Не встигли в Києві замовкнути крики футбольних уболівальників, як на вулицях почалися протести проти законопроекту, що наділяє російську мову статусом регіональної. Російська сприймається українцями як символ гноблення з боку Москви, пишуть ЗМІ, опозиція вбачає небезпеку для ідентичності країни і засуджує загравання Януковича зі збайдужілим до нього електоратом напередодні парламентських виборів у жовтні.

Акція проти мовного закону. ВІДЕО

"У середу в Києві сталися сутички між поліцією та сотнями маніфестантів, які виступають проти закону, спрямованого на збільшення сфери використання російської мови", - пише видання Le Nouvel Observateur. Текст закону, який надає російській мові статус регіональної у районах, де нею говорить більшість населення, ухвалено у вівторок в другому й останньому читанні після несподіваної пропозиції депутата партії, що має більшість. І це застало його супротивників зненацька. Спікер Ради Володимир Литвин через цю ситуацію подав у відставку.

Маніфестанти зібралися перед будівлею, де президент Віктор Янукович мав був виголосити промову про успіх футбольного Євро. Їх відтіснила поліція за допомогою палиць і сльозогінного газу, йдеться в статті. Янукович скасував виступ і викликав до себе спікера парламенту, а також лідерів основних політичних партій. Він не відкинув можливості проведення дострокових парламентських виборів, якщо криза триватиме, однак ця погроза здається формальною, оскільки вибори мають пройти 28 жовтня, повідомляють журналісти.

Верховенство української мови розглядається її носіями як гарантія незалежності країни, йдеться в публікації. Критики законопроекту засуджують передвиборні маневри прихильників Януковича, спрямовані на мобілізацію свого традиційного електорату на сході країни.

За словами кореспондента газети La Repubblica, "український парламент ухвалив закон, якого чекали 10% жителів країни, а решта 90% сприйняли як приниження. Закон повертає російській мові статус офіційної, перетворюючи його на другу офіційну мову в країні". Російська мова, накинена за часів СРСР як державна, сприймається українцями як символ гноблення з боку Москви", - розповідає журналіст Ломбардоцці.

"Януковичу довелося зіткнутися з бурхливими протестами, що було передбачувано, і наміром спікера Верховної Ради піти у відставку. Поки що президент обрав жорстку лінію. Він ратифікує закон і в разі нових протестів оголосить дострокові парламентські вибори. Але він розуміє, що це вельми ризиковане рішення. Жовтневі вибори можуть завершитися успіхом так званого фронту Тимошенко, що згуртувався навколо екс-прем'єра, яку засудили до семи років ув'язнення в ході бездоказового і сфабрикованого процесу, йдеться в статті.

Спікер Володимир Литвин, пославшись на нелегітимність процедури ухвалення цього закону, звернувся до парламентаріїв з проханням розглянути питання про його відставку, повідомляє The New York Times.

Крок Литвина може відстрочити момент, коли законопроект потрапить на підпис до президента країни Віктора Януковича, вважає кореспондент, розповідаючи, що Янукович через загострення ситуації скасував прес-конференцію за підсумками ЧЄ з футболу і призначив екстрену нараду з керівництвом парламенту (Литвин на ній не був присутній). Президент не відкинув можливості розпуску Ради і призначення дострокових виборів. Підписувати суперечливий закон чи ні, він, за його словами, ще не вирішив.

"В Україні схвалення законопроекту, завдяки якому російська мова в деяких регіонах може отримати статус другої державної, призвело до політичної кризи", - повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung . З посиланням на українські ЗМІ видання передає слова окремих депутатів Ради, зокрема проурядових, що їхні картки для голосування були використані неправомірно. Рішення ще не стало остаточним, спікер парламенту Володимир Литвин відмовляється підписувати законопроект, голосування за який ініціював один із його заступників за його відсутності, зазначається в статті.

"Опозиція бачить у підвищенні статусу російської мови небезпеку для ідентичності країни, бо Україна століттями перебувала під пануванням Росії, з українською мовою довго боролися, і вона може зміцнити свої позиції тільки в тому разі, якщо залишиться єдиною офіційною мовою", - пише видання.

"Опозиція стверджує, що президент Янукович підвищує статус російської мови тільки тому, що напередодні парламентських виборів у жовтні жителі російськомовних оплотів Януковича через погане економічне становище все сильніше настроюються проти нього", - пише автор статті, зауважуючи, що успіх такої стратегії сумнівний: на сході російською і так послуговуються в усіх офіційних інстанціях, і, за даними опитувань, громадяни не вважають, що питання про мови належить до 15 головних проблем країни.

"Суперечки з приводу цього закону символічні для більш широкої української кризи ідентифікації: чого вона хоче - ще сильніше схилитися в бік "слов'янського великого брата" чи, зробивши акцент на своїх мовних і культурних відмінностях від Росії, утвердитися в більш європейській ідентифікації і прихилитися до ЄС", - пише Гідеон Рахман у блозі The Financial Times.

"Насправді захист прав російськомовного населення навряд чи означає повернення в міцні обійми російського ведмедя, - визнає автор, - але є відчуття, що Україна нарешті підходить до межі, де вона повинна зробити вирішальний вибір".

Суперечки між Україною та ЄС у справі Юлії Тимошенко і результат парламентських виборів у жовтні - саме це, а не "сьогоднішні суперечки з приводу мови", допоможе визначити, який шлях обере країна на майбутні десятиліття, вважає Рахман.

Переклад InoPressa