Сьогодні, 18 травня, відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу. Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня. Проте перша і найбільша хвиля завершилася 20 травня, пише Укрінформ.

Офіційною підставою для депортації стала таємна постанова Державного комітету оборони №5859 "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Без сумніву, тоді був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.

За офіційними даними, з Криму було депортовано 183 тисячі 144 кримських татар; за татарськими джерелами - 228 тисяч 500, з яких упродовж лише першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. У каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від кількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою.

Переважна частина депортованих була доправлена на спецпоселення до Узбекистану, частина - до ГУЛАГу, а ще частина - для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Варто додати, що депортація була одним із способів "детатаризації" Криму. Іншими способами були знищення культурних та історичних пам'яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок "Совєтский", "Первомайск", "Красногвардєйск" тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже вдесятеро. Проте сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим.

Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до великого занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам'яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно й вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об'єктом зазіхань Росії, а кримські татари зазнали (і зазнають) нечуваним від часів Сталіна репресій.

Враховуючи, що через 70 років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом президента від 16 травня 2014 року, і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.

Нагадаємо, цьогоріч на 18 травня російські окупанти не дозволяють в Криму проводити будь-які жалобні заходи за участю забороненого ними Меджлісу (наймасовішого неформального представницького органу кримських татар).

Як вже повідомлялося, українськими органами державної влади на 18 травня заплановано проведення низки культурно-просвітницьких заходів, зокрема вечору-реквієму в Національній опері України імені Тараса Шевченка та мітингу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу на Майдані Незалежності (відбудеться по завершенні заходу у Національній опері).

У Києві буде розміщено вагон зразка 1930-1940 рр. з організованою у ньому стилізованою фотовиставкою на тему депортації кримськотатарського народу, у Національному музеї історії України організовано виставку картин Рустема Емінова із серії "Депортація" та показано мультимедійну інсталяцію "Унутма", проведено стилізовані фотовиставки. Також у рамках заходів відбудеться соціально-інформаційна кампанія під назвою "STOP геноцид кримськотатарського народу" і телемарафон, присвячений Дню пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Окрім того, темі депортації, геноциду кримських татар і осіб інших національностей, частину ефірів присвятять державні засоби масової інформації, у телеефірі буде презентовано документальний фільм "Киримоглу: Боротьба одного народу". Тематичні заходи відбудуться також у загальноосвітніх, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах України, серед іншого для студентів та учнів буде продемонстровано фільм "Хайтарма" режисера Ахтема Сейтаблаєва.

Також цього дня планується масштабний мітинг на адмінкордоні з окупованим росіянами Кримом. За словами голови штабу цивільної блокади Криму Ленура Іслямова, пам'ятні мітинги пройдуть і в інших містах України, а в Генічеському районі Херсонської області неподалік контрольного пункту "Чонгар" має відбутися наймасштабніший з них.

В ООН закликали Росію припинити переслідування кримських татар в окупованому Криму

В Управлінні верховного комісара ООН із прав людини закликали Росію припинити переслідування кримських татар в окупованому Криму напередодні роковин сталінської депортації кримськотатарського народу.

Речник управління Руперт Колвілл заявив на брифінгу в Женеві, що становище кримських татар у Криму значно погіршилося з часу окупації півострова Росією. "За останні два роки ми задокументували дедалі більші переслідування кримських татар. Членів Меджлісу, представницького органу кримськотатарської меншини, та його прихильників залякували, переслідували й ув’язнювали, іноді за сумнівними звинуваченнями", – сказав він, повідомляє Радіо Свобода.

"Нагадуємо Росії, яка де-факто здійснює контроль над територією Криму, що вона має обов’язок забезпечити дотримання прав меншин і корінних народів і що вони не мають зазнавати дискримінації й переслідувань. Ми також закликаємо владу негайно зняти заборону Меджлісу і забезпечити дотримання свободи висловлювання, інформації, мирних зібрань, релігії і переконань для всіх народів Криму", – додав Колвілл.

Речник висловив особливе занепокоєння забороною на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, яку наклав призначений Росією у Криму головний суд півострова 26 квітня.

"Ми побоюємося, що визначення Меджлісу як "екстремістської організації" цим "судом" наразить кримських татар на ще більші порушення прав людини, на колективне покарання", – заявив Колвілл.

Речник також нагадав про нещодавні арешти російською поліцією кримських татар – двох у Краснокам’янці 18 квітня і ще чотирьох у Бахчисараї 12 травня; їх звинувачують у членстві в організації, що заборонена як екстремістська в Росії, але легальна в Україні, – ісламському рухові "Хізб-ут-Тахрір".

"Загалом чотирнадцять людей, кримських татар, перебувають нині за ґратами у Криму, очікуючи на суд через звинувачення у членстві в цій організації: чотирьох арештували торік, і наразі ще десять цього року", – сказав він.

При цьому, додав Колвілл, перемога на конкурсі "Євробачення" української співачки, кримської татарки Джамали нічого не змінила для кримських татар в окупованому Криму. Речник нагадав, що 18 травня – роковини депортації з Криму 1944 року близько 200 тисяч кримських татар, серед яких була бабуся співачки.

Але, зазначив речник, перемога Джамали з піснею "1944", в якій ідеться про трагедію депортації, дає хоч невелику втіху, що історію про цю депортацію не забуто.

Після перемоги Джамали в ніч проти 15 травня провідні засоби інформації світу розповіли про співачку і про її пісню та її зміст, завдяки чому про депортацію дізналося багато людей у всьому світі, що раніше не знали про цю трагедію.

В Україні цю депортацію визнано геноцидом, а 18 травня, коли депортація почалася 1944 року, є Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.