Віце-спікер парламенту Микола Томенко переконаний, що нинішня влада змусить Конституційний суд створити всі умови для обрання "передвиборчого" голови Верховної Ради, повідомляє прес-служба Томенка.

Відповідаючи на запитання журналістів стосовно того, як буде розгортатися подальша ситуація із роботою парламенту загалом та головою Верховної Ради зокрема, Микола Томенко назвав очевидним, що буде взятий за основу наступний сценарій: влада змусить Конституційний суд невідкладно розглянути подання народних депутатів більшості про неконституційність норми, яка передбачає відкликання та обрання голови ВР бюлетенями шляхом участі в цьому не менш як 300 народних депутатів та таємним голосуванням не менше як 226 "за".

Варто нагадати, що Верховна Рада України 4 липня вже внесла зміни до Регламенту щодо обрання, призначення та відкликання посадових осіб парламенту.

Згідно з прийнятим законом, рішення про обрання голови парламенту України приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів від конституційного складу. Раніше спікер обирався таємно (бюлетенями) 2/3 голосів.

За словами Томенка, після того, як Конституційній суд змусять визнати цю норму неконституційною, Верховна Рада збереться на позачергове засідання і картками звільнить нинішнього голову ВР та обере "передвиборного". Томенко зазначив, що "він (новий голова) повинен буде підписати мовний закон, а до виборчої кампанії працюватиме не як голова парламенту, а як спікер Партії регіонів".

"Якщо так відбудеться, цілком очевидно, що Верховна Рада України перетвориться на партійні збори Партії регіонів та наближених до неї політичних партій. Жодної суспільної легітимності таке зібрання, яке голосуватиме за вказівкою Партії регіонів, не матиме", - наголосив віце-спікер.

Водночас він зауважив, що "якщо Конституційний суд визнає норму стосовно обов’язкового таємного голосування бюлетенями за обрання та відкликання голови ВР неконституційною, то це буде абсурдним рішенням, оскільки всі попередні голови парламенту обиралися через таємне голосування". Він зазначив, що тоді, за логікою речей, "всі попередні голови ВР були нелегітимними і всі закони, які вони підписали, - незаконні".

Як повідомлялося, Верховна Рада Україна на засіданні 3 липня ухвалила закон "Про засади державної мовної політики", що значно розширює сферу застосування російської мови.

Закон було ухвалено в першій редакції, без врахування понад 2 тисяч поправок, внесених після ухвалення документа в першому читанні. Парламентська опозиція заявила, що "мовний" закон 3 липня було ухвалено з великою кількістю порушень.

Голова Верховної Ради Литвин та його заступник Микола Томенко заявили, що подають у відставку.

6 липня Верховна Рада відмовилася вносити до порядку денного питання про відставку Литвина, але внесла аналогічне питання щодо віце-спікера Томенка. Того самого дня чергова сесія парламенту закрилася.