Експерти вже зараз зазначають, що місцеві вибори призведуть до строкатості місцевих рад у політичному плані. Між різними політсилами точитиметься запекле протистояння, конкуренція зростатиме, від чого громади можуть тільки виграти. Наприклад, навряд чи нинішні політсили зможуть дійти згоди для того, щоб тишком-нишком розкрадати місцеві ресурси або перекроювати бюджети, як це у свій час робили "регіонали", повідомляє ТСН.

Водночас політсили все ж таки формуватимуть у місцевих радах коаліції, і часто, на думку політологів, ці об'єднання будуть несподіваними.

Політолог Олександр Палій головну проблему цих виборів вбачає у самій виборчій системі, яка орієнтована на партії і не розкриває всього кадрового потенціалу України. "Нам необхідно було максимально спростити вхід у депутати для простих людей без партійної підтримки, місцевих авторитетів, - вважає експерт. - Тож необхідно або змінювати систему відкритих списків, або повертатися до чисто мажоритарної системи у два тури. До речі, система виборів мера у два тури якраз довела свою ефективність, там фальсифікувати буде дуже важко. Двотурова система - це та річ, яка об'єднує громаду, створює альтернативи і дає реальну конкуренцію".

На думку Палія, цього разу всі великі політичні сили отримали ресурси для того, щоб доводити українському народу свою потрібність, хоча обсяг їхньої підтримки залежав від регіону. "Хіба що "Самопоміч" взяла трішки більше за рахунок "Батьківщини" і Ляшка. "Самопоміч" зараз є фактично загальнонаціональною партією, вона має непогані результати і в Одесі, і в Харкові, а також входить у місцеві ради практично по всій території України", - зазначив політолог.

"Свобода" досить непогано показала себе в двох областях (Івано-Франківська та Львівська), де вона перше місце здобуває. І особливо прикметний їхній успіх у Львові - вихід Кошулинського у другий тур із Садовим був абсолютно неочікуваним. По решті території голоси за них також "розмазані", - розмірковує експерт. - Президентська партія непогано набирає. Незважаючи на те, що керівництво явно незадоволено результатами, у Києві, Львівській області, фактично у всьому центрі України "БПП "Солідарність" на першому місці. Незважаючи ні на що, вони отримали цю підтримку".

На думку Палія, "УКРОП" також має шанси стати загальнонаціональною партією, адже за результатами входить у місцеві ради і на заході, і на сході і на півдні України.

Відтак, вважає політолог, практично кожна велика партія отримує заділ, який дозволяє їй працювати і щось доводити людям. "У нас будуть дуже строкаті місцеві ради. Це дуже важливо, тому що депутати тепер будуть один за одним стежити, щоб не крали. Уже не буде таких ситуацій, як було раніше, коли "регіонали" між собою змовлялися і розкрадали місцеві ресурси. Це вже буде зробити набагато складніше", - каже Палій.

Водночас, вважає політолог, за політичною боротьбою депутати не зможуть забути про нагальні проблеми, які треба вирішувати на місцях - народ їм просто не дасть цього зробити. Вже завтра-післязавтра до них почнуть ходити люди зі своїми реальними проблемами, тож глобальні гасла про контрактну армію або пенсії їм доведеться лишити до наступної виборчої кампанії.

"Незважаючи на те, що під час виборів було зафіксовано багато порушень (очевидно, що був задіяний підкуп, і певна кількість депутатів обереться саме завдяки цьому), можна сказати, що ці вибори на 95% відповідають результатам голосування", - впевнений експерт.

"Солідарність" здалася без бою, а "Опозиційний блок" відновлює статус-кво в регіонах - експерт

У свою чергу політичний консультант Павло Кругляковський називає кілька аспектів, які привертають увагу. "Перший - це те, що партія влади ("БПП "Солідарність") все таки більше програла ці вибори. Навіть можна сказати, що місцями вона здавалася без бою, - каже експерт. - У багатьох великих містах, наприклад, у Харкові та Дніпропетровську, у БПП не було навіть сильних кандидатів, які боролися б за перемогу. Крім того, у президента вирішили зробити ставку на перевірені проекти, типу "Наш край", що теж не принесло бажаного результату, оскільки ці проекти були реалізовані наполовину. Відтак БПП не вдалося взяти стільки, скільки було потрібно".

На думку Кругляковського, дуже пристойний результат показав "Опозиційний блок". "Реваншем це не можна назвати, але в регіонах України відбулося відновлення певного статус-кво", - каже він.

Партія Ляшка не отримала серйозних результатів у великих містах. Як зазначає експерт, вона стала партією районних центрів, а Ляшко тепер перебуватиме в опозиції до чинної влади аж до наступних парламентських виборів.

"Загалом відзначають дуже низьку явку, але така вона і прогнозувалася. Більшу частину дня люди просто не йшли на дільниці. Та цифра, яку ми отримали на кінець дня (46,6%) - доволі велика. Це практично на рівні явки виборів 2010 року. Але цього разу була така ситуація: цілий день, практично до закриття дільниць, трималася дуже низька явка, особливо в Києві, і тільки ближче до вечора люди чомусь стали підходити. Тож можна говорити, що люди цілий день ігнорували вибори як такі. Кажуть, що у Мережі просто підняли якусь хвилю через дуже низку явку, і тоді люди пішли. Але в цілому є така апатія, і люди не ходять голосувати", - зазначає Кругляковський.

"Ба більше, якщо подивитися на результати по регіонах, то партії, які здобувають там перемогу, - дуже різні, більшість там різношерста, - пояснює експерт. - Не можна сказати, що є одна, дві або три партії-хедлайнери. Навпаки - від регіону до регіону картина змінюється. Це, зокрема, говорить про те, що не тільки люди не хочуть йти голосувати, вони часто ще й не можуть визначитися, за кого віддати свій голос, навіть якщо вирішують дійти до дільниці".

Таке різноманіття політичного складу місцевих рад не призведе до проблем, вважає Кругляковський. "Взаємодія будь-яких, навіть загальнонаціональних партій на місцях, - це зовсім не те, що у Верховній Раді. На місцях люди можуть переходити з однієї партії в іншу, тобто там інший рівень комунікації. Там немає такої політичної конкуренції, як на центральному рівні, або вона взагалі може бути інша, діаметрально протилежна. Тому на місцях якраз у політичних сил більше можливостей знайти компроміси для того, щоб сформувати якусь робочу більшість, ніж на центральному рівні. Тут можуть бути дуже несподівані конфігурації", - пояснює він.

На думку експерта, наскільки ці процеси вплинуть на рівень вирішення місцевих проблем, наприклад, з ремонтом доріг, залежатиме не від політичної орієнтації нових депутатів, а від їхніх менеджерських якостей, від того, наскільки вони готові керувати своїми регіонами. "Особливо зараз це актуально у світлі проведення адміністративної реформи, по завершенні якої у 2017 році нам обіцяють нові вибори. Тож у політиків є два роки для того, щоб навчитися вести господарство у своєму регіоні або ж звільнити місце для інших регіональних політиків", - каже Кругляковський.

Незважаючи на низьку явку й апатію українців, результати виборів є позитивними - експерт

Експерт Інституту соціальних технологій "Соціополіс" Ярослав Макітра поділився двома основними висновками за підсумками місцевих виборів. "По-перше, не відбулося нічого надзвичайного в плані того, що не було великих НП, як очікувалося. Загалом вибори пройшли більш-менш спокійно. І це можна вважати позитивним моментом, - вважає експерт. - Другий аспект стосується безпосередньо щодо результатів. Здивували результати загалом по Україні "Свободи". Партія фактично відродилася. А показники "Батьківщини", попри хороший старт, виявилися доволі низькими. "БПП "Солідарність" взяла приблизно те, що і мала взяти. Й інші партії, наприклад, "Самопоміч", взяли те, чого чекали. Якщо ж порівнювати із минулими виборами і накласти політичну карту цих виборів на карту попередніх, то можна говорити, що продемократичні партії цього разу взяли більшість".

Макітра зауважив, що показник "Свободи" свідчить про те, що багато виборців радикалізуються. Але, на його думку, добре, що цей процес поки що виливається тільки у бюлетенях, і не призводить до якихось дій.

Експерт зазначив, що доволі низька явка на цих виборах свідчить про те, що люди просто не бачать нових проектів і не готові голосувати за старі. "Виборці вже не вірять у те, що є можливість щось швидко змінити, - зазначає Макітра. - Тут можна говорити про виборчу апатію українців. В принципі, ця явка прогнозувалася, це не стало несподіванкою. Низка активність лишається проблемою у тому плані, що половина виборців взагалі не готові ні за кого голосувати".

Проте після виборів дещо таки зміниться, вважає Макітра. "На місцях відбудеться дуже серйозне переформатування. Є небагато регіонів, де "Опозиційний блок" набере більшість. Але водночас немає таких тенденцій і в інших партій. У всіх регіонах у партії, що отримує більшість, завжди є конкурент, який дихає їй у спину. Відтак на місцях будуть формуватися дуже різні коаліції, буде дуже жваве політичне поле, - прогнозує експерт. - А враховуючи зміни законодавства про децентралізацію, нас очікує бурхливе політичне життя на місцях, чого раніше не спостерігалося. Раніше все було простіше, а тепер будуть дуже запеклі баталії, боротьба за коаліцію".

"І хоч як би пишномовно це пролунало, багато чого залежить від громади, від того, як вона впливатиме на депутатів на місцях і як цей процес буде рухатися. Як-не-як, але у нас передбачена система відкликання депутатів. Вони матимуть прямий зв'язок з виборцями, і їм уже не буде так легко ділити бюджет у своїх інтересах, як вони це робили раніше. Тобто загалом можна сказати, що попри низку загроз вибори принесли позитивні результати", - впевнений Макітра.

25 жовтня в Україні за новим законодавством відбулися місцеві вибори. Після закриття дільниць о 20.00 виборчі комісії почали підрахунок голосів. Вибори пройшли у всіх регіонах країни, крім Маріуполя, Красноармійська та Сватового, а також територій, визнаних тимчасово окупованими – АР Крим, міста Севастополя, а також частини Донецької та Луганської областей.

Вдень 26 жовтня ЦВК почала публікувати результати виборів.

Президент України Петро Порошенко очікує, що підрахунок голосів буде проведено чесно і прозоро, що повинні забезпечити українські правоохоронці.

Громадські організації Комітет виборців України (КВУ) і ОПОРА відзначили в цілому демократичний характер виборів, однак звернули увагу на можливі "гарячі точки" під час другого туру виборів мера 15 листопада.

Місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи констатували, що вибори в Україні загалом відповідали демократичним стандартам.