Масовий банкопад в Україні створив нові проблеми для малого та середнього бізнесу, хоча нинішні економічні умови і без того не можна назвати дуже вдалими для розвитку своєї справи. Підприємці скаржаться: гроші, які "застрягли" в банку з тимчасовою адміністрацією, практично неможливо повернути, а відповідно - використовувати для розвитку бізнесу або навіть покриття боргів.

За оцінками експертів, в банках зависло близько 400 млрд грн, що належать бізнесу. Повернути ж їх можна тільки через суд, пише "Сегодня".

"У мене на рахунку в одному з проблемних банків числиться близько 400 тис. грн. З цих коштів 85 тис. грн я повинен був заплатити в бюджет як єдиний податок, ще за четвертий квартал 2014-го. Але гроші повернути не можу, оскільки в банку працює тимчасова адміністрація. Я направив цю суму до податкової як платіжне доручення, але сам банк його не провів! І як тепер розв'язати проблему - невідомо. Напевно тільки через суд", - розповів столичний підприємець Володимир Богонюк, що займається металопрокатом і складанням меблів.

За його словами, є ризик, що податкова ще й штрафні санкції на податковий борг може нарахувати. Тому підприємець консультується з юристами, пише офіційні запити в проблемний банк, Нацбанк і податкову. За його словами, вже отримуючи консультації, він з'ясував, що з подібною проблемою стикаються десятки підприємців по всій країні.

"Зараз, щоб якось далі працювати, відкрив рахунки в одному з банків з європейським капіталом. Але прикро, що немає допомоги, навіть консультаційної! Потрібна якась громадська платформа, яка б роз'яснювала бізнесу їхні права, обов'язки і законодавчі норми, що постійно змінюються. Адже всім нам доводиться самостійно розбиратися", - зазначає Богонюк.

Експерти вважають, що захистити свої права підприємці можуть, якщо чітко продумають антикризову стратегію.

"Проблема із коштами, замороженими в проблемних банках, стає масовою. У людей пропадають всі оборотні кошти - доводиться закривати бізнес, звільняти людей. І при цьому за це ніхто не несе відповідальності! Тому якщо хтось із підприємців опиняється в ситуації, коли їхні кошти лежать у проблемному банку, бажано виплачувати зарплату співробітникам, а також направляти їм як матеріальну допомогу, оформляючи їх як платіжні доручення цього ж банку. Тоді ці гроші будуть вважатися вкладами фізосіб, а їх повернення (у сумі до 200 тис. грн) здійснюватиме Фонд гарантування вкладів. Таким чином малий і середній бізнес зможе зберегти колектив, навіть якщо зменшить оберти з розвитку", - пояснює юрист Ростислав Кравець.

Крім того, експерт радить спрямовувати кошти на погашення податків: "Зовсім нещодавно податкова дала роз'яснення: якщо є підтвердження, що гроші були відправлені на податки, але не були перераховані з вини банку, то за подібні дії несе відповідальність банк, а не підприємець". Також юрист вважає, що з метою мінімізації ризиків бізнесу варто відкривати рахунки для роботи в державних банках або фінустановах з іноземним капіталом.

У свою чергу керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський впевнений: такі проблеми краще вирішувати через суд.

"Щодо проблемних банків - є інформація, правда, неперевірена, що там зависли кошти українських підприємців на суму 400 млрд грн! Якщо враховувати такі обсяги проблеми, бажано, щоб бізнес вирішував усі питання з проблемними банками через суд, є ж черга кредиторів. Можна звертатися з позовом на повернення коштів, які належать по праву, плюс включити сюди відшкодування, наприклад суми штрафу, яку податкова нарахувала. Але ж податок був не сплачений з вини неплатоспроможного банку, а не з вини підприємця", - уточнює Забловський.

За його словами, також можна звернутися по допомогу в компанії, які "спеціалізуються на вибиванні боргів з банків".

За словами експертів, зараз в законодавчому полі немає чітких механізмів щодо компенсації втрат бізнесу. "Є норма, згідно з якою з 1 січня 2017 фізособи-підприємці зможуть отримувати депозитні кошти з Фонду гарантування вкладів у розмірі до 200 тис. грн. Але навряд чи зможе бізнес дочекатися цих коштів - їм же потрібно працювати зараз, а не через два роки", - зазначає юрист Кравець.

Нагадаємо, у серпні повідомлялося, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб протягом 2014-2015 років виплатив вкладникам 56 неплатоспроможних банків 45,7 млрд грн.

ЗМІ: Гонтарєва вивела 12,5 млн гривень зі збанкрутілого "Дельта-банку"

Син голови НБУ всі гроші зі свого рахунку в "Дельта-банку" вивів в лютому 2015 року. Про це на своїй сторінці в Facebook написав креативний продюсер департаменту журналістських розслідувань "1+1", редактор програми "Гроші" Олександр Дубинський.

"Почну з цитати.

"Це був депозит мого старшого сина. Йому дідусь заповів квартиру, він її продав і отримані гроші – 800 000 гривень - поклав на депозит у Дельта Банк на рік. Рік минув, коли банк вже не повертав вклади, тому він його так і не забрав. Фонд гарантування вкладів виплатить йому 200 000 гривень - решта пропаде".

Це сказала Валерія Гонтарєва, голова НБУ, в інтерв'ю Hubs 27.03.2015.

Так от, - це брехня. Згідно з наявними у мене документам, син Гонтаревої всі гроші зі свого рахунку в ДБ вивів у лютому 2015 року. На момент введення тимчасової адміністрації на рахунку Антона Гонтарєва залишок всього близько 2 тис. грн ...

Ще більш цікавий факт. У виписці по рахунках дружини Антона - вказана заборона на відображення операцій! Але є одна цікава цифра: комісія за зняття готівки за рахунком невістки Гонтаревої за лютий 2015 - 125 тис. грн.

Комісія за зняття готівки у банку приблизно 1% від суми. Тобто, в лютому 2015 невістка Гонтаревої імовірно зняла з Дельта Банку майже 12.5 мільйонів (!) гривень.

Нагадаю, 3 березня в банку запровадили тимчасову адміністрацію. Документи додаю. Висновки робіть самі.

P.S. Рядовим вкладникам в цей період видавали, якщо не помиляюся, по 2.5 тис грн на день. Мене виправляють - кажуть, видавали по 100 грн", - написав Дубинський.

Нагадаємо, Фонд гарантування розпочав ліквідацію найбільшої фінустанови, що потрапила в управління Фонду за всю історію банківської системи України, - "Дельта Банку", яка триватиме два роки - до 4 жовтня 2017 року включно.

Фонд відновив виплати вкладникам банку з 8 жовтня, і протягом 30 днів приймає вимоги його кредиторів.

Як повідомлялося, Національний банк України 2 березня визнав неплатоспроможним "Дельта Банк", що входить до групи найбільших, в результаті чого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів у банк тимчасову адміністрацію. У серпні фонд продовжив термін тимчасової адміністрації в банку до 2 жовтня включно.

Фонд розпочав виплати вкладникам "Дельта Банку" 11 червня, попередньо оцінюючи обсяг майбутнього відшкодування на рівні 13,1 млрд грн на користь понад 500 тис. вкладників. Згодом, у вересні фонд повідомляв, що продовжує розбиратися з проблемою дроблення вкладів у банку, і під розглядом перебувають ще близько 4,5 тис. вкладів на загальну суму до 1 млрд грн.

9 квітня НБУ визнав у діях керівництва неплатоспроможного "Дельта Банку" порушення норм законодавства, що підпадають під дію ухваленого в березні цього року закону про посилення відповідальності власників і менеджменту банків.

Звернення за цими фактами до правоохоронних органів перебуває в компетенції Фонду гарантування вкладів фізосіб.

У жовтні президент України Петро Порошенко звернувся до генпрокурора Віктора Шокіна з проханням взяти під особистий контроль розслідування кримінальних справ, пов`язаних з неплатоспроможністю та ліквідацією "Дельта Банку".