Незавершена демаркація кордону України зі своїми сусідами не вплине на запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом. Про це сьогодні, 20 жовтня, на прес-конференції в Києві заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, передає "Інтерфакс-Україна".

"Демаркація не є проблемою на шляху до безвізового режиму. У нас є чіткі запевнення ЄС, що наші зусилля - і у нас є чітка стратегія, - вони підтримуються", - сказав він.

Міністр нагадав, що заходи з демаркації відбуваються на українсько-російському, а також на українсько-бєларуському кордоні.

За його словами, не заважає запровадженню безвізового режиму і наявність неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону. "Не заважає. Це чітка політична позиція", - сказав Клімкін, відповідаючи на відповідне запитання журналістів.

"Дуже важливо розуміти, що у Європейського Союзу немає побоювання щодо міграційного потоку з України. Я згадую період, коли ми починали запроваджувати угоди про малий прикордонний рух з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, і іноді у Брюсселі звучали побоювання, що українці не будуть дотримуватися відповідної 30-км зони, хтось з них буде у Варшаві, хтось у Відні, хтось у Берліні... За весь період, за роки імплементації цих угод, були поодинокі випадки порушень", - сказав Клімкін, передає УНІАН.

Як зазначив міністр, "це визнається усіма країнами, визнається Європейською Комісією. Тому ніхто не вважає у Брюсселі, що в момент чи з моменту запровадження безвізового режиму, Європейському Союзу загрожує міграційний потік з України".

Порошенко дав політикам тиждень, щоб домовитися про скасування віз

Тим часом президент Петро Порошенко дав тиждень на внутрішнє узгодження всіх спірних моментів щодо введення безвізового режиму України з Європейським Союзом. Про це заявив заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків.

"Президент підкреслив, що у нас є тиждень для знаходження порозуміння і прийняття законів для прискорення процесу надання Україні безвізового режиму", – розповів Шимків.

Він розповів, що Порошенко також закликав депутатів залишити свої амбіції і прийняти відповідні рішення, оскільки під коаліційною угодою стоять підписи політичних сил.

У цьому зв'язку Шимків нагадав, що понад 90% завдань щодо введення безвізового режиму прописано в коаліційній угоді.

Раніше Порошенко нагадував, що до 9 листопада МЗС повинен надати європейцям всю інформацію про виконання плану зі скасування віз, і закликав уряд і парламент скоординувати дії для його реалізації.

8 жовтня парламент за один день ухвалив у першому читанні низку законів, необхідних для скасування візового режиму. Однак голосування проходило з великими труднощами, оскільки депутати різко критикували ці закони і вимагали суттєвого їх удосконалення до другого читання.

22 травня на саміті "Східного партнерства" в Ризі було ухвалено декларацію, у якій йдеться, що до кінця цього року Єврокомісія має підготувати звіт про виконання Україною критеріїв, необхідних для запровадження безвізового режиму.

Два ключових питання у впровадженні безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом - це біометричні паспорти і захищені кордони.

Президент України заявляє, що для запровадження безвізового режиму з ЄС потрібно "забезпечити безпеку системи первинної ідентифікації громадян, яка передбачає біометричні паспорти і введення єдиної ідентифікаційної картки громадянина".

У серпні Україна передала Єврокомісії фінальний звіт про виконання рекомендацій плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України; в ЄК обіцяють до 15 грудня виконати свою частину зобов'язань.

Вимога про антикорупційну прокуратуру - ключова для скасування віз

Міністр закордонних справ Павло Клімкін стверджує, що в антикорупційному блоці Плану дій візової лібералізації ключовим пунктом є створення антикорупційної прокуратури за процедурами, які відповідають вимогам ЄС.

"Для ЄК і не тільки для ЄК, але й для інших наших міжнародних партнерів головним є незалежний процес формування актикорупційної прокуратури", - визнав він.

"Зараз ми наблизилися до формування повноцінної системи боротьби та протидії корупції – це і Нацагенція із запобігання корупції, і Національне антикорупційне бюро. Але Антикорупційна прокуратура має особливу важливість", - наголосив міністр.

Він окремо підкреслив, що для позитивної оцінки ЄС важливий не лише факт створення цього органу, але й "те, як буде створюватися антикорупційна прокуратура".

"У мене є враження, що це повністю уявляють в Генеральній прокуратурі і я впевнений, що АК буде створена і буде ефективно працювати", - додав він.

МЗС вказало Шокіну, що він зриває безвізовий режим

У матеріалах МЗС, що були підготовлені до засідання Національної ради реформ у понеділок, міститься чітка вимога про ротацію серед призначенців Генеральної прокуратури в комісії, яка має затвердити кандидатури на посаду антикорупційного прокурора. "Європейська правда" має в розпорядженні сканкопію відповідних документів.

Ситуацію в сфері створення антикорупційних органів в МЗС називають загрозливою - ця сфера викликала найбільше нарікань з боку експертних місій Єврокомісії.

Зокрема, в документах зазначили: щоби уникнути зриву виконання ПДВЛ, генпрокурор Віктор Шокін має "за термін до 23 жовтня" "замінити членів конкурсної комісії від Генпрокуратури на осіб, які не є політиками та держслужбовцями".

Наразі квота Генпрокуратури в комісії з призначення антикорупційного прокурора заповнена співробітниками ГПУ, до частини з яких від ЗМІ та громадськості лунали претензії про участь у корупційних діях.

"Європейська правда" вже повідомляла про критичну ситуацію, що склалася через це з виконанням ПДВЛ. ЄС кілька разів особисто звертався до Шокіна, а також до президента з проханням, щоби він вплинув на генпрокурора і той провів ротацію найодіозніших прокурорів.

Також представництво ЄС в Україні двічі оприлюднювало заяви з цього приводу, однак наразі ця вимога не виконана.