Українська Православна Церква Київського Патріархату заявляє про відмову Української автокефальної православної церкви від попередніх домовленостей щодо створення єдиної церкви.

Як повідомляє прес-центр Київської патріархії, 9 липня у Михайлівському Золотоверхому монастирі в приміщенні Патріархії УАПЦ відбулося друге спільне засідання Комісій УПЦ КП та УАПЦ для ведення діалогу. У якості спостерігачів від Вселенського патріарха були присутні єпископ Іларіон та єпископ Даниїл. Цього ж дня там же відбулося засідання архієрейського собору УАПЦ на чолі з митрополитом Макарієм (Малетичем).

"При позірній, на словах, повазі до Вселенського патріарха і Константинопольської матері-церкви, архієреї УАПЦ своєю позицією фактично відкинули всі ті поради, які були їм надані щодо об’єднання і шляху виходу з ізоляції. Навряд чи після такого демаршу в осяжному майбутньому владикам УАПЦ можна буде сподіватися на бажання Вселенського патріарха мати з ними будь-яку справу", - наголошують в УПЦ КП.

Київський патріархат розчарований і засмучений таким закінченням чергової – п’ятої за 20 років – спроби вести діалог з УАПЦ.

"Однак ми сподіваємося, що свідомі священики та миряни УАПЦ нарешті зрозуміють, що їхні владики найперше турбуються не про церкву і Україну, а про свої власні інтереси та задоволення власних амбіцій, лише прикриваючись славною історією УАПЦ, яка зараз, як підсумок їхнього правління, перебуває у стані занепаду, має мале число парафій і лише 1,5% суспільної підтримки", - заявили у Київській патріархії.

В УПЦ КП зазначають, що відкриті для об’єднання зі свідомими та відповідальними священиками і вірними УАПЦ, щоби разом творити єдину помісну Українську православну церкву та йти до визнання її вселенським православ’ям.

Також сказано, що УАПЦ на початку зустрічі надала протокол засідання архієрейського собору УАПЦ, в якому відкидалася попередня пропозиція щодо принципу рівності представництва для обрання делегатів на об’єднавчий собор (всі єпископи та по одному делегату від кожних 15 зареєстрованих релігійних організацій).

Водночас сказано, що з боку УАПЦ було запропоновано принцип "50/50", де одна половина делегатів представляла би УПЦ КП (яка має 4877 релігійних організацій, підтримка згідно опитувань 44% населення України), інша половина – УАПЦ (1225 релігійних організацій, підтримка згідно опитувань 1,5% населення України).

"Така пропозиція є очевидно несправедливою та неприйнятною", - наголошують в УПЦ КП. При уьому зазначається, що у протоколі містилися інші невідповідні пропозиції: "щоб головував на Соборі представник Вселенського патріарха (що ніяк не залежить від рішення УАПЦ); щоб назва Церкви була УАПЦ КП (в одному пункті) та УПЦ (в іншому пункті), що суперечить одне одному; щоб всі архієреї УПЦ КП та УАПЦ були кандидатами на предстоятеля об’єднаної церкви; щоб дата Собору не визнавалася як остаточна і, очевидно, могла і мала бути перенесена. Такі пропозиції також озвучувалися й усно".

Також, в УПЦ КП викликало здивуваня наполегливим бажанням архієреїв УАПЦ пов’язати об’єднавчий процес двох Церков з позицією Церкви Московського Патріархату в Україні, яка, очевидно, налаштована до цього негативно.

Під час переговорів, які з перервою тривали протягом чотирьох годин, з боку Київського патріархату були висунуті компромісні пропозиції: назва – помісна Українська православна церква, зі збереженням використання назв УПЦ КП і УАПЦ як офіційних для уникнення потреби негайно змінювати всі юридичні документи 6 тисяч релігійних організацій; обрання предстоятеля об’єднаної церкви з двох нині діючих предстоятелів шляхом голосування на Соборі, ієрарх, який набрав би меншість голосів, отримує місце постійного члена священного синоду; додатково було запропоновано надати ще одне місце постійного члена Священного Синоду для митрополита Андрія або іншого ієрарха; при збереженні визначеного принципу представництва на Соборі (1 делегат від 15 громад) квота для УАПЦ збільшувалася удвічі (164 делегати замість передбачених за квотою 82).

"Представники Вселенського Патріарха висловили глибоке розчарування неконструктивною позицією УАПЦ. Так само висловили здивування і розчарування члени Комісії від Київського Патріархату. Здається, що і для частини членів Комісії від УАПЦ рішення Архієрейського Собору стало приводом для гіркого розчарування", - сказано у повідоменні.

В УПЦ КП вважають, що такий невтішний підсумок зустрічі 9 липня підтвердив побоювання щодо серйозного впливу з боку промосковських сил на керівників УАПЦ, зокрема на її Предстоятеля.

"Не можна виключати, що і оголошені недавно "Правим сектором" відомості про зустріч митрополита Макарія з одним з меценатів Московського Патріархату в Україні та надання останнім матеріальної допомоги у обмін на відмову від реального об’єднання УАПЦ і УПЦ КП, виглядають не такими вже і фантастичними", - йдеться у повідомленні.

Київський Патріархат вважає, що "своєю відмовою від конструктивного діалогу та реального об’єднання архієреї УАПЦ продемонстрували безвідповідальність перед обличчям як зовнішньої загрози для України, так і внутрішньої потреби і віруючих, і цілого суспільства в утворенні єдиної Помісної УПЦ. Не виключено, що вплив на їхню позицію мали також російські кола, як це бувало не раз у минулому".

"Моспатріархія може аплодувати керівникам УАПЦ стоячи: відмовилися від усіх пропозицій про об'єднання. Це погана новина", - прокоментував на своїй сторінці в Facebook архієпископ, прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря.

нагадаємо, до провалу перемовин повідомлялося, що Українська православна церква Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква розглядають можливість проведення об'єднавчого Собору для створення єдиної церкви 14 вересня.

24 лютого 2015 року помер предстоятель УАПЦ, митрополит Мефодій (Кудряков).

Українська православна церква Київського патріархату закликала Українську автокефальну православну церкву до діалогу та об'єднання в єдину Помісну православну церкву.

В червні предстоятелем української автокефальної церкви був обраний митрополит Макарій Малетич, який обіцяв об'єднання з УПЦ-КП.

Довідка

В Україні є три православні церкви. Канонічною вважається УПЦ Московського патріархату, яка діє на правах внутрішнього самоврядування в межах Московського патріархату. УПЦ Київського патріархату від'єдналася від РПЦ в 1992 році, де її главу Філарета (Денисенка) піддано анафемі.

Також є Українська автокефальна церква, заснована в 1921 році. Після великої перерви вона відновила свою діяльність наприкінці 80-х років минулого століття. Українська автокефальна православна церква - найменша з трьох православних церков України.

У 1930-х її повністю ліквідували на території СРСР. Єпископи і священики УАПЦ залишилися тільки в США і Канаді. У 1989 році в Львові було проголошено відтворення УАПЦ. Найбільша кількість її приходів розташована в Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Головою церкви до своєї смерті був митрополит Київський і всієї України Мефодій.

Окрім того, є Українська греко-католицька церква, яка має безперервну ієрархічну спадкоємність від часу офіційного Хрещення Руси-України та становлення на її території церковної структури. Новий період з її багатовікової історії розпочинає 1596 рік, коли у Бересті (тепер Брест, Республіка Бєларусь) на Церковному Соборі було проголошено відновлення повної єдності з Римським Престолом, що увійшло в історію під назвою Берестейської унії. Проте першу спробу церковної унії в Русі можна віднести ще до часів короля Данила Галицького, який вимагав об'єднання сил усього християнського світу в умовах опору татаро-монгольській навалі.

Розквіт Української греко-католицької церкви припадає на XIX століття. Провідною постаттю греко-католицького руху в першій половині XX століття був львівський митрополит Андрей Шептицький. Зі встановленням радянської влади на західноукраїнських землях УГКЦ насильно розпущено владою — і церква існувала лише в підпіллі. Аж 1989 року — за горбачовської перебудови церква вийшла з підпілля.

Раніше в Україні існувала єдина помісна Українська Церква, яка сім століть належала до канонічної юрисдикції Вселенського патріархату, тобто від часу хрещення Великим Київським князем Володимиром (у 988 р.) аж до її анексії за Російської держави Петра І. Внаслідок цього українська церква стала частиною РПЦ, і більшість православних єпархій України (тобто за винятком єпархій УПЦ КП і УАПЦ) підкоряються московському патріархові й досі.