Сьогодні, 10 травня, після двотижневих травневих свят народні обранці повертаються на роботу під купол. У планах парламентаріїв на найближчі два сесійних тижні - призначити главу фракції БПП Юрія Луценка генеральним прокурором, попередньо змінивши під нього закон про прокуратуру, визначитися з долею членів ЦВК і ухвалити понад 40 законів, необхідних для продовження співпраці з МВФ. А ось обіцяні поправки до Конституції в частині правосуддя, зміни в регламент Верховної Ради, які минулого тижня презентував спікер Андрій Парубій як реформу роботи парламенту, і скандальний закон про вибори на Донбасі Верховна Рада буде розглядати не раніше червня.

Новий генпрокурор і закони для МВФ

З вичерпним порядком денним роботи Верховної Ради, принаймні на найближчий пленарний тиждень, парламентарі визначаться сьогодні на Погоджувальній раді о 10-й ранку. Але, що вже точно відомо, після невдалої спроби змінити закон про прокуратуру під Юрія Луценка 21 квітня, до цього питання парламентарі планують повернутися сьогодні на вечірньому засіданні. Правда, як розповіли Сегодня.ua деякі нардепи від БПП, все буде залежати від явки депутатів: якщо під куполом набереться 226 "за", Рада змінить закон про прокуратуру, президент у терміновому порядку його підпише і вже в четвер внесе до парламенту подання про призначення Юрія Луценка головою ГПУ. Якщо ж явка нардепів буде невисокою, "закон Луценка" винесуть на голосування в четвер, а його призначення главою ГПУ відбудеться на наступному тижні. Нагадаємо також, Парубій раніше заявляв, що з наступного пленарного тижня народним депутатам будуть знімати зарплату за невідвідування засідань.

Попередньо не змінивши окремі норми закону про прокуратуру, Юрій Луценко не зможе претендувати на посаду генерального прокурора. Відповідно до нинішньої редакції ст.40 ч.3, главою ГПУ може стати людина з вищою юридичною освітою і мінімум 10-річним стажем роботи в органах прокуратури. У глави фракції БПП немає ані необхідної профільної юридичної освіти, ані стажу роботи в прокурорській системі. Щоб змінити ці норми, два нардепи від БПП Руслан Князевич і Сергій Алексєєв зареєстрували в Раді законопроект №4469. Вони пропонують переписати ст.40 ч.3: "кандидат на посаду генерального прокурора має вищу освіту (не обов'язково юридичну - Авт.) і стаж роботи в галузі права або досвід роботи в законодавчому або правоохоронному органі не менше п'яти років".

Також законопроектом Князевича-Алексєєва пропонується відстрочити старт роботи органів прокурорського самоврядування на рік - до квітня 2017 року. Встигнути змінити закон про прокуратуру саме 21 квітня Рада хотіла до проведення Всеукраїнської конференції працівників прокуратури. "У вівторок, 26 квітня, запланована конференція прокурорів зі створення органів, які візьмуть на себе монопольне право призначення і зняття з посад у прокуратурі. Вже жоден генпрокурор у середу (27 квітня - Авт.) не зможе зняти свого заступника, або прокурора, або слідчого. Я готовий братися за найважчу роботу, але я ніколи не брався за декоративну роботу", - зазначив глава фракції БПП у кулуарах Ради 21 квітня.

Але це лише один бік медалі. За домовленостями з "Народним фронтом" в обмін на їхні голоси за Юрія Віталійовича "фронтовик" Дмитро Сторожук повинен отримати посаду заступника генпрокурора. А якщо не забрати у створеного 26 квітня на Конференції Ради прокурорів права рекомендувати генпрокурору його заступників, на посаді глави ГПУ Юрій Луценко не зможе призначити Дмитра Сторожука або будь-яку іншу людину і ризикує стати "весільним генералом" без повноважень.

Тому в інтересах Ради чим скоріше змінити закон про прокуратуру, щоб, як сказав сам Юрій Луценко, "прокурорська система не цементувала сама себе". Правда, тут є ще один не менш цікавий нюанс: призначення нового генерального прокурора і якнайшвидшого старту реформи прокуратури вимагають Штати. Раніше повідомлялося, що під це офіційний Вашингтон "прив'язав" отримання Україною кредитних гарантій на 1 млрд доларів. А пару тижнів тому Штати розширили список своїх рекомендацій: тепер від призначення нового генерального прокурора і реформи ГПУ залежить ще і черговий транш МВФ на 1,7 млрд доларів, який мав "зайти" ще в жовтні минулого року.

"Максимум три місяці ми ще протягнемо без траншу, - повідомив один із заступників голови АП. - Подивіться, тільки за перший квартал 2016 року золотовалютні резерви країни зменшилися більш ніж на 500 млн доларів. Якщо так триватиме і далі, країна зайде в стан технічного дефолту". За даними НБУ, за перший квартал цього року золотовалютні резерви України дійсно зменшилися на 4,4%, або на 578 млн доларів. Але, за даними регулятора, сталося це через "платежів уряду з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті".

Втім, багато в отриманні чергового траншу кредиту МВФ залежить і від парламенту. Так, раніше заступник голови АП Дмитро Шимків заявляв, що для продовження співпраці з Фондом до кінця травня Верховна Рада повинна прийняти 19 законопроектів. Пару днів тому перший віце-прем'єр Степан Кубів заявив уже про 41 законопроект. За його словами, всі вони передані в парламент. Вони стосуються сфери обороноздатності України, формування бюджетної політики та збалансованого бюджету, фінансового сектору, і енергетичного блоку. Дедлайн для ухвалення всіх цих законів - 18 травня - це останній день роботи місії МВФ в Україні, яка сьогодні прибуває до Києва.

Оновлення ЦВК і поправки до Конституції

Також у планах парламентаріїв "розрубати гордіїв вузол" у суперечках і скандалах навколо Центральної виборчої комісії. Вся річ у тому, що семирічний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК закінчився ще 1 червня 2014 року. Згідно із законом, їхні повноваження припиняє і призначає нова Верховна Рада за поданням президента. Але два роки тому парламент вніс зміни до закону про Центральну виборчу комісію, продовживши термін повноважень 12 її членів, щоб провести дострокові президентські і парламентські вибори.

Правда, за півтора року після дострокової парламентської виборчої кампанії ні у парламентського корпусу, ні у президента не вистачило політичної волі змінити склад ЦВК: то скандальні довибори на 205-му окрузі в липні минулого року завадили, то місцеві вибори в жовтні не дали цього зробити. Все активніше перезавантажити склад ЦВК вимагають представники громадянського суспільства, експерти та громадськість. На сайті АП навіть з'явилася відповідна петиція, яка набрала майже 5 тис. з 25 тис. необхідних підписів. Вимагають перезавантаження ЦВК ще й тому, що незабаром очікують рішення Ради і Центрвиборчкому про оголошення довиборів на п'яти звільнених мажоритарних округах:

- №206 у Чернігові. На дострокових парламентських виборах восени 2014-го там переміг кандидат від БПП Владислав Атрошенко, який восени минулого року після місцевих виборів обраний мером Чернігова. - №27 в Дніпропетровську. На дострокових парламентських виборах восени 2014-го там переміг самовисуванець Борис Філатов, який восени минулого року після місцевих виборів обраний мером Дніпра. - №151 на Полтавщині. На дострокових парламентських виборах восени 2014-го там переміг "ударівець" Тарас Кутовий, якого 14 квітня Верховна Рада делегувала в Кабмін Гройсмана на пост міністра АПК. - №85 в Івано-Франківській області. На дострокових парламентських виборах восени 2014-го там переміг мер Калуша і кандидат від БПП Ігор Насалик, якого 14 квітня Верховна Рада делегувала в Кабмін Гройсмана на пост міністра енергетики. - №23 на Волині. Там на дострокових парламентських виборах восени 2014-го переміг покійний Ігор Єремеєв. Але по цьому округу ЦВК не призначає вибори, оскільки не отримала від Ради свідоцтва про смерть, якого в парламенті також немає.

На думку громадськості, перезавантажити Центрвиборчком потрібно, щоб гарантувати проведення чесних виборів у зазначених п'яти округах. Адже всі пам'ятають, як проходила кампанія на 205-му чернігівському окрузі в липні минулого року: один кандидат роздавав виборцям продуктові пайки, другий - гроші за голоси людей. І суди не побачили в їхніх діях складу злочину.

"Я говорив президенту, що це питання має бути вирішено невідкладно, оскільки воно вже набуло великого суспільного резонансу. Він зі мною повністю погодився, сказав, що завершуються останні експертні консультації та в найближчий період він подасть, як це і передбачено законом, пропозиції про членів ЦВК до Верховної Ради", - заявив днями спікер парламенту Андрій Парубій. Голова ВР додав, що, на його думку, нинішнього глави ЦВК Охендовського в списку кандидатів, який президент повинен подати в Раду на цьому тижні, не буде.

За словами координатора Громадянської мережі "ОПОРА" Ольги Айвазовської, список кандидатів від усіх депутатських фракцій і груп вже сформований і перебуває на розгляді президента. "Всього їх 30, хоча наприкінці лютого, якщо мені не зраджує пам'ять, президент говорив про 48 кандидатур", - сказала Айвазовська. За її словами, в цьому списку є і її прізвище, хоч сама вона раніше відмовилася увійти до складу ЦВК.

А ось з реформою роботи Верховної Ради і поправками до Конституції в частині правосуддя парламентарі будуть визначатися в червні-липні. "У нас останнє пленарне засідання буде в липні, якщо я не помиляюся (15 липня - Авт.). 15 липня - це крайній термін, до якого ми повинні зробити все можливе, щоб цю реформу (судову - Авт.) завершити. Зараз робоча група готує законопроекти, які будуть прийняті перед внесенням змін до Основного закону в частині правосуддя і не дозволять окремим людям впливати на судову систему", - заявив Андрій Парубій.

Для прийняття поправок до Конституції в частині правосуддя в другому читанні потрібно 300 голосів, яких під куполом немає. За словами самого Парубія, це амбітне завдання (збір 300 голосів - Авт.) виконати буде непросто. "Та й перешкодити цьому може розробка і прийняття закону про вибори на окупованому Донбасі. Цього від України вимагає і Кремль, і Франція з Німеччиною, не розуміючи, що вибори там під дулами автоматів проводити не можна. Все буде залежати від завтрашніх переговорів глав МЗС "нормандської четвірки" в Берліні. Якщо Захід і РФ в ультимативній формі вимагатимуть ухвалення закону про вибори, робота Ради може бути заблокована: скандал навколо виборів на Донбасі може відсунути на другий план ухвалення законів і поправок до Конституції в частині правосуддя в першу чергу", - сказало джерело в АП.

Куди простіше буде зі внесенням поправок до закону про регламент Верховної Ради. Рекомендації щодо реформування роботи українського парламенту цілий рік напрацьовували наші депутати спільно з робочою групою ЄС на чолі з колишнім головою Європарламенту Петом Коксом. За словами заступника голови фракції БПП Олексія Гончаренка, рекомендації європейців і напрацьовані спільно з місією Кокса поправки в закон про регламент ще не пройшли профільних комітетів. На все про все у парламентарів є місяць, щоб уже в червні змінити роботу парламенту. Адже, за словами Парубія, по-новому Верховна Рада повинна запрацювати вже з вересня. Кількість пленарних тижнів планують збільшити з двох до трьох на місяць, а кількість пленарних днів на тижні - скоротити з чотирьох до двох, днями для голосування зробити лише вівторок і четвер, а замість години запитань до уряду по п'ятницях зробити тригодинні дебати по понеділках.

"Середа буде повністю відведена для роботи в комітетах. А наприкінці дня - нарада з головами комітетів, які давали б результати своїх напрацювань. У п'ятницю - Погоджувальна рада (яка тепер проходить по понеділках - Авт.)", - зазначив спікер парламенту. А з завтрашнього дня вже точно запрацює система штрафів за прогули. Андрій Парубій підписав розпорядження, згідно з яким депутатів-прогульників будуть позбавляти зарплати за кожен прогуляний сесійний день.