Незважаючи на відсутність будь-якого просування процесу української євроінтеграції, в останні дні вона знову - вперше після грудневого саміту Україна-ЄС - опинилася в центрі уваги. Причому активізувалася й українська сторона, і європейська, але по-різному, пише "Сегодня".

Від української сторони про євроінтеграцію згадав сам президент, опублікувавши план євроінтеграційних доручень, які він роздав членам уряду. У списку тих, хто буде їх виконувати: прем'єр Микола Азаров, віце-прем'єр Борис Колесніков, три міністри - Олександр Лавринович (Мін'юст), Костянтин Грищенко (МЗС), Дмитро Саламатін (Міноборони) і голова СБУ Ігор Калінін.

Крайній термін для останніх доручень - 2 липня, і це, мабуть, хороша новина для тих, кого спантеличив Віктор Янукович: до цього терміну нікому з них звільнення не загрожує. Що цікаво, жодного євродоручення не отримав перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський, хоч Азаров прямо сказав, що цей напрямок перейде до його нового заступника у спадок від Андрія Клюєва.

Не всі доручення є легкими. Приміром, Грищенко має лише два тижні (до 15 березня), щоб узгодити текст договору про асоціацію з ЄС з офіційним Брюсселем. В Азарова завдання ще складніше: йому дали місяць (до 2 квітня), щоб провести парафування цього договору. Плюс до того ж терміну прем'єр повинен забезпечити схвалення у парламенті законів, які потрібні для адаптації українського законодавства до європейського і на виконання плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС.

Зокрема, природно, закон про багатостраждальні біометричні паспорти, з якими не можуть нічого вирішити вже кілька років. Але якщо для Ради у прем'єра все ж є необхідні важелі, то змусити Європу піти на парафування, якщо вона цього не захоче, прем'єр навряд чи зможе. І тому, найпевніше, вже сам роздасть доручення тим-таки Хорошковському і Грищенку - "не злазити" з брюссельського начальства, доки не погодяться на парафування.

У принципі, боси Євросоюзу на парафування можуть зважитися: як днями сказав данський посол у Києві Мікаель Борг-Хансен, це лише технічна процедура, яка не має юридичних наслідків. Але ніщо не заважало це зробити і в грудні, на саміті, проте лідери ЄС на це не пішли. Всі це зрозуміли як політичний жест. Але прес-секретар представництва ЄС в Україні Давид Стулік запевняє, що це не так: "У грудні ще не був готовий узгоджений текст. Були тексти, які затвердили в ході переговорів, але ще треба узгодити український та англійський текст, щоб у них використовувалися однакові терміни і щоб їх не можна було трактувати по-різному. Але тоді ж було сказано, що Євросоюз зацікавлений в тому, щоб угода була парафована якомога швидше. Тому, якщо протягом березня текст буде готовий, парафування може відбутися до 2 квітня".

Парафування - справді суто технічна процедура. За словами джерела в Кабміні, "це як схвалення парламентом закону в першому читанні: декларується, що ось цей текст вже можна ухвалювати, але саме ухвалення - це друге читання. Так само й тут: представники двох сторін підписуються під тим, що текст узгоджений і може бути підписаний президентами України і ЄС, коли на це буде політична воля". Правда, щоб глава ЄС Герман ван Ромпей зміг поставити підпис, потрібна не тільки його політична воля: згоду мають дати міністри всіх 27 країн Євросоюзу на одному зі своїх засідань (як правило, це засідання ради міністрів закордонних справ ЄС).

Але й це ще не все: після підписання договору починається його ратифікація парламентами України і тих-таки 27 європейських країн. За словами джерела, раніше всі були впевнені, що парафувати угоду з ЄС з українського боку буде Андрій Клюєв, який керував переговорами з Брюсселем. Але оскільки Клюєв вже не в уряді, то це робитиме або сам прем'єр, або, якщо рівень підписувача з боку ЄС буде невисоким, це можуть зробити, наприклад, Валерій Хорошковський або Костянтин Грищенко.

Нагадаємо, початок публічного конфлікту Києва та Брюсселя у питаннях, пов'язаних з діяльністю голови представництва ЄС Жозе Мануела Пінту Тейшейри, поклала поширена 28 лютого ввечері заява департаменту інформаційної політики МЗС. Зовнішньополітичне відомство заявило, що дипломат регулярно робить спроби втручання у внутрішні справи України, прагнучи "перетворитися на учасника українських внутрішньополітичних процесів", а його публічна активність "все менше відповідає тому, що можуть собі дозволити дипломати згідно з прийнятими в міжнародному спілкуванні традиціями".

Раніше повідомлялось, що Угоду про асоціацію Україна-ЄС буде парафовано протягом місяця, а її підписання - "десь восени, якщо ситуація в Україні зміниться". Про це заявив європейський комісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле у Брюсселі в рамках політичного діалогу "Україна-ЄС: шлях попереду".

Нагадаємо, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про виразний регрес України на шляху до Європи.

А посол Німеччини в Україні Ганс-Юрген Гаймзьот вважає, що Угоду про асоціацію Україна-ЄС не буде підписано, якщо екс-прем'єр України Юлія Тимошенко буде в ув'язненні. На запитання, чи можливе підписання договору про асоціацію вже цього року, дипломат відповів: "Все можливо. Але було ясно сказано, за яких умов. Я не розраховую на підписання, якщо пані Тимошенко і надалі буде залишатися у в'язниці".

Як повідомлялося, на саміті Україна-ЄС, що відбувся в Києві 19 грудня 2011 року, не було парафовано угоду про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Міністр закордонних справ країни Костянтин Грищенко сподівається, що документ буде парафовано до середини лютого 2012 року. Президент України Віктор Янукович вірить, що цю угоду буде підписано у 2012 році.

У дипколах обурюються, що ЄС втручається у внутрішні справи України

На відміну від парафування, підписання договору з ЄС може виявитися далекою перспективою: Європа не тільки не демонструє політволі до угоди, а й публічно показує негативне ставлення до української влади.

Днями посол ЄС в Україні Тейшейра виступив з критикою на адресу президента, який, на його думку, не виконав обіцянки щодо боротьби з корупцією і поліпшення інвестиційного клімату в країні. Українське МЗС дало зрозуміти, що Тейшейра втручається не в свою справу: мовляв, інвестиційний клімат в Україні повинні обговорювати українці, а не дипломат, слова якого сприймаються як "офіційна позиція 27 країн-членів ЄС".

Але конфлікт не вичерпався: в нього втрутився Брюссель, пояснивши, що посол ЄС висловлював не особисту думку. "Ці зауваження є невиправданим і необґрунтованим нападом на людську порядність і професіоналізм посла", - заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Кетрін Ештон.

Те, що Тейшейра виступав не тільки від свого імені, підтвердило і джерело в євроструктурах: "З Брюсселя розсилаються рекомендації нашим послам, яку точку зору з тих чи інших питань має керівництво Євросоюзу. Так що посол завжди знає, що може сказати, а що ні".

Ще одним підтвердженням стало критичне стосовно Банкової інтерв'ю данського посла, яке показало, що йдеться про узгоджену кампанію. "Європейці вважають, що раз ми йдемо в Європу, то вони мають право нам вказувати. Так було і за попередньої влади, коли європосли висловлювали жаль щодо бардака у владі, - сказало газеті джерело в дипколах. - Наші посли за кордоном собі такого не дозволяють, хіба що Безсмертний так робив, коли був у Мінську".

Співрозмовник видання з керівництва Партії регіонів обурювався: "Ми не хочемо з ними сваритися, але Тейшейра поводиться, як член опозиційної партії. Якщо він оцінює діяльність президента, чому він не дає оцінку діям "Свободи", яка не пустила німецького лектора, який хотів розповісти про фашистську діяльність УПА?! Він перестав бути нейтральним, а це порушення Віденської конвенції про дипломатів".