Президент поставив завдання-максимум - парафування Угоди про асоціацію до середини літа. А до 15 березня глава МЗС Костянтин Грищенко має показати текст договору, узгоджений з ЄС. Причому документ має бути перекладено українською та англійською мовами, пишуть Андрій Гаценко та Тарас Козуб в статті "Угода про асоціацію з ЄС буде влітку" для газети "Комсомольская правда в Украине". Парафування - справді суто технічна процедура. За словами джерела в Кабміні, "це як ухвалення парламентом закону в першому читанні: декларується, що ось цей текст вже можна ухвалювати, але саме ухвалення - це друге читання. Так само і тут: представники двох сторін підписуються під тим, що текст узгоджений і може бути підписаний президентами України і ЄС, коли на це буде політична воля", пише Дмитро Коротков в статті "На договір з Європою Азарову дали місяць" в газеті "Сегодня".

Правда, щоб глава ЄС Герман ван Ромпей зміг поставити підпис, потрібна не тільки його політична воля: згоду повинні дати міністри всіх 27 країн Євросоюзу на одному зі своїх засідань (як правило, це засідання ради міністрів закордонних справ ЄС). Але й це ще не все: після підписання договору починається його ратифікація парламентами України і тих-таки 27 європейських країн.

За словами джерела, раніше всі були впевнені, що парафувати угоду з ЄС з українського боку буде Андрій Клюєв, який керував переговорами з Брюсселем. Але оскільки Клюєв вже не в уряді, то це робитиме або сам прем'єр, або, якщо рівень підписувача з боку ЄС буде невисоким, це можуть зробити, наприклад, Валерій Хорошковський або Костянтин Грищенко.

Завдання непросте, враховуючи, що відносини з Європою останнім часом не найкращі. Весь тиждень МЗС вело млявий діалог з послом ЄС в Україні Жозе Мануелем Пінту Тейшейрою. Привід подав сам дипломат, який заявив на круглому столі щодо інвестиційного потенціалу України про невиконання Віктором Януковичем передвиборних обіцянок.

"Президент Янукович заявляв, що концентрація влади була необхідна для боротьби з корупцією і для проведення реформ, потрібних для створення привабливого бізнес-клімату в Україні, але, на жаль, не досяг таких результатів", - розтиражували висловлювання посла інформагентства.

У відповідь наше МЗС заявило, що Тейшейра прагне перетворитися на учасника українських внутрішньополітичних процесів, і дорікнув йому в недипломатичній поведінці. Скандал наростав як снігова лавина: до нього долучилася глава зовнішньополітичного відомства Єврокомісії Кетрін Ештон. Вустами свого прес-секретаря вона озвучила претензії до українських дипломатів: мовляв, їхні "атаки" не виправдані, а Тейшейра - чесний і професійний чиновник.

"Реакція МЗС спочатку була не цілком адекватною, адже Тейшейра не казав чогось екстраординарного. Те ж про нас кажуть і інші європейські чиновники, - сказав газеті "Комсомольская правда в Украине" зовнішньополітичний експерт Борис Парахонський. - Те, що говорив посол, укладається в рамки дипломатичного етикету - адже у нього є право висловлюватися".

"Гасити" суперечності довелося особисто Костянтину Грищенку: у своєму блозі міністр визнав, що стався банальний обмін думками.

"МЗС просто озвучив свою думку, ЄС - свою. І все", - зазначив глава відомства.

За словами директора Інформаційно-аналітичного центру "Перспектива" Павла Рудякова, скандал ніяк не вплине на відносини України і ЄС.

"Посол ЄС міг би вести себе скромніше. Йому варто висловлюватися більш дипломатично з гострих політичних тем", - вважає експерт.

Ще один привід для занепокоєння подала ПАРЄ. Представники Європейської народної партії (партнери "Батьківщини" в ЄС) заявили, що проситимуть Асамблею призупинити повноваження української делегації в разі ігнорування резолюції щодо України, схваленої 26 січня. Зокрема, йшлося про звільнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка і можливості для них брати участь в осінніх виборах.

"Вони піднімають ці питання заради політичної солідарності з опозицією. І це їхнє повне право. Так само, як і у Верховній Раді будь-яка фракція може підняти будь-яке питання", - пояснив нардеп Іван Попеску.

Боятися виключення з ПАРЄ не варто - так вважають в Адміністрації президента. Як випливає із заяви радника глави держави з реформування Конституції Марини Ставнійчук, на Банковій зовсім не ігнорують резолюцію.

"Вона закликає президента України, парламент невідкладно розпочати конституційний процес, закликає всі політичні сили - і провладні, і опозиційні - взяти в ньому участь, - сказала Ставнійчук. - І процес подачі кандидатур до складу Асамблеї почався. Президенту надійшли пропозиції від окремих парламентських фракцій" .

"Такими різкими заявами українські політики намагаються перекласти відповідальність за зрив переговорів з ратифікації зони вільної торгівлі з ЄС на плечі європейських колег, - каже директор економічних програм центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. - І таке негативне тло зовсім не прикрашає нашу країну. Виходить, що замість готовності працювати і йти на компроміси Україна сперечається зі своїми партнерами і показує всім, що займає неконструктивну позицію в переговорах. Така ситуація може стати негативним сигналом для всіх міжнародних інститутів, які працюють з нашою країною, зокрема і для Міжнародного валютного фонду, з яким уряд намагається відновити переговори".

На цьому тижні дві сусідні держави вкотре шокували весь світ. В Україні засудили до чотирьох років одного з лідерів опозиції - Юрія Луценка. А в Бєларусі влада протягом двадцяти чотирьох годин вислала двох послів: Польщі та ЄС, пише Роман Безсмертний у своїй статті "Лукашенізація" України" в газеті "Дзеркало тижня. Україна".

Бєларуська влада теж починала свою діяльність з кидання за ґрати опозиціонерів - і ніяк не може зупинитися. Проти режиму Лукашенка вже застосовані санкції, зокрема, заарештовані рахунки і заборонений в'їзд на територію Європи та Америки тим, кого визнали персонами нон ґрата. Дипломатичний корпус, який працює в Україні, тільки почав складати такі списки. На олівець взяті, зокрема, судді, керівники силових структур. Цю поки що "чернетку" постійно оновлюють і вона може стати серйозною проблемою для сьогоднішньої влади. А з чого все починалося? З політичної помсти і необдуманих фраз. Тоді як на кону - імідж України і доля українського народу.