно, сторони домовляться про якийсь компроміс у районі 20-25%. При цьому в нових боргових паперах, які будуть випущені замість нинішніх, може бути прописаний механізм збільшення виплат кредиторам у разі швидкого зростання української економіки", - зазначає Олена Бєлан.

Група компаній ICU у своєму 10-річному макропрогнозі також повідомляє, що списання 25% боргу було б компромісом.

"Щоб скоротити боргове навантаження і відновити кредитоспроможність Україні досить знизити номінал боргу на 25%. Це той компроміс, на якому можуть зійтися приватні кредитори і уряд", - йдеться у звіті групи.

Технічний дефолт не вплине на курс гривні

Однак повністю виключати технічний дефолт не можна.

"Війна - це основний ризик, передбачити розвиток подій на фронті дуже складно. Якщо знову буде ескалація, технічний дефолт можливий", - вважає Юрчишин.

Не можна також повністю виключати, що переговори не зайдуть у глухий кут. У такому випадку український Кабмін може вдатися до мораторію на виплати до наступної великої виплати 23 вересня.

"Якщо ж все-таки буде розгортатися сценарій із застосуванням мораторію, тоді ситуація на українському фінансовому ринку та її вплив на економіку і врешті-решт (опосередковано) на середньостатистичного громадянина трохи погіршиться. Можливо, буде спроба атакувати валютний курс, але влада зараз має напоготові більший інструментарій для стримування, ніж у лютому цього року. Тобто атаку буде відбито. Звичайний громадянин може цього і не помітити. Брутального дефолту, як в Аргентині, в Україні не буде. Такий шлях довів свою неспроможність і згубність", - говорить Олександр Вальчишен з ICU.

"Я думаю, що в разі оголошення мораторію на виплати почнеться агресивна маніпуляція з боку "доброзичливців" (політичні сили всередині і зовнішні "друзі"), і в цих умовах ризик валютної атаки дуже високий. Я дуже здивуюся якщо цього не станеться. Це основний ризик і це більше ніж достатньо для нашого поточного стану", - зазначає Боярчук з CASE-Україна.

У той же час у владі вважають, що введення технічного дефолту не позначиться на житті простих українців.

"Не повинно бути будь-якого негативного впливу на гривню (у разі мораторію, - ред.). Якраз, якщо говорити арифметично, гроші, валюта, яка могла б бути використана на платежі, вийшла б з країни, а з призупиненням платежів вона залишається в країні, арифметично це для гривні навіть краще", - говорила міністр фінансів Яресько минулого тижня у Вашингтоні.

Прямого впливу на курс або банківську систему можливе введення мораторію не матиме, підтверджує джерело в уряді. Можлива інформаційна атака на курс, проте у Нацбанку є всі інструменти, щоб утримати ситуацію.