П'ять нових об'єктів поповнили список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, повідомила прес-служба організації.

На засіданні 36-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини в Петербурзі до списку внесені прикраси сільських будинків в Хельсінгланді (Швеція), прибережні ландшафти Каріока між горами і морем (Ріо-де-Жанейро, Бразилія), пам'ятник кам'яної доби в Чатал-Хююку (Туреччина), гірничодобувні комплекси Валлонії (Бельгія) і гірський ланцюг західних Гхат (Індія).

Прикраси сільських будинків в провінції Хельсінгланд у Швеції представлені групою із семи дерев'яних будинків на сході країни, вони відображають розквіт місцевих традицій дерев'яного зодчества, що сягають корінням в Середньовіччя. Об'єкт свідчить про добробут незалежних землеробів XIX століття, які вкладали своє багатство в будівлю великих нових будинків з вишуканими прикрасами або просторими приміщеннями для проведення урочистостей.

Прибережні ландшафти Каріока між горами і морем в Ріо-де-Жанейро охоплюють найвищі гірські вершини національного парку Тіхука та морське узбережжя. Тут з'єднуються основні природні елементи, які допомагали розвитку міста: ботанічні сади, створені в 1808 році, гора Корковаду зі знаменитою статуєю Христа-Спасителя, а також пагорби навколо затоки Гуанабара і великі ділянки вздовж бухти Копакабана.

Пам'ятник кам'яної доби в Чатал-Хююку (Туреччина) - об'єкт, що включає в себе два пагорби в південній частині Анатолійського плоскогір'я. Більш високий, східний пагорб, зберігає 18 культурних шарів неоліту - орієнтовно з 7400-го по 6200-й рік до н.е. У цих шарах були виявлені настінний живопис, рельєфні прикраси, скульптури та інші сліди художньої творчості. Знахідки західного пагорба віддзеркалюють зміну культурних традицій в добу бронзи (приблизно з 6200 з 5200 рік до н.е.).

Найважливіші гірничодобувні комплекси Валлонії в Бельгії об'єднують чотири гірничодобувних комплекси, які перетинають Бельгію зі сходу на захід. Це вугільні копальні країни, побудовані з початку XIX по другу половину XX століття, які найкраще збереглися.

Гірський ланцюг західних Гхат в Індії, що поповнив список Всесвітньої спадщини, має низку геоморфологічних особливостей. Екосистеми його високогірних лісів впливають на погодні умови в Індії, залежні від дії мусонів. Пом'якшуючи тропічний клімат регіону, західні Гхати являють собою один з найяскравіших зразків мусонної системи на планеті.

ЮНЕСКО закликає світ захистити мавзолеї Тімбукту в Малі від атак ісламістів

Також ЮНЕСКО надзвичайно стурбоване руйнуванням мавзолеїв у Малі, заявив директор Центру Всесвітньої спадщини Кишор Рао. "ЮНЕСКО відреагувало негайно, як тільки повстанці з'явилися на півночі країни. Було опубліковано послання і було звернення в Інтерпол", - сказав Рао на прес-конференції в Петербурзі, передає "Інтерфакс".

"Ми направили спеціальну місію в Малі. Ми намагаємося виробити відповідь на цю загрозу. Є міжафриканські організації, які будуть допомагати Малі", - зазначив він.

За словами чиновника ЮНЕСКО, нині з 16 мавзолеїв зруйновано три поховання. Крім пам'ятників, в Тімбукту зберігаються і дорогоцінні рукописи. "Місцеві жителі покидають Тімбукту, і рукописи полишаються напризволяще. Ми закликаємо створити надзвичайний фонд, який буде направляти місії в Малі", - заявив директор Центру Всесвітньої спадщини.

Як повідомлялося, збройні радикальні ісламісти з угруповання "Ансар ед-Діна" наприкінці минулого тижня напали на історичні комплекси мавзолеїв мусульманських святих у місті Тімбукту на півночі Малі. Тімбукту на заклик уряду Малі було занесено в список історичних об'єктів ЮНЕСКО, що перебувають під загрозою зникнення.

ЮНЕСКО внесло Тімбукту до списку Всесвітньої спадщини в 1988 році. Місце відоме як "місто 333 святих" і як "перлина пустелі".