Закон про місцеві вибори, ухвалений Верховною Радою України, заснований на російському досвіді, вважає заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера.

"Депутати коаліції за проєвропейський вибір України радіють як малі діти, що протягнули у Верховній Раді закон про місцеві вибори, який фактично застосовувався на виборах до... законодавчих зборів Санкт-Петербурга 2011 року", - написав він у Facebook.

Магера нагадав, що російські експерти повідомляли про масовий підкуп виборців на територіальних округах у Санкт-Петербурзі.

"Хоча ні. Навіть той російський закон кращий: там, принаймні, немає імперативного мандата, що є неприйнятним для сучасного конституціоналізму. Для наших депутатів немає прогресивного досвіду Польщі, Латвії чи Фінляндії. Їм миліший досвід Росії", - додав заступник голови ЦВК.

Також Магера пояснив свою позицію в ефірі телеканалу "112".

"Подумайте, виборцю дається можливість обрати аж одного кандидата від місцевої організації партії, тобто зробити вибір або за нього, або проти нього. Але не має вибору, коли дається список, наприклад, з десяти депутатів цієї партії, і виборець виставляє преференцію за окремо взятого кандидата з цього списку. У даному випадку ми маємо елементарну підміну понять для того, щоб дискредитувати найпрогресивнішу пропорційну систему з відкритими списками", - зазначив він.

Він вважає, що нова система виборів може сприяти масовому підкупу виборців.

"Це може призвести до тих наслідків, коли людям скажуть: ви ж бачите - пропорційна виборча система з відкритими списками призвела до корупції на виборах, призвела до масових підкупів виборців, призвела до адміністративного ресурсу, давайте повертатися на парламентські вибори до мажоритарної системи. І я не виключаю, що саме така мета могла бути тут і бути", - підсумував заступник голови ЦВК.

Нагадаємо, 14 липня Верховна Рада ухвалила новий закон про місцеві вибори, які повинні проходити за пропорційною системою, а сільських та селищних рад - за мажоритарною системою. Закон виключає участь політичних блоків, а також передбачає, що вибори не відбудуться на частині Донбасу та в Криму.

Вибори призначені на 25 жовтня.

Експерти оцінили плюси і мінуси нового закону

Як зазначає Deutsche Welle, вибори проходитимуть за так званою гібридною системою, в ній об'єднали частину мажоритарної і частину пропорційної системи.

Відповідно, в бюлетені виборець буде бачити перед собою назву партії і поруч прізвища одного-трьох кандидатів, які представляють її в регіонах, і ще прізвище кандидата, за яким гарантовано закріплюється місце в місцевій раді, якщо його партія подолає п'ятивідсотковий виборчий бар'єр. Потім після виборів відбувається ранжування серед кандидатів.

"Система складна, якщо зараз провести вибори, то вони б провалилися. Треба час для навчання членів дільничних і окружних виборчих комісій, як рахувати голоси на цих виборах, а його мало", - нарікає голова громадської організації Комітет виборців України Олексій Кошель.

Разом з тим він позитивно оцінює нові виборчі правила. За його словами, будь-яка виборча система краща мажоритарної, яка до цього діяла в Україні на місцевих виборах.

"Мажоритарка - це підкуп виборців, маніпуляції. А нова система змушує кандидатів нести політичну відповідальність не тільки перед виборцями, а й перед політичними партіями, які не хочуть втрачати рейтинги", - каже Кошель. Він також схвалює проведення виборів мерів великих міст у два тури, хоча жителі маленьких містечок, де населення менш ніж 90 тисяч, такого "привілею" не отримали.

Також завдяки новому закону виборці отримали змогу відкликати депутатів, якщо не задоволені їхньою роботою. Для цього треба зібрати підписи, направити їх до територіальної виборчої комісії, а та зобов'язана буде передати їх політичній партії, в якій перебуває неугодний населенню обранець. У свою чергу політична партія на своєму з'їзді може відкликати свого представника з регіону і замінити його іншим.

"Це несподівана норма. Вона виникла раптово за пропозицією голови профільного комітету і за неї проголосували. З експертами її не обговорювали. Викликає побоювання, що політичні партії не зобов'язані відкликати свого депутата, а можуть тільки розглянути це", - критикує ухвалений закон Назар Бойко, керівник моніторингово-аналітичної групи "Цифра", яка займається аналізом виборчого законодавства.

Він вказує на те, що закон суперечить конституції України і може призвести до непрогнозованих результатів виборів. За словами Бойка, Основний закон гарантує виборцям, що в місцевих радах через обраних депутатів будуть представлені спільні інтереси громад, проте нові правила не всім дають можливість потрапити в ці органи.

"Одні регіони будуть в облраді недопредставлені, а інші занадто представлені, тому що люди голосують за кандидата, а його партія не проходить. Натомість інша партія, набирає більшість голосів і може привести більше своїх кандидатів, хоча люди там більшістю не підтримали кандидата", - застерігає експерт. Він вважає, що результати виборів можуть спровокувати соціальне невдоволення людей, які не мають адекватного представлення своїх інтересів у місцевих радах.

Аналітики сходяться на тому, що закон, який депутати називають історичним, насправді проіснує тільки два роки. Адже до кінця літньої сесії депутати Верховної Ради зобов'язалися обговорити зміни до Конституції України щодо децентралізації. Якщо їх приймуть, то за два роки в країні зміниться розподіл адміністративних територій, а відповідно, і виборчі округи, тому доведеться проводити нові місцеві вибори вже за іншим законом.

Луценко: парламент має визначитися, де місцеві вибори не відбуватимуться

Місцеві вибори не відбудуться на окупованих територіях Донбасу до закінчення антитерористичної операції. Про це повідомив голова фракції "Блок Петра Порошенко" Юрій Луценко, передає прес-служба його політсили.

"Ми ухвалили рішення, що вибори не можуть проходити на окупованій частині України і вибори не можуть проходити на тій території, де неможливо дотримуватися демократичних стандартів відкритості та безпеки для виборців. Яких це стосується місцевостей, де неможливо провести повноцінні відкриті вибори, буде визначено парламентом під час голосування за постанову до оголошення виборів", – заявив Луценко.

"Я, звичайно, в даному випадку говорю тільки від себе, оскільки це ще не прийнято парламентом, але я вважаю, що на території окупованого Криму і захопленої бойовиками частини Донбасу і на звільненій українськими військами частини Донбасу вибори повинні відбутися тоді, коли закінчиться АТО, коли будуть ліквідовані військово-цивільні адміністрації", – додав глава фракції.

Луценко також підтвердив, що вибори мерів міст будуть проходити у два тури. "Ті населені пункти, в яких населення більш ніж 90 тисяч чоловік, а це і Ужгород, і Київ, вибори проходитимуть в два тури", – уточнив він.

Політик також прогнозує, що постанову про призначення місцевих виборів буде внесено у Верховну Раду до кінця тижня.

"На цьому тижні точно. Там є календарний графік, і ми повинні це зробити ще на цій сесії. Якщо я не помиляюся, сьогодні я чув про те, що до внесення тексту в зал ще є два дні. А ви знаєте, за нашою студентською звичкою, саме це основні дні", – заявив Луценко.

Лідер фракції "БПП" також очікує, що президент підпише ухвалений парламентом закон про місцеві вибори. "Я прогнозую, що спікер відправить закон на підпис главі держави уже до кінця цього тижня, а президент протягом наступного тижня, очевидно, його підпише",- резюмував Луценко, цитує його прес-служба.

Зазначимо, перелік адміністративних і територіальних одиниць, де не відбудуться місцеві вибори, Верховна Рада визначить окремою постановою про призначення відповідних місцевих виборів.