Ухвалення півроку тому нового Кримінального процесуального кодексу стало предметом гордощів режиму Януковича. Міжнародні організації також із захопленням відзначили позитиви нового документа. 20 листопада він набрав чинності, тож найближчим часом зможемо спостерігати за ним "у дії", передає "Тиждень".

До позитивів нового КПК можна зарахувати спроби вдосконалити процедуру досудового слідства, позбавлення судів права направляти справи на дорозслідування (що суттєво затягувало процес), гуманізація запобіжних заходів, що дасть змогу суттєво зменшити тиск на підозрюваних до винесення судового рішення тощо. Проте загалом переваги нового Кримінально-процесуального кодексу від 13 квітня 2012 року дуже перебільшені.

Наприклад, прихильники нового КПК вважають, що він знімає проблему нереєстрації правоохоронцями заяв чи повідомлень про скоєння злочинів. За новим порядком, потерпілий приходить із повідомленням чи заявою у МВС (чи інший орган), її реєструють (за ч.4 ст.214 відмова у прийнятті не допускається); слідчий (або прокурор) протягом 24 годин має внести її до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але якщо внесення до Єдиного реєстру є не автоматичним, чи не може виникнути ситуація, коли слідчий або прокурор вирішує не вносити дані?

На думку видання, ні новий КПК, ні затверджене Генпрокуратурою 17 серпня 2012 року Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань відповіді на це запитання не дають. Понад те, експерти зауважують: якщо ст.303 КПК передбачає можливість оскарження бездіяльності слідчого щодо внесення відомостей до згаданого реєстру в суді, то це означає, що останній може не задовольнити скаргу.

Однак проблема не лише в тому, що багато новел не працюватимуть. Низка нововведень Кримінального процесуального кодексу створюють умови для привілейованого становища багатих і близьких до влади осіб та водночас полегшення кримінального переслідування опонентів.

Одним із перших кроків команди Януковича стала "гуманізація" кримінальної відповідальності за вчинення економічних злочинів – тепер від відповідальності за ухилення від оподаткування, доведення до банкрутства підприємств, рейдерство і навіть контрабанду можна "відкупитися" штрафом. Цю саму "гуманну" тенденцію щодо злочинців продовжує і Кримінальний процесуальний кодекс. Новим КПК розширено перелік запобіжних заходів, які можуть застосовуватися до підозрюваного чи обвинуваченого.

Звичайно, ідея розвантажити СІЗО правильна і шляхетна, але, здається, автори Кодексу перевершили себе. Зокрема, від утримання під вартою можна буде відкупитися заставою, а потім зникнути, адже у відповідній нормі КПК йдеться не лише про злочини невеликої тяжкості, а й про тяжкі й особливо тяжкі.

Скажімо, обвинуваченому в тяжкому злочині достатньо сплатити 20–80 мінімальних зарплат (22 360 — 89 440 грн) – і він уже на волі. Є ризики і від новел щодо укладення угод про примирення між потерпілим і підозрюваним (обвинуваченим) та про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим. В українських умовах ці норми можуть провокувати широке застосування шантажу та корупції у діяльності правоохоронних органів.

Розділом 21 Кримінального процесуального кодексу запроваджено такий "цікавий" інститут, як негласні слідчі (розшукові) дії. Згідно зі ст.246 це такі дії, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Частина з них здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, частина – за власним рішенням слідчого чи прокурора. Тобто жодної згоди суду на це відтепер не треба.

Щоправда, згідно з ч.2 ст.246 негласні слідчі дії проводяться лише у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, проте значна частина службових злочинів є тяжкими. Інакше кажучи, прив’язати будь-якого опозиціонера до якоїсь кримінальної справи (чи то до давання хабара, чи до вбивства) – це лише справа техніки, і можна спокійно починати негласні слідчі дії. А перелік негласних слідчих дій може бути дуже розлогим. Так, згідно з ч.1 ст.267 слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи, яке перебуває у чиїйсь власності, шляхом таємного проникнення до них, зокрема з використанням технічних засобів.

Новий КПК надає дуже багато повноважень слідчому судді, за допомогою яких можна або захистити права людини в досудовому розслідуванні, або, навпаки, достатньо глибоко проникнути в особисте життя "жертви", починаючи від прослуховування, негласних обшуків до прихованих відеокамер у спальні. Знаючи, хто має на сьогодні вплив у кадрових призначеннях, можна не сумніватися, що ці "спеціально дібрані люди" виконуватимуть політичні замовлення, а не обстоюватимуть права людей.

Отже, новий Кримінальний процесуальний кодекс містить досить підводних каменів, які можуть виявити себе уже в найближчому майбутньому, засвідчивши, що нинішня влада не здатна на ухвалення ґрунтовних законодавчих змін без урахування в цьому процесі власних інтересів.

Кармазін: слідство в Україні не готове до впровадження нового КПК

Народний депутат від НУ-НС Юрій Кармазін в ефірі каналу ТВі заявив, що слідство в Україні не готове до впровадження нового Кримінально-процесуального кодексу.

"Європа схвалила наміри нового КПК. Європа сказала, що його треба доопрацьовувати, що впроваджувати і змінювати треба ще два роки. Слідство не готове до впровадження кодексу, воно і так завалене, укомплектоване не тими працівниками", - сказав він.

"Сьогодні в МВС необхідно додати ще хоча б 10 тисяч людей, щоб вони могли виконувати умови нового КПК", - зазначив нардеп.

Адвокат: в Україні через невігластво діють наразі два КПК

В Україні наразі фактично діє два Кримінально-процесуальних кодекси. Таку думку озвучив адвокат, член Ради адвокатів Києва Микола Сірий в ефірі "5 каналу".

Він пояснив, що після того, як набрав чинності новий КПК, норми старого КПК від 1960 року продовжують діяти щодо тих справ, які почали розглядатися до запровадження нового кодексу.

"В історії людства не було жодного випадку, коли в один час на одній території діяли два процесуальних кодекси. Сьогодні в країні діє два процесуальних кодекси одночасно", - уточнив адвокат.

"Це невігластво, якого просто собі неможливо уявити. І яке відображено у цьому 11-му пункті Перехідних положень. Цього не може бути в принципі. Реалізувати ці норми не можна буде, і ми побачимо, буквально з кожним днем, що ця плутанина буде наростати, буде створювати просто шалений вал ситуацій, як неможливо буде вирішити", - додав Сірий.

В свою чергу адвокат Тетяна Монтян вважає, що така плутанина виникла, бо "не могли придумати, як зробити перехідний період, і вирішили найбезглуздішим способом".

Верховна Рада ухвалила новий Кримінально-процесуальний кодекс України в ніч проти 13 квітня 2012 року. Парламент розглядав у другому читанні КПК чотири дні, починаючи з 10 квітня. Проте, якщо 10 і 11 квітня засідання ВР оголошувалися закритими, то пленарне засідання, яке почалося о 10.00 12 квітня, завершилося тільки 13 квітня близько 4.10 ранку. Всього до кодексу було внесено понад 3700 поправок.

Опозиція заявила, що КПК ухвалено з порушеннями. Громадськість закликала президента не підписувати КПК через порушення процедури його ухвалення.

ПАРЄ просила президента Віктора Януковича не підписувати Кримінально-процесуальний кодекс до висновків Ради Європи про те, чи він повністю відповідає європейським стандартам. Рада Європи надала позитивні висновки щодо нового Кримінально-процесуального кодексу.

14 травня Янукович підписав Кримінально-процесуальний кодекс.

19 листопада колишній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко закликала опозицію домагатися скасування нового Кримінально-процесуального кодексу.

20 листопада Кримінально-процесуальний кодекс набув чинності.

Новий Кримінально-процесуальний кодекс фактично перетворив Україну на поліцейську державу. Таку думку озвучив депутат від БЮТ Сергій Власенко, коментуючи запровадження нового КПК.