Україномовний розділ Вікіпедії приєднується до Всеукраїнської акції протесту проти ухвалення закону про наклеп. "На знак протесту проти закону про наклеп на всіх сторінках україномовного розділу Вікіпедії розміщений банер "Ми маємо право знати: Вікіпедія каже Ні! закону "Про наклеп". Акція розпочинається в 0.00 1 жовтня 2012 за київським часом і оголошується безстроковою до відхилення даного законопроекту", - повідомляє прес-служба Вікімедіа-Україна.

Українські вікіпедисти пояснюють, що небезпека ухвалення подібного законопроекту пояснюється тим, що "в проекті Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини" конкретно не визначено, що саме вважається наклепом, межі застосування закону, коло осіб, які підпадають під його дію, а також запроваджується кримінальна відповідальність за наклеп, що є порушенням свободи слова, право на яку зафіксовано у статті 34 Конституції України, згідно з якою кожна людина має право на свободу думки і слова, зборів, використання і поширення інформації будь-яким способом".

Україномовна Вікіпедія нагадує, що подібна законодавча норма існувала в Кримінальному кодексі УРСР в редакції 1960 року у вигляді статті 125 "Наклеп". Ухвалюючи нову редакцію Кримінального кодексу України в 2001 році, цю норму вилучили як недемократичну.

Стурбованість ресурсу викликає те, що в разі його прийняття в статтях Вікіпедії не можна буде використовувати публікації зі ЗМІ, оскільки неможливо визначити, яка саме інформація є наклепом.

Отож буде існувати можливість використання лише офіційних біографій осіб. "Це прямо суперечить одній з найважливіших основ Вікіпедії, згідно з якою слід подавати всі можливі погляди на предмет статті", - нагадують вікіпедисти.

"Практика застосування законодавства в Україні дає підстави вважати, що цим законопроектом Верховна Рада України намагається запровадити тотальну цензуру в Україні з метою заборонити критикувати владу і чиновників, а тому під дію цього законопроекту підпадають усі громадяни України, зокрема і редактори українських та інших мовних розділів Вікіпедії", - уточнює ресурс.

Вікіпедія повідомляє, що в разі подальших спроб з боку народних депутатів України ухвалити законопроект №11013 редактори української Вікіпедії залишають за собою право на проведення страйку україномовного розділу Вікіпедії проти його прийняття.

"Громадська організація "Вікімедіа Україна" звертається до Президента України, прем'єр-міністра України, голови Верховної Ради України, народних депутатів України із закликом не ухвалювати закон і відхилити його як такий, що суперечить Конституції України. Ми висловлюємо свою стурбованість ситуацією з можливістю введення обмеження на право інформування громадськості про суспільно значущих осіб і подій, що також перешкоджає поширенню вільних знань в Україні, оскільки обмежує коло джерел для інтернет-енциклопедії Вікіпедія. Ми висловлюємо свою солідарність з журналістами та громадськістю, які виступають проти ухвалення закону "Про наклеп", - підкреслює ресурс.

Україномовна Вікіпедія звертається до редакторів інших мовних розділів Вікіпедії і регіональних відділень Фонду Вікімедіа підтримати їх у боротьбі проти запровадження цензури в Україні.

Нагадаємо, 24 липня народний депутат Віталій Журавський (фракція Партії регіонів) зареєстрував у Верховній Раді України законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)". Змінами до Кримінального кодексу, серед іншого, передбачено, що наклеп, тобто поширення свідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її репутацію, карається штрафом у розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами терміном до одного року.

Після цього депутат від Партії регіонів Владислав Лук'янов, коментуючи відповідну пропозицію "регіонала" Віталія Журавського, повідомив, що питання посилення кримінальної відповідальності ЗМІ за образи та наклепи не обговорювалося під час засідань ради фракції Партії регіонів.

"Пропозиція Віталія Журавського посилити кримінальну відповідальність за образи та наклепи - це його особиста позиція. Для Партії регіонів право журналістів на свободу висловлювання - непорушне і принципове", - зазначив парламентар.

2 серпня міжнародна організація "Репортери без кордонів" висловила стурбованість з приводу цієї законодавчої ініціативи. Організація нагадала народним депутатами України, що Держдума Росії ухвалила подібний закон 13 липня, і це рішення засудила Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), крім того, він серйозно вплинув на міжнародну репутацію РФ.

18 вересня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини.

19 вересня "Репортери без кордонів" рішуче засудили ухвалення в першому читанні законопроекту, що криміналізує дифамацію, та вимагали його відхилення.

А депутат Європарламенту Чарльз Теннок заявив, що криміналізація наклепу є потужним знаряддям обмеження свободи слова.

22 вересня керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації президента Ганна Герман заявила, що президент Віктор Янукович не підпише закон про наклеп. Хоч і перед підписанням закону про мови вона говорила, що президент може ветувати законопроект.

21 вересня провідні інтернет-ЗМІ України виступили з протестом проти ухвалення закону про наклеп. 25 вересня в Мережі стартувала акція протесту проти "регіонального" законопроекту про наклеп. Журналісти виступили з солідарною заявою щодо того, що "до наклепів можуть вважати будь-яке публічне висловлювання або коментар в ЗМІ, якщо суд вирішить, що воно може завдати шкоди честі та гідності людини".

В свою чергу, віце прем'єр-міністр інфраструктури України Борис Колесніков вважає, що за наклеп в ЗМІ має бути передбачена фінансова відповідальність видання, яке публікує такі матеріали. "Ніякої кримінальної відповідальності для журналістів бути не може. У цьому немає здорового глузду, це - чистий ідіотизм", - заявив Колесніков.

25 вересня Журавський відкликав свій законопроект про наклеп.