Директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко прогнозує зростання протестних настроїв в Україні.

"Нас чекають некеровані несподівані вуличні зіткнення різних протестних груп з владою, і яке з цих зіткнень стане спусковим гачком масових хвилювань і заворушень - передбачити дуже важко", - заявив політолог в ході інтернет-конференції в середу в Києві, передає "Інтерфакс-Україна".

За словами Небоженка, будь-який мітинг може закінчитися заворушеннями.

"Люди виходять на вулицю і протестують проти влади у разі якщо їх обманюють, принижують, погрожують або змушують терпіти труднощі. Треба віддати належне нашій владі - всі 4 подразника проти народу вона використовує на повну потужність", - заявив він.

На думку політолога, "ситуація погіршується і тим, що йде взаємна радикалізація влади і населення". Небоженко прогнозує, що на кожен новий протест влада буде відповідати більш жорсткими заходами.

"Оточення президента Януковича буде штовхати його на жорсткі заходи стосовно протестувальників", - також прогнозує політолог.

У той же час Небоженко висловив думку, що нинішній українській опозиції дуже важко керувати протестними рухами.

"У нашій країні відбувається зараз не тільки криза влади, але й криза опозиції, тобто тих, хто мав би інституціалізувати протест населення. Наша опозиція так довго сиділа на телевізійних ток-шоу і у владних кабінетах, що їй дуже важко керувати протестними рухами ", - зауважив Небоженко.

Верховна Рада повернеться у 90-ті

Політолог Віктор Небоженко вважає, що нова Верховна Рада буде новою на 60%, і може увійти в конфлікт з президентом і його адміністрацією, передає "ЛігаБізнесІнформ".

"Я думаю, що ця Верховна Рада на відсотків 60 буде новою за своїм людським матеріалом, але з політологічної погляду це буде римейк 1996-1999 років. Коли виникне конфлікт між зручним і покірним парламентом та президентом і його адміністрацією", - вважає Небоженко.

"І я вам скажу, що справа не тільки в якості народних депутатів, справа ще в задачах і проблемах, з якими зіткнеться новий склад українського парламенту. Але в цілому діяльність нової Верховної Ради буде сумбурною і мало передбачуваною", - зазначив він.

Що стосується попередньої Верховної Ради, то, за словами політолога, вона вписується в сумний сценарій - тенденцію самоліквідації політичних можливостей українського парламенту.

"І голова Верховної Ради Литвин, і керівники фракцій, і парламентська більшість зробили все, щоб Верховна Рада перетворилася на технічний орган підтримки рішень Кабміну і Адміністрації президента. За нашим соціологічним дослідженням ми маємо такий парадокс - тільки 4% населення поважають Верховну Раду. Це страшенно мало", - зазначив він.

"Маятник за останні два роки хитнувся до жорсткого і погано організованого президентського правління. Президент Янукович як молодий президент (лише два роки) не розуміє, що, придушуючи парламент, він втрачає свободу маневру у внутрішній і зовнішній політиці. Всі знають, що він за все відповідає. І він ще цим не обтяжується. Але так довго не буває", - вважає Небоженко.

"І, мабуть, новий парламент, незважаючи на свою залежність і лояльність до Адміністрації президента, постарається повернути собі низку повноважень", - заявив він.

Торік у серпні з тезою, що давно настав час піднімати народ на боротьбу проти влади, неспроможної керувати країною, погодилися 56,9% молодих людей, 49,8% людей середнього віку і 46,3% старшого віку. Найменше з цим незгодні молоді - 16,4%. І завагалися з відповіддю 26,6% молодих.

Святкування Дня Незалежності 24 серпня 2011 року відкрило новий рівень радикального політичного протесту. Далі були бійки з міліцією біля Печерського й Апеляційного судів Києва, де розглядалася справа Юлії Тимошенко. При цьому на вулиці разом виходили політичні сили, які сповідують різну ідеологію, наприклад "Коаліція учасників Помаранчевої революції" та Всеукраїнське об'єднання (ВО) "Свобода".

Восени 2011 року проти скасування пільг протестували "чорнобильці". Страйки і протести тривали кілька місяців у різних містах країни.

У грудні 2011 року 52% опитаних Центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова заявили, що у разі погіршення умов життя готові вийти на вулицю з протестом.

У квітні цього року політологи стверджували, що протестні настрої в Україні не вщухають, і люди готові вийти на акції протесту, проте немає лідерів, за якими вони були б готові піти.

А у травні й червні було побито абсолютний місячний рекорд кількості протестних подій за весь період фіксування протестів, репресій. Протягом травня на вулицях України відбулася 321 протестна подія, а протягом червня – принаймні 323, а також зафіксовано 62 негативні і 28 позитивних реакцій на протести.

На початку липня у зв'язку з "мовними" протестами, було побито абсолютний тижневий рекорд кількості протестних подій за весь період моніторингу. З 30 червня по 6 липня на вулицях України відбулося принаймні 139 протестних подій, зафіксовано 27 негативних та 19 позитивних реакцій на протести. Тож у середньому 20 протестних подій фіксувалося щодня. Для порівняння: середня щоденна кількість подій в 2011 році становила лише близько шести.