А ось буддизм з Індії в I столітті н.е. проник до Китаю. У VI столітті з першою хвилею китайського впливу він потрапив з Китаю і Кореї до Японії. Друга хвиля китайської "експансії" принесла в Японію дзен-буддизм. Слово Zen походить від санскритського кореня і означає "медитація". На заході епохи Muromachi (1336-1573) з'явилися чайна церемонія, ландшафтний живопис, сухий ландшафтний сад - все те, що зараз сприймається як візитна картка японської культури.

Kare-sansui - маломасштабний сухий сад. Це особливий садовий прототип. Головний його атрибут - камінь. Рівний майданчик, засипаний піском або галькою, з хвилеподібним малюнком, символізує водну поверхню. На ній, немов острови, розміщені групи каменів, їх завжди непарне число. Групи каменів утворюють, як мінімум, один трикутник. Якщо трикутників більше ніж один, вони мають спільну вершину. Розстановка каменів на майданчику - вид мистецтва, одне з головних умінь садівника. Психологи до сих пір сперечаються про сенс у внутрішній логіці всієї цієї композиції, проте будь-яка гіпотеза призводить лише до появи нової. На допомогу приходить глибокодумна термінологія, що визначає сад каменів як "інструмент медитативної релаксації". Власне це означає: розслабся і подумай. Сувора аскетичність композиції допомагає забути про повсякденну суєту і вдатися до роздумів. Майданчик має бути обнесений муром приблизно метрової висоти, що підкреслює відокремленість саду.

Треба зауважити, що в японських садах колір галечника найчастіше світло-сірий, тоді як в європейських наслідуваннях він - всіх кольорів і відтінків: бурих, коричневих, жовтих. Втім, переробляють ж сучасні режисери класичні п'єси в бурлеск ...

Японський сад взагалі, і сад каменів зокрема, є продовженням архітектури будинку, залежать від неї та інтер'єру. Сад призначений для розглядання з дому.

Внутрішній простір житла відмежований розсувними перегородками - седзі - від йде навколо веранди (галереї), що знаходиться під скатом основного даху, але абсолютно відкритий зовні влітку. У холодну пору року або в негоду в пази, влаштовані по краю галереї, вставляються дерев'яні щити, і вона перетворюється в коридор, що оточує житлові кімнати. Зате влітку можна розсунути перегородки, і сад приходить в будинок. Він стає частиною, продовженням і природною прикрасою житла.

У свою чергу, садова огорожа не ізолює сад від світу, за нею продовжується життя. Навколишній пейзаж - протікає поблизу річка, гора на горизонті, квітуча азалія в саду сусіда - весь навколишній простір залучається до життя саду, все, що знаходиться на віддалі, стає частиною картини, що відкривається з дому.

Дивовижні, незвичні для нас сади каменів і мохів зробили японську ландшафтну архітектуру модним захопленням. У нашому (європейському) розумінні, сад - це яскраві кольорові плями клумб, рабаток, міксбордерів. Наш ідеал - сад безперервного цвітіння, що відображає швидко мінливу картину світу: вітер коливає квіти, розпускаються бутони, опадають пелюстки, з'являються все нові й нові квіти. Японський сад каменів, навпаки, підкреслює фундаментальну складову світу, картина саду змінюється рідко, малюнок на гравії оновляється один-два рази на місяць, якщо це необхідно. Стриманість і простота мудрості - може бути, це і приваблює нас?