На виборах 28 жовтня не буде 5773 кандидатів, хоча саме стільки їх зареєстрував Центрвиборчком. На даний момент вже 91 людина з них з різних причин зійшла з дистанції, а до моменту друкування бюлетенів їх може виявитися ще менше. Один помер, ще двох зняли з дистанції суди (один з них - екс-заступник голови СБУ Володимир Сацюк), решта 88 - самі вирішили відмовитися від участі у виборах.

За словами голови Комітету виборців України Олександра Черненка, поки що лише в одному випадку заяву написав кандидат, який мав шанси на перемогу, - господар корпорації Ukrainian Business Group Руслан Демчак, який балотувався на 18-му окрузі у Вінницькій області, де фаворитом є нардеп-"регіонал" Григорій Калетник, пише "Сегодня".

"Зупинив кампанію, але ще не написав заяви Олексій Порошенко (батько міністра економіки Петра Порошенка, основний конкурент на окрузі у Вінницькій області члена Нацради з ТБ Оксани Калетник), - додає Черненко. - У більшості ж випадків заяви пишуть кандидати, що не мають шансів пройти в парламент".

Але навіщо вони заявлялися і чому сходять з дистанції? "Дуже часто кандидат у ході кампанії розуміє, що перемогти не зможе, і вирішує більше не витрачати грошей", - такою, на думку політолога Костя Бондаренка, є одна з основних причин. Здається, саме ця причина викликала масовий відплив кандидатів на криворізькому 31-му окрузі, де на вибори йде перший заступник мера міста Костянтин Павлов і написали заяви відразу семеро, на донецькому 43-му, де знялися п'ятеро (фаворит - нардеп-"регіонал" Валентин Ландик), і на 138-му в Одеській області, де також знялися п'ятеро (фаворит - власник "Місто-банку" Іван Фурсін).

Може бути і більш банальна причина: хтось хотів просто попіаритися за допомогою заявки на вибори, але потім вирішив заощадити 13 тисяч гривень застави - якщо знятися до друкування бюлетенів, їх повертають.

Ще одна причина, на думку Бондаренка, - зняття очевидних технічних кандидатів, які вже зіграли свою роль, зокрема забезпечивши своєму "господарю" солідне представництво в окружній комісії. Різновид: технічні кандидати йдуть, закликаючи голосувати за того, хто їх висунув. "У багатьох округах йде 5-10 представників однієї фірми, які покликані допомогти перемозі господаря цієї фірми, - каже політолог. - До прикладу, в одному з київських округів йде десяток представників відомої торгової мережі, і там же йде її господар".

Особливий різновид становлять кандидати-двійники. До прикладу, в 98-му окрузі на Київщині було два кандидати з прізвищем Міщенко, тепер же залишився один - нардеп-екс-бютівець Сергій Міщенко. У 80-му окрузі (Мелітополь) було три Олександра Волкова, але двоє знялися.

"Клони знімаються з двох причин: або ті, хто висунув їх проти конкурента, зрозуміли неефективність цієї технології, або ті, проти кого їх висували, знайшли спосіб домовитися з клонами, - каже Черненко. - У кожному разі, це позитив: що менше клонів, то чистіші вибори". До речі, за словами Бондаренка, існує навіть промисел клонів: коли умовний Іванов бачить, що в якомусь окрузі його однофамілець є фаворитом, він теж заявляється, а потім пропонує конкуренту за певну суму зняти свою кандидатуру.

Такий шантаж іноді спрацьовує: на місцевих виборах клону кандидата в мери вдалося заробити 5 тис доларів, при цьому ще й повернувши свої 8 тисяч гривень застави. Експерти називають і ще один різновид "договірного матчу": коли один із фаворитів бачить, що якийсь кандидат, хоч і не є фаворитом, проте відбирає у нього необхідні 2-3%, він пропонує знятися цьому "міні-конкуренту". Тут оплатою може бути або рішення у владі питань бізнесу, або сума від 50 тисяч доларів.

Рекордним за кількістю кандидатів, які знялися, став одеський 135-й округ: з 14, що заявилися до 1 жовтня, залишилося тільки шість. Причому простежується цікава тенденція: всі вісім кандидатів мають прізвища, що починаються на літери від "А" до "З", - а оскільки в "мажоритарних" бюлетенях прізвища йдуть за абеткою, то всі вони займали б у ньому місця з першого по восьме.

Тепер же перше місце в бюлетені буде у нардепа-"регіонала" Сергія Ківалова. "Перше місце в бюлетені цінується, - коментує Олександр Черненко. - На місцевих виборах 2010 року був випадок, коли людина, яка повинна була йти в бюлетені першою, отримала 10 тисяч доларів за те, що знялася. Той, хто мав іти в бюлетені другим, став першим - і переміг на виборах".

З кандидатів, які йдуть за партійними списками, заяви про зняття написали лише двоє - один "регіонал" і один член списку "Батьківщини". Але це некоректні цифри: більшість тих, хто відмовився йти у партійні списки, будучи записаними в них, просто не здали документи в ЦВК. І тому не були зареєстровані. Найбільше відмовників виявилося у "Батьківщини" - 13 (плюс ЦВК не зареєстрував засуджених Юлію Тимошенко та Юрія Луценка), у "регіоналів" таких лише двоє.

Але у випадку з цими партіями все зрозуміло: зі списків йшли нардепи, незадоволені своїм непрохідним місцем. Однак пропущені місця є і в списках партій, які в Раді ще не були: в "України - Вперед!" - 1, у "Свободи" - 2, в "УДАРу" - аж 4. Єдина партія з кола фаворитів, де всі списочники подали документи, - КПУ.

Але зняття кандидатів - не єдиний варіант скорочення кількості претендентів на місця в парламенті. 1 жовтня один з лідерів УП "Собор", екс-глава МЗС Володимир Огризко заявив, що його партія (№1 у бюлетені!) зніметься з виборів до 15-го числа. Причина перша: партія точно не набирає 5%, тому 2 млн застави краще заощадити.

Причина друга: якщо партія не набирає 5%, то немає чого відбирати голоси у "Батьківщини". Втім, кажучи про бажання допомогти Об'єднаній опозиції, Огризко трохи лукавить: одночасно зі партсписками "Собор" заявив на вибори і кілька мажоритарних кандидатів (зокрема, письменника Василя Шкляра), які становляють конкуренцію "батьківщинцям" і зніматися з виборів не збираються. На думку Костя Бондаренка, інші партії зніматися з виборів не будуть, бо це поставить хрест на їхніх перспективах. Тож, швидше за все, в бюлетені залишиться 21 партія.

Нагадаємо, 29 серпня голова Комітету виборців України Олександр Черненко заявив, що технологія "клонів" кандидатів у народні депутати на мажоритарних округах може бути використана як технологія фальсифікації під час підрахунку голосів.

"Як правило, з досвіду попередніх мажоритарних виборів, місцевих виборів, "клони" набирали менше відсотка, хоч і були аномалії - трохи більше відсотка, це коли було повне клонування прізвища імені та по батькові. Але жодного разу не було, щоб "клон", висунутий проти кандидата, не дав цьому кандидату пройти", - зазначив Черненко.

Парламентські вибори в Україні відбудуться 28 жовтня цього року.