Через три дні в Україні пройдуть чергові вибори до органів місцевого самоврядування, на яких українці оберуть нову місцеву владу. Останні проводилися в 2010-му, і це означає, що після революції 2013 року і дострокових президентських і парламентських виборів лише місцеві органи влади не пройшли перезавантаження.

До того ж в умовах бюджетної та політичної децентралізації, коли все більше повноважень передається на місця, важливо обрати порядних депутатів, які будуть виконувати свої обіцянки. Щоб відійти від скандальної та корумпованої мажоритарки, Рада ухвалила новий виборчий закон. Але розтлумачити його норми народу забула, а в самому законі сховала чимало хитрих підводних каменів, які можуть істотно вплинути на результат, пише газета "Сегодня".

За даними опитування громадянської мережі "ОПОРА" та Київського міжнародного інституту соціології, більшість українців не знають, чим нова виборча система відрізняється від старої.

За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, влада не провела інформаційної роз'яснювальної кампанії: "У день виборів це призведе до незначних ускладнень. На ділянках буде багато питань, наприклад: "А чи можу я проголосувати за одного кандидата, але за іншу партію?" (за новим законом цього зробити не можна - ред.).

Ще більше проблем - з розумінням нюансів виборчої системи. Українцям ніхто не розповідає, що, обираючи партію, потрібно звернути увагу на те, чи висуває вона свого кандидата у вашому окрузі.

Заступник голови ЦВК Андрій Магера нагадує: за законом партії не зобов'язані висувати кандидатів по всіх округах, і може статися так, що партія переможе, а округ в місцевій раді ніхто представляти не буде. А може статися і так, що жодна з партій, за яку в окрузі люди віддали голоси, в цілому по регіону не подолає 5%-го прохідного бар'єра - у такому випадку жоден з кандидатів, яких партії висувають в цьому окрузі, до місцевої ради не пройде, і округ також ніхто представляти не буде. Тому експерти радять ретельно вивчати репутацію партій та кандидатів, які їх представляють, щоб не залишитися врешті без свого представника.

За словами координатора виборчих та політичних програм громадянської мережі "ОПОРА" Ольги Айвазовської, може також виникнути ситуація, коли депутат, який переміг в окрузі, належить до партії, яка не подолала 5%-го бар'єра, - тоді він не потрапить до місцевої ради.

"У той же час в межах одного округу можуть пройти відразу два і більше депутатів від різних політсил, партії яких подолали 5%-й бар'єр", - уточнює Айвазовська.

Головною вадою цього виборчого закону, на думку експертів, є неоднорідність округів за кількістю виборців. Так, якщо кандидати навіть від однієї партії балотуються по округах з різною кількістю виборців, перемогти може той, хто набрав менше.

"Приміром, в одному окрузі 5 тис. виборців, в іншому - 10 тис. Адже є різниця, якщо кандидат отримав 50% підтримки від 5 тис. виборців або 50% - від 10 тис. виборців? А в загальному рейтингу у двох кандидатів буде по 50%! Тобто кандидати, які балотуються на округах з меншою кількістю виборців, мають перевагу", - каже нардеп від БПП Олександр Черненко.

Безсумнівною перевагою цієї системи виборів експерти вважають внутрішньопартійну конкуренцію. За законом лідер партійного списку має імунітет: якщо його партія подолала 5%-й бар'єр, він у будь-якому разі проходить у раду. А ось іншим кандидатам списку доведеться змагатися один з одним за мандати: другим у місцеву раду, слідом за лідером, пройде кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів не тільки у своєму окрузі, а й серед усіх своїх однопартійців в списках. І так далі.

"Якщо при мажоритарній кампанії кандидат за будь-яку ціну, використовуючи всі виборчі технології, в тому числі і чорний піар, намагався отримати принаймні на один голос більше, то зараз конкуренція зменшилася. Тобто конкурують не кандидати в округах, а кандидати списку", - зазначає Кошель.

Довідка

6 серпня президент України Петро Порошенко підписав Закон "Про місцеві вибори", ухвалений Верховною Радою 14 липня.

Відповідно до закону, вибори повинні проходити за пропорційною системою, а сільських та селищних рад - за мажоритарною системою. Закон виключає участь політичних блоків, а також передбачає, що вибори не відбудуться на частині Донбасу та в Криму. При голосуванні була врахована пропозиція про виключення блоків з переліку суб'єктів виборчого процесу.

У перехідних положеннях закону встановлено, що вибори до місцевих рад Криму і деяких районів Донецької та Луганської областей, призначені на 25 жовтня, не проводяться "у зв'язку зі здійсненням РФ тимчасової окупації і збройної агресії проти України і неможливістю забезпечити дотримання стандартів проведення виборів ОБСЄ".

Відповідно до ухваленого закону, вибори депутатів сільських і селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідних адміністративних одиниць.

Обласні, міські та районні ради обиратимуться за пропорційною системою з відкритими списками.

У місцевих виборах можуть брати участь політичні партії, зареєстровані станом на день опублікування закону.

Даний документ передбачає також механізм відкликання депутатів. Крім того, встановлено 5%-й виборчий бар'єр для партій (на виборах у 2010 році діяв 3%-й бар'єр).

Ухвалена поправка про те, що серед висунутих кандидатами у депутати повинно бути не менше 30% представників однієї статі. Всього до другого читання в законопроект було підготовлено 1547 поправок.