Документальна стрічка "Бранці" 45-річного режисера Володимира Тихого 25 лютого виходить в український прокат. Про це повідомляє <а href="http://gazeta.ua/ru/articles/culture-newspaper/_lenta-o-rasstrelah-na-majdane-poyavitsya-v-konce-fevralya/677864">Gazeta.ua.

Автори картини називають її документальним детективом. Головний герой Олександр - студент-біолог із Харкова. У лютому 2014-го він виносив поранених та вбитих з вулиці Інститутської. Під час цих кривавих подій у коридорі Жовтневого палацу Сашко побачив солдата внутрішніх військ. Такого ж, як сам, чорного від сажі спалених покришок, смертельно стомленого та розгубленого 20-річного хлопця. Вмовляючи його скласти зброю та перейти на бік протестувальників, Олександр усвідомлює абсурд того, що відбувається навколо. За кілька місяців після Революції гідності повертається до звичного життя. Їздить в експедиції Україною, досліджує міграції кажанів. Паралельно шукає однолітка, якого зустрів у Жовтневому.

"Молодій освіченій людині цікаво, що сталося з тим солдатом за рік, з соціологічної точки зору. Сашко мотається то в Краматорськ, то в Маріуполь. Врешті знаходить солдата вдома в селі на Миколаївщині. Той вже демобілізувався. Між ними відбувається певне примирення, - продовжує Савиченко. - У стрічці доволі легкий погляд на події кінця лютого 2014 року. Дивний фільм, місцями навіть кумедний. Однак саме так можна донести емоцію широкому загалу".

"Не скажу, що в "Бранцях" лунає гомеричний регіт. Головний герой розповідає речі страшні, але з гумором. Коли глядач спостерігає таку реакцію на негатив, то не очікує негативу. Приходить очищення", - зазначає режисер.

Музику до фільму "Бранці" створив гурт "Океан Ельзи".

Раніше повідомлялося, що фільм "Зима в вогні" зацікавив американську кіноіндустрію в розрізі можливості зйомок нових фільмів про Україну. "Зима в вогні" - це зйомки 28 операторів-аматорів, які зафіксували на камеру 93 дня київської зими 2013-2014 років. У хроніку української революції увійшли записи з місця подій та інтерв'ю з учасниками протестів. Нещодавно стрічка отримала номінацію на премію "Оскар" в категорії "Кращий документальний фільм", а у вересні 2015 на МКФ в Торонто була відзначена Призом глядацьких симпатій як найкращий документальний фільм.