Життя не вічне, а термін одного скликання Верховної Ради й поготів маленький, всього лише п’ять років. За роки незалежності було шість скликань Ради і термін останнього шостого добігає кінця. 28-го жовтня громадяни зійшлись на виборчі дільниці, щоб визначити склад тих, кому пощастить опинитися в лавах сьомого українського парламенту. Голоси пораховані, результат відомий, а це означає, що сьогодні відомі імена не тільки тих, кому повезло опинитися в Раді, а й тих, кому звідти доведеться піти, пише Главком.

Стіни будинку під куполом полишать кілька рекордсменів, які працювали в парламенті впродовж всіх років незалежності, зокрема Ярослав Кендзьор і Сергій Головатий. До депутатів рекордсменів можна також віднести Тараса Стецьківа, Івана Зайця, Івана Плюща, Павла Мовчана, Володимира Філенка, Юрія Костенка, Лілію Григорович. Усі вони пропрацювали в Раді по п’ять термінів.

Чим тепер займатимуться ці політики, і чи легко їм розставатись з роботою, якій вони віддали понад 20 років?

Про свої плани на майбутнє Юрій Костенко говорить так: "Я очолюю політичну партію, яка в українській політиці вже більше 20 років. Ми не виборчий проект, а політична партія, тож і на далі залишаюся в політиці".

Костенко наголошує, що вже не вперше залишається поза парламентом: "Це не новина для мене. В 2006 році я не потрапив в парламент, точно так працював з партією, так і зараз буду поширювати праву альтернативу".

Щиро здивувало завзяття з яким депутат дивиться в майбутнє. В якийсь момент Юрій Костенко досить емоційно вигукнув: "Роби, купуй, захищай українське – найкоротший шлях до гарного життя!", - ось цим і буду продовжувати займатися".

Відповідаючи на питання, чи піде при нагоді знову в Раду він відповів, що буде вирішувати це питання з наближенням виборів.

Натомість колега Костенка Петро Писарчук з Партії регіонів виявляє менше оптимізму.

"Бажання повернутися в Раду в мене не буде виникати ніколи. Мені достатньо того, що попрацював 10 років в парламенті і великого задоволення від цього нема", - запевнив регіонал.

А ось питання про те, чим займатиметься він після складання з себе депутатських повноважень, спровокувало Писарчука майже на поетичні рядки: "Жити, жити і щось добре для людей робити. Працювати можна не тільки в стінах парламенту".

Депутатський шлях довжиною в п’ять скликань пройшов і Павло Мовчан. Депутат говорить, що після складання повноважень буде інтенсивніше займатися творчістю, яку не покидав і в парламенті.

"Впродовж депутатських років, а це 22 роки, кожною вільною хвилиною я займався творчістю. Це моя есеїстка, мої поезії, проза, літературознавчі студії, сценарні теми, які я попутно веду впродовж багатьох років".

Мовчан також планує впорядковувати архів, дописувати те, що не закінчив раніше.

"Цього вимагає саме життя. Я тішуся з того, що належу до тих, хто формував цю державу, її засади, ідеологію – це теж творчість", - говорить він.

Парламентар зі стажем також вважає, що від політики нікуди не подінеться.

"Україні завжди бракувало хороших політиків, тому літератори й займалися політикою і так сталося, що літератори продовжують відстоювати все те, що необхідно відстоювати. Ми здійснювали господній проект, повертали людині людське, українцю українське: його права, державу, історію. Інша справа, що з великими втратами, але це випробовування", - говорить він.

А от ще один парламентський поет, що "пролетів" повз нову Раду, регіонал Юрій Болдирєв, говорить, що для нього парламентська робота – це було велике навантаження, яке він терпів через любов до рідної країни.

"Мені це було цікаво років 20 тому, але за цю діяльність апостол Петро не ставить залік, тому мені цікаві зовсім інші речі і дякувати Богу, мене поставили так далеко в списку партії, що в мене з’явиться творча відпустка", - говорить політик.

Болдирєв жаліється, що за той час, що він був депутатом, йому вдалося написав заледве десять віршів.

"Через парламентську роботу я ніяк не можу дописати мемуари. Може їх ще й рано писати, бо діючі особи знаходяться ще при владі і це буває небезпечно - писати мемуари про діючих начальниках.", - зізнався "регіонал".

Зате тепер у нього настало роздолля. Часу на літературну діяльність тепер хоч відбавляй.

"Я хочу написати п’єсу, але не на політичну тему, не приведи Господи, а про просте людське життя на вічні теми", - розказує Болдирєв.

Депутат від КПУ Євген Царьков в наступний парламент теж не потрапив.

"Для мене парламентська робота, як для члена КПУ, не є професійною. В нас є спеціальна концепція і ми не приховували цього на виборах, ми - противники професійного парламенту", - обґрунтував він.

При цьому Царьков не бажає залишати політику і буде далі працювати в регіональному представництві партії.

"Я є першим секретарем одеського обласного комітету. Зараз в мене буде більше часу зосередитися на партійній організації, підготовці до місцевих та президентських виборів", - розказує Царьков.

Він вважає, що парламент не повинен бути місцем пожиттєвого перебування політиків. Хоча дещо шкодує, що тепер не матиме такої публічності, яку дає парламентська трибуна.

А от у старожила Верховної Ради Івана Зайця, що на цих виборах не виборов мандат, зовсім інша думка.

"Для мене політична діяльність стала професією і політична діяльність не вичерпується роботою в парламенті. Зрозуміло, що, скоріше за все, я буду займатися політичною діяльністю в опозиційному і позапарламентському середовищі. Буду приділяти багато уваги структурам громадянського суспільства", - говорить Заєць.

Він також не приховує, що й далі не буде припиняти спроби прорватися в парламент.

Так само наполегливо буде намагатися потрапити в Раду і регіонал Владислав Забарський. Не виключено, що він ще має шанси опинитися і Раді сьомого скликання, адже займає 82-ге місце в списку Партії регіонів. Якщо, колеги, що розмістились вище перейдуть на роботу у виконавчу владу, то Забарський займе їх місце. А поки що політик наголошує, що йому є чим зайняти себе: "По-перше, з нового року я можу відновити свою адвокатську діяльність. Я захистив кандидатську дисертацію і є цікаві напрацювання, щоб далі займатися юридичною наукою".

Політична пенсія – психологічна травма

Психолог Павло Фролов вважає, що залишати стіни парламенту для багатьох депутатів – це певна психологічна травма.

"Люди переживають через те, що це в першу чергу пов’язано зі статусним моментом, вони отримують дуже сильний удар по самолюбству. В таких випадках може знадобитися допомога психотерапевтів і я знаю, що такі випадки бувають", - говорить эксперт.

На його думку те, що багато хто з депутатів планує займатися творчістю можна пояснити тим, що вони досить довгий час займалися інтелектуальною діяльністю і скоріше за все вони намагаються в такий спосіб продовжити цим займатися.

"Творчість – це один зі способів подолання психологічної травми. Людина яка щось аналізує потім вивільняє це у творчості. Нерозділене кохання або пережита трагедія дає бажання вивільнити це в творчості, в малюнках", - говорить Фролов.

Нагадаємо, 28 жовтня, в Україні пройшли вибори до парламенту. В неділю, 11 листопада, Центральна виборча комісія України закінчила оголошення офіційних результатів виборів народних депутатів Верховної Ради.

У суботу, 10 листопада, ЦВК також оголосив офіційні результати голосування за партійними списками, згідно з якими до парламенту обрано 225 народних депутатів, в тому числі Партія регіонів отримала 72 депутатських мандата, ВО "Батьківщина" - 62, партія "УДАР" - 34, Комуністична партія України - 32, ВО "Свобода" - 25. Таким чином, у цілому за партійними списками та в одномандатних округах у парламент обрано 445 народних депутатів, з них від Партії регіонів - 185, ВО "Батьківщина" - 101, партії УДАР - 40, ВО "Свобода" - 37, КПУ-32, партії "Єдиний центр" - 3, Народної партії - 2, партії "Союз" - 1, Радикальної партії - 1, а також 43 самовисуванця/