Прийдешні в жовтні вибори Верховної Ради допоможуть багатьом українцям істотно поліпшити своє матеріальне становище - про це влада почала піклуватися вже зараз. Президент Віктор Янукович на засіданні Кабміну доручив уряду в цьому році, вже з квітня-травня, серйозно підвищити соціальні виплати: пенсії, допомоги інвалідам та малозабезпеченим, а також розрахуватися з тими, для кого 2 роки тому у колишнього Кабміну (який очолювала Юлія Тимошенко) не вистачило грошей на виплату так званої "Юлиної тисячі" - компенсації за знеціненими радянськими внесками, пише Олександр Панченко в статті "Пряник для народу" в номері газети "Сегодня" за 8 березня 2012 року.

За розрахунками Мінфіну, на всі ці витрати потрібно 16 млрд грн. Прем'єр Микола Азаров заявив, що ці гроші з'являться за рахунок зростання економіки та зменшення частки тіньового сектора. А голова Нацбанку Сергій Арбузов виключив, що для виплат доведеться включати друкарський верстат, але зізнався, що поки не готовий сказати, яка сума і за рахунок яких ресурсів буде виплачена в цьому році, також пославшись на підсумки зростання економіки.

Голова держави Віктор Янукович несподівано, але гучно заявив про намір провести масштабні соціальні реформи, пише Андрій Уманець у статті "Президент загрожує соціальною справедливістю" в газеті "Экономические известия". Несподіванка полягає в тому, що протягом усього минулого року президентська команда всіма силами демонструвала своє розуміння соціальної справедливості. Після цього, власне, нескладно передбачити, який характер матимуть майбутні соціальні перетворення, які будуть здійснюватися тими ж людьми.

Ще кілька місяців тому створювалося недвозначне враження, що в дискусії на тему соціальних гарантій і пільг можна було ставити жирну крапку. Адже на початку поточного року побачило світ рішення Конституційного суду (КС) № 3-рп/2012, яке - збіг це чи ні - стало квінтесенцією всіх зусиль нинішньої влади на соціальному фронті.

Нагадаємо, що дане рішення КС виписано вкрай витієвато, розпливчасто і навіть двозначно. Але при всьому при цьому документ допускає таке трактування: Кабмін має право вручну встановлювати розміри соціальних виплат і пільг, виходячи з фінансових можливостей держави.

І це навіть незважаючи на існування чинних законів, які передбачають конкретні розміри цих самих соціальних гарантій. Іншими словами, якщо Кабмін визначить якісь соціальні виплати в розмірі нуля, то це буде цілком конституційно.

Але при цьому не можна привести жодного прикладу, коли регіонали - хоча б на словах - заявили про бажання досягти з українським суспільством широкого суспільно-політичного компромісу в соціальній сфері. Жодна високопоставлена особа з лав нинішньої влади не зробила спробу публічно заявити про те, що соціальні виплати та соціальний борг в існуючому нині обсязі непід'ємні для держави.

Жодна високопоставлена особа не виступила з пропозицією: українські громадяни відмовляються від частини своїх соціальних виплат, які вони і без того навряд чи коли-небудь побачать, але при цьому громадяни отримують реальну компенсацію за свою поступку - посильну для державних фінансів. Інструменти для реалізації такого роду компромісу були в розпорядженні президентської команди.

Проте історія вже зафіксувала зовсім інше: протягом всього 2011 р. Владна команда стабільно дотримувалася лише однієї стратегії - тихо і непомітно для українських громадян передати соціалку в ручне і безапеляційне управління Кабміном. Чи означало це приховану ліквідацію соціальних гарантій - риторичне питання.

І тепер виникає питання: як оцінювати останні заяви голови держави про нові значущі реформи у соціальній сфері? Як би не вийшло так, що всі ці реформаторські перетворення знову будуть виконувати ті ж самі люди, які вже задекларували своє тотальне небажання йти навіть на незначні поступки в соціальній сфері. В соціальні обіцянки можна було б вірити, якби раніше на реальних прикладах не було доведено абсолютно протилежне. Причому доведено настільки переконливо, що виборці з твердою громадянською позицією тільки на цій підставі можуть полегшити свій вибір на майбутніх парламентських і президентських виборах.

У суботу голови Тернопільської, Івано-Франківського та Львівського обласних рад Олексій Кайда, Олександр Сич і Олег Панькевич виступили з критикою соціальних ініціатив президента Віктора Януковича, оголошених 7 березня на розширеному засіданні Кабінету міністрів, пише Ольга Куришко в статті "Віктор Янукович проявив вибірковість" для газети "КоммерсантЪ-Украина". "Звідки взяти гроші, якщо діючий режим не пропонує ніяких реальних механізмів реформування економіки, а лише планує кинути українцям "передвиборчу кістку", - говорилося в спільній заяві глав облрад. - Уже готується механізм, згідно з яким, всі невдачі після цих великих проектів, в тому числі і банальне недофінансування запланованих виплат, зіпхнуть на місцеву владу".

Заява голів облрад стало однією з багатьох жорстких заяв з боку опозиції у відповідь на запропоновані президентом Віктором Януковичем соціальні ініціативи, які противники влади розцінили не інакше як передвиборчі обіцянки напередодні парламентських виборів.

"Уряд Януковича замість щоденної копіткої роботи щодо підвищення соціальних стандартів влаштовує показову передвиборчу акцію. Напередодні парламентських виборів вони роздадуть 7 млрд грн, але після виборів заберуть у людей з лишком, у кілька разів більше, так само, як вони зробили після президентських виборів", - йдеться в заяві прес-служби фракції "БЮТ-Батьківщина".

У Кабінеті міністрів і адміністрації президента (АП) по-різному оцінили, у скільки обійдуться бюджету ініціативи глави держави. Однак все одно вийшло більше, ніж нарахували в опозиції. За словами першого заступника глави АП Ірини Акімової, в 2012 році на ці цілі буде потрібно 8 млрд грн. В уряді стверджують, що необхідно вдвічі більше коштів.

"На ті ініціативи, які не вимагають виплати тисячі гривень вкладникам Ощадбанку СРСР, потрібно близько 10 млрд грн. А якщо рахувати з виплатою 6 мільйонам людей по 1 тис грн, то вийде 16 млрд грн", - заявив у п'ятницю віце-прем'єр- міністр соціальної політики Сергій Тігіпко в ефірі телеканалу "Інтер".

Необхідні кошти пан Тігіпко розраховує отримати за рахунок прибутку держбюджету, введення податку на багатство, розширення списку офшорних зон і детінізації зарплат. Слід зазначити, що державний бюджет на 2012 рік прийнятий з запланованим дефіцитом в 25,3 млрд грн.

На думку економіста Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Молдована, уряд завищив передбачувані витрати на президентські ініціативи. "Більшість з них локальні, а тому не вимагатимуть істотного збільшення витрат. Думаю, що ближче до істини цифра в 8 млрд грн", - сказав газеті "КоммерсантЪ-Украина" пан Молдован. Експерт зазначив, що президентські ініціативи будуть реалізовані, "інакше б їх не анонсували".