Провінція Сербії Косово, яка оголосила про свою незалежність, може знову стати головною гарячою точкою світу. На 6 травня в Сербії заплановані парламентські вибори, проведення яких на своїй території косовари обіцяють не допустити, повідомляє ТСН.

Сербія досі вважає територію Косова своєю, тоді як влада регіону попереджає - не зупиниться навіть перед застосуванням сили. "Ситуація зараз склалася нестабільна, деякі КПП на розмежувальній лінії Косово-Сербія блоковано", - визнає командир другого спеціального взводу українського контингенту Артем Помаз.

Не помітити загострення конфлікту вже неможливо, визнають українські військові. Хоч і продовжують щодня виконувати звичну для себе роботу - патрулювання кордону. "Ми йдемо паралельно один одному. Іде сербський патруль, по своїй території, ми йдемо по території Косова. Є зв'язок, зустрічаємось на контрольних точках", - пояснює командир першого спеціального відділення другого спеціального взводу Анатолій Шевчук.

Наразі в регіоні перебувають 130 українських вояків. Саме вони можуть стати останнім порятунком краю від війни, адже здобули повагу та довіру як сербів, з котрими ріднить слов'янське походження та православна віра, так і мусульман-косоварів, територію яких охороняють українці.

"Українців вони сприймають як своїх братів, як братів-слов'ян, братів по вірі", - розповів про ставлення сербів з того боку кордону командир 2-го спеціального відділення 2-го спеціального взводу українського контингенту Вадим Лібиченко.

В українському контингенті все ще сподіваються - початок травня у Косові мине спокійно. А Сербія, яка нарешті отримала зелене світло в ЄС, добре подумає - чи варто ризикувати та йти на новий конфлікт.

Нагадаємо, що саміт ЄС 2 березня надав Сербії офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Про це заявив переобраний на другий термін президент Європейської Ради (ЄР) Герман ван Ромпей. "Європейська Рада надала Сербії статус країни-кандидата в Євросоюз", - сказав він.

Зазначимо, що на відміну від інших країн, що входили до Югославії та прагнуть увійти до ЄС, саме до Сербії Євросоюз висуває найсуворіші вимоги. Зокрема, Брюссель наполягав на видачі Гаазькому трибуналу всіх сербів, звинувачених у військових злочинах під час балканських воєн у 1990-ті роки.

Белград ці вимоги виконав, з-поміж останніх передавши трибуналу колишніх начальника Генштабу Збройних сил Республіки Сербської Ратка Младича і президента республіки Сербська Країна Горана Хаджича.