Десятки тисяч лікарів-іноземців працюють у німецьких клініках. Багато з них родом із балканських країн, де через "відтік мізків" подекуди виникає дефіцит медиків. Яскравий приклад - Сербія.

Симпатичні молоді лікарі бігають коридорами сучасних клінік. Вони гарячково рятують життя, слухають гучну рок-музику в операційних залах, жартують, а після 24-годинних робочих змін пірнають у "круті" автівки, щоб насолоджуватися життям. Такі сцени в Сербії можна побачити хіба що по телевізору. Серіали на кшталт "Анатомія Грей" та "Доктор Хауз" - одні з найпопулярніших на Балканах. Проте реальність сербської медицини різко відрізняється від серіалів.

Сертифікат на виїзд

"У нашій лікарні немає обладнання для коронарографії. Це означає, що пацієнтів із гострим серцевим інфарктом лікують так, як і півстоліття тому", - описує 26-річний Джордже Євтич ситуацію в лікарні Вранє, маленького міста на півдні Сербії. Молодий медик безкоштовно працює тут волонтером, сподіваючись невдовзі отримати робоче місце.

На думку Євтича, винні в таких умовах праці політики. Молодий фахівець вчить німецьку з надією одного дня виїхати і, як він жартує, вимірювати тиск бабусям у якому-небудь швабському селі. Або щонайменше працювати в країні, де його професію цінуватимуть і гідно оплачуватимуть.

Тенденція виїзду лікарів на роботу до заможніших країн помітна уже давно. Лікарська палата в Сербії з 2012 року видає сертифікат, який дозволяє медикам без обмежень працювати за кордоном - так званий "Certificate of Good Standing". Тільки торік було видано майже тисячу таких документів. Звісно, це не означає, що всі медики, які їх отримали, відразу покидають країну, але вони принаймні думають про це.

"Чотири п'ятих із них - молоді випускники, які марно намагаються знайти роботу після навчання. Якщо щось і знаходять, то це максимум волонтаріат без оплати", - каже директорка лікарської палати Весна Йованович. "Є й лікарі, які хоч і працюють, але вічно чекають на спеціалізацію. І досвідчені фахівці, які за кордоном одразу можуть отримувати зарплатню, в шість разів більшу за сербську", - констатує Йованович. Вона непокоїться, що з кожним роком країну залишатимуть більше медиків, ніж встигають готувати в сербських університетах.

Ще одна проблема - високий рівень корупції в сербській медичній сфері. Самі лікарі розповідають, що для здобуття робочого місця нерідко потрібні зв'язки та хабарі в кілька тисяч євро.

Користь для Німеччини

Більшість медиків, які отримують сертифікати в сербській лікарській палаті, хочуть отримувати їх німецькою мовою. Їхньою ціллю є Німеччина. Крістіан Стамбук, директор порталу про медичну кар'єру www.medizinerkarriere.de, називає багато причин цього: добре структурований сектор охорони здоров'я, сучасні клініки та шанси для фахового розвитку. До того ж, за даними експерта, до 2030 року в Німеччині бракуватиме близько 100 тисяч лікарів. Високі заробітки та надійні робочі місця в порівнянні з батьківщинами іноземців роблять роботу в Німеччині привабливою. "Ми можемо дуже радіти, маючи так багато іноземних лікарів", - підсумовує фахівець.

Економічно слабкі країни, з яких походять медики-іноземці, можуть мало що цьому протиставити. У Сербії, приміром, рівень безробіття наближається до 30 відсотків, економіка не зростає роками, а лікарі загальної практики заробляють у середньому 400-500 євро на місяць. Схожа ситуація в Румунії, чиї фахівці роками очолюють у Німеччині перелік лікарів-іноземців - нині в ФРН працюють близько чотирьох тисяч румунських медиків. Далі в переліку країн, звідки до Німеччини прибувають медики, - Греція, Польща, Угорщина, Болгарія та Словаччина.

"Навчити лікаря коштує багато грошей. Для Німеччини набагато дешевше імпортувати фахівців", - каже Весна Йованович. Це звучить як докір. У Німеччині справді бракує навчальних місць для медиків, однак Крістіан Стамбук не вважає, що тут варто вбачати якісь стратегії: "На основі економічних, суспільних, технічних, соціальних та ціннісних змін відновлення балансу між попитом і пропозицією в медичній сфері просто потребує трохи часу".

Дефіцит удома

Тим часом у країнах, звідки до Німеччини переїздять лікарі, потроху з'являється дефіцит фахівців. На майже сім мільйонів населення Сербії припадають тільки 22 тисячі лікарів - значно менше, ніж у ЄС. У багатьох регіонах уже бракує фахівців, приміром, анестезіологів та радіологів. "Молоді люди виїжджають не тому, що ненавидять Сербію, а тому, що хочуть кращого життя", - констатував днями сербський президент Томіслав Ніколич.

26-річний Джордже Євтич ще думає. Він хотів би залишитися в Сербії. Частково через патріотизм, частково через страх, що не приживеться за кордоном. "Німеччина для мене зараз радше "план Б", - каже він. Запасний варіант, однак, може доволі швидко стати "планом А", якщо Джордже не знайде роботи на батьківщині.