Янукович подав на ратифікацію до Верховної Ради угоду про створення зони вільної торгівлі з країнами СНД. Навіть невигідні для України норми, внесені в договір напередодні підписання, не стали для глави держави приводом піти проти інтересів Росії. У парламентській більшості обіцяють ратифікувати документ восени. Якщо після цього Україна ратифікує аналогічну угоду з Євросоюзом, РФ отримає право обкладати митом українські товари, що застосовується в рамках Світової організації торгівлі.

Через дев'ять місяців після підписання нової угоди "Про зону вільної торгівлі" в рамках СНД в Україні нарешті вирішили розпочати процедуру її запровадження. Вчора президент Віктор Янукович подав на ратифікацію угоду про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), а в Адміністрації голови держави уточнили, що мова йде саме про договір з країнами Співдружності Незалежних Держав.

Цей документ 18 жовтня 2011 року підписали вісім країн СНД (Вірменія, Бєларусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Україна), до яких згодом приєднався Узбекистан. Не підписали договір Азербайджан і Туркменістан. Досі з дев'яти країн цю угоду ратифікували лише Росія (28 березня) та Бєларусь (8 травня), пише "КоммерсантЪ-Украина".

Цей договір повинен замінити угоду, підписану ще 1994 року. Нову угоду, на відміну від чинної, підготовлено на основі норм Світової організації торгівлі (СОТ) і вона передбачає чіткі терміни зняття двосторонніх вилучень з режиму вільної торгівлі. Однак навесні стало відомо, що Україна блокує ратифікацію нового договору, оскільки виступає проти низки положень, внесених у проект документа безпосередньо перед його підписанням. Серед них можливість запровадження санкцій для тих учасників ЗВТ, які встановлять режим вільної торгівлі з третіми країнами або об'єднаннями і тим самим змінять структуру свого імпорту. Це торкнеться ЗВТ між Україною та ЄС, договір про створення якої було парафовано 19 липня. Наявність такого обмеження вже завадила синхронній ратифікації угоди парламентами Росії та України, як планувалося спочатку. У ході останнього засідання українсько-російської міждержавної комісії пан Янукович пообіцяв найближчим часом ратифікувати угоду про ЗВТ.

За словами голови підкомітету Верховної Ради з питань міжнародної економічної політики Олексія Плотнікова (Партія регіонів), угоду винесуть на голосування восени. "Навіть якщо і буде оголошена позачергова сесія, то вона буде присвячена іншим питанням", - додав депутат. Водночас пан Плотніков не зміг пояснити, як можна розв'язати проблему невигідних для України норм документа. "Теоретично парламент може ратифікувати угоду, якщо внесе застереження, проте не ратифікувати його не можна - це буде занадто очевидним сигналом для Росії", - сказав він. Втім, ст.22 нового договору не дозволяє країнам ратифікувати його із застереженнями або зауваженнями. "Віденська конвенція забороняє ратифікацію із застереженнями, якщо це прямо заборонено в ратифікованій угоді", - заявила радниця юридичної фірми "Саєнко Харенко" Наталія Микольська.

Водночас урядовий уповноважений з питань співпраці з Росією, країнами СНД і ЄврАзЕС Валерій Мунтіян переконаний, що навіть з такими правками угода вигідна для України. "Ніяких проблем немає - документ повністю нас влаштовує, - запевнив чиновник. - Навіть якщо розглядати додаток №6 (містить норму про можливість запровадження санкцій - ред.), то слід пам'ятати, що ще незрозуміло, коли угода з ЄС набере чинності, а також те, що для введення санкцій Митного союзу спочатку потрібно буде провести з нами переговори і довести заподіяння збитків своїй промисловості від такого кроку України".

Слід зазначити, що застосування цих санкцій створить відчутні проблеми для українського бізнесу. "Росія зможе підвищити імпортні мита на українські товари до меж, прописаних умовами членства країни в СОТ", - каже головний спеціаліст Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Сіденко. На його думку, задеклароване скасування обмежень у багатосторонній торгівлі в угоді прописано нечітко. "По суті, документ лише копіює положення чинних двосторонніх договорів, тоді як скасування решти обмежень оголошено темою подальших переговорів", - констатує експерт.

Тому логічніше було б зберегти чинну угоду, що забезпечує безмитну торгівлю для більшості товарних позицій. За словами пана Сіденка, єдиною причиною не підписувати новий договір може бути "різке посилення тиску з боку Росії - аж до загрози розриву чинної угоди про ЗВТ".

Як зазначає перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Сергій Терьохін ("БЮТ-Батьківщина"), незважаючи на те, що багато депутатів парламентської більшості визнають невигідність нової угоди, шанси на її ухвалення нинішнім складом Ради великі. "Президенту потрібно показати, що він більший прихильник дружби з Росією, ніж Віктор Медведчук, який нещодавно активізувався. Відповідно, якщо буде отримано потрібний сигнал, і Михайло Чечетов підніме руку, всі, хто критикував цей документ, дружно проголосують "за"", - упевнений він.

Верховна Рада нового скликання не зможе ефективно застосувати повноваження денонсувати міжнародні угоди, навіть якщо на жовтневих виборах переможуть опозиційні політичні сили. "В угоді про ЗВТ визначено, що мінімальний термін її дії становить десять років. Тому, навіть якщо новий парламент і денонсує її, це рішення набуде чинності лише через десять років", - пояснює пан Терьохін.

Вчора в представництві ЄС в Україні повідомили, що їхня позиція залишається незмінною - на відміну від вступу до Митного союзу, ратифікація ЗВТ у СНД не перешкоджає підписанню аналогічного документа з Євросоюзом. Таку тезу на минулому тижні висловило і джерело в Єврокомісії. "Україна для нас дуже важлива, але ми не маємо права вказувати вам, як чинити. ЄС виходить з міркування, що українська влада сама розуміє, до яких наслідків може призвести її кроки", - підкреслив співрозмовник.

Як повідомлялося, 18 жовтня 2011 року в Санкт-Петербурзі керівники урядів країн СНД, зокрема прем'єр-міністр України Микола Азаров, підписали договір про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності. Згоду щодо цього документу було досягнуто раніше в той же день на зустрічі глав урядів СНД.

Тоді ж договір підписали також Росія, Бєларусь, Казахстан, Вірменія, Таджикистан, Молдова і Киргизстан. Договір не підписали Азербайджан, Туркменістан і Узбекистан. Разом із тим, було заявлено, що ці країни планують приєднатися до нього.

Президент Віктор Янукович 15 травня в Москві заявив, що Україна має намір найближчим часом ратифікувати Угоду про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД.

Проте в України з`явилися зауваження до угоди, які полягають у нерівності умов, що стосуються запровадження торговельних обмежень країнами Митного союзу та іншими членами СНД.

17 травня цього року перший віце-прем'єр України Валерій Хорошковський заявив, що угода про створення зони вільної торгівлі з країнами СНД все ще проходить внутрішньовідомчі процедури в Україні.

Як повідомлялось, 12 липня Росія висловила сподівання на якнайшвидшу ратифікацію Україною угоди про зону вільної торгівлі СНД.

Що стосується позиції Європи, то голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра у лютому цього року заявляв, що існування зони вільної торгівлі з СНД та рівночасно з Євросоюзом – річ неможлива. Зазначимо, що Україна і ЄС нещодавно парафували текст угоди про зону вільної торгівлі.