У "Мистецькому Арсеналі" проходить виставка французького фотохудожника українського походження Юрія Білака в рамках проекту "Проекція".

В об’єктиві митця - Революція Гідності та війна з Росією. Жива українська історія останніх двох років оживає образами полотен великих майстрів - Леонардо да Вінчі, Рембрандта Ван Рейна, Вінсента Ван Ґоґа.

Роботи експозиції складаються з двох частин: фото бійців АТО, медиків, волонтерів, а також картин знаних класичних художників, які проектуються на сучасність.

Зауважимо, що фотовиставку також можна віртуально відвідати за лінком http://secondfloor.gallery/wp-content/projectio-tour/.

"Робив репортажі із зони АТО. Приїжджав до Франції і показував фотографії. Мене питали: "Справді там є війна?" Тоді почав шукати інший спосіб розповісти, що там насправді робиться. Так з'явилася ідея мистецького проекту", - говорить французький фотограф українського походження про свою фотовиставку, передає Gazeta.ua.

16 фотокартин висять на стінах майже у повній темряві. Кожна робота разом з невеликою репродукцією підсвічуються лампою зверху.

"Намагався зв'язати реальні історії своїх героїв з тим, що вони зображають, - коментує Білак. - Одне фото, яке взяв за основу - знімок Джо Розенталя "Підняття прапора на Іводзіті", зроблене у 1945 р. На моїй фотографії - кіборги. Був момент, коли вони вийшли на дах аеропорту і поставили український прапор. Звісно, не міг в аеропорту це сфотографувати. Зйомки провели біля селища Піски. В той час там йшли обстріли. Коли виставив світло, чоловіки пішли на свої місця. Зробив 2-3 кадри, і вони знову повернулися. Було небезпечно там затримуватись".

Юрій Білак народився поблизу Ліона у Франції. Батьки - повоєнні емігранти із Західної України. У 1983 році чоловік вперше відвідав землю своїх рідних. У 2008 році він створив експозицію "Українці". Батько Білака часто розповідав йому про війну. Юрію захотілося відчути на собі, чим живуть люди на фронті. З перших місяців конфлікту на сході України він приїжджав робити матеріали для французької преси.

"Не хотів знімати проект у студії з масовкою. Жив разом із солдатами, бував у гарячих точках, - розповідає Юрій біля аналогії картини Ежена Делакруа "Свобода, що веде народ". На ній зображена дівчина з українським прапором. Веде за собою бійців зі зброєю. - На місці головної героїні я бачив Надію Савченко. Не хотів брати будь-кого за героїв своїх фото. Але так як не міг взяти за модель Надію, то обрав Таню. Вона волонтерка. В неї темне коротке волосся як в і Надії. Технічно було важко зробити знімок. Поки зібрав усю команду, сонце сіло низько. Хотів, щоб на фоні був дим. Солдати дали п'ять шашок. Запалили чотири позаду. Піднявся густий дим, повіяв сильний вітер. Довелося зупинити фотосесію до того, поки все не розвіється. Коли дим зник, запалили останню шашку. Зробив 3 кадри і завіса розвіялася".

Білак робить задуманий кадр з перших спроб. Використовує потужний спалах і фотоапарат з великою кількістю пікселів. Не домальовує елементи за допомогою фотошопу. Лише коригує світло і колір.

"Якось мені розповіли історію волотерки Аліни, - згадує фотограф біля наступної роботи. Навколо зібралася група з 12 людей. - Вона була в Іловайську. Допомагала пораненим до останнього дня, коли відкрили "зелений коридор". Забирала з поля бою поранених на собі. Осколком зачепило обличчя та шию. Перемотала рану і далі витягала солдатів. На фото трохи видно шрами.

Майже тиждень шукав її номер телефону. Потім телефонував протягом кількох днів. Познайомився з нею у Слов'янську. Майже дві години говорив з нею. Аліна дуже скромна. Питала: "Чому хочете фотографувати мене? Я ж нічого не зробила". Але все-таки погодилася. Коли вперше побачив Аліну, то відразу прийшла на думку картина Яна Вермера "Дівчина з перловою сережкою". Замість хустки ми взяли український прапор".

Улюблене фото автора - аналогія до плакату з мультфільму "Маленький принц" за однойменним твором.

"Автор книги Екзюпері мені дуже близький. Головний герой його твору для мене символ наївності. Так само я уявляю Україну - наївною до війни на Донбасі. Вона думала, що поряд має братній народ. Їй довелося швидко подорослішати", - говорить Білак. На фото 7-річний Гліб у зеленому плащі з зірками на плечах. Сидить на ящику з-під боєприпасів. Поряд іграшковий лис. Дивляться на поле, яким їде танк з українським прапором.

"Ця виставка показує як насправді на фронті. Вона для тих, хто живе поза зоною АТО і відчуває себе у відносній безпеці, - говорить студент Нестор. - Як правило, іноземці українського походження висловлюють свою думку про війну на Донбасі у себе в діаспорі. А приїхати до нас з мистецьким проектом це дуже сміливо".

"Це необхідна виставка для українців. Якби люди в Донецькій та Луганській областях до нинішніх подій більше спілкувалися з такими як Юрій Білак, то, можливо, й референдуму злощасного не було б. Особисто я відчув себе українцем через цього француза", - говорить знайомий автора Геннадій з Вугледара, колишній шахтар.

Виставка відкрита до 14 травня. Вхід вільний.

Зауважимо, що раніше фотовиставка Білака "Проекція" проходила в Адміністрації президента. Тоді виставку відвідали віце-президент США Джо Байден, президент Польщі Анджей Дуда та багато інших високопосадовців. Щотижня у рамках "Екскурсій на Банкову" коридори влади відвідували діти та всі охочі.