Дві третини ефіру на основних українських телеканалах у перший тиждень грудня припали на політичні новини, заявила заввідділу Інституту соціології НАН України Наталя Костенко, передає сьогодні, 23 грудня,"Інтерфакс-Україна".

"63% ефіру у перший тиждень грудня становлять політичні новини в Україні, це найвищий показник із 2004 року", - повідомила Костенко на презентації дослідження Академії української преси за участю Інституту соціології НАН України.

Так, за словами Костенко, на каналі "1+1" у листопаді обсяг політичних новин становив 13%, а в грудні вже 74%. Схожі показники і в каналу СТБ, в якого обсяг політичних новин за місяць збільшився з 16% до 73%. Найменше політичних новин за перший тиждень грудня було на телеканалі "Інтер".

Серед державних інститутів найчастіше згадувалися силові відомства - 40% (у листопаді 23%). Негативні оцінки найчастіше в ефірах були адресовані Кабінетові міністрів - 47% (у листопаді негативні оцінки адресувалися місцевим органам влади - 19%).

Найбільшу увагу програми новин приділили президенту України Віктору Януковичу (24%), прем'єр-міністру України Миколі Азарову (14%), лідерам парламентських фракцій "Батьківщина" Арсенію Яценюку (11%), "УДАР" Віталію Кличку та ВО "Свобода" Олегу Тягнибоку (по 8%). У сумнівно-негативному контексті найчастіше повідомлялося про лідера організації "Братство" Дмитра Корчинського (79%), міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка (43%), Миколу Азарова (41%) і Віктора Януковича (29%).

За словами Наталії Костенко, увага до екс-прем'єра Юлії Тимошенко в телеефірах було не дуже високою і не містила критичних згадувань. "Це перший випадок за останні роки", - зазначила соціолог.

Дослідження проводила Академія української преси за участю вчених інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів - "Інтера", "1+1", "Нового каналу", СТБ, ICTV, Першого національного та ТBi.

Довідка. Євромайдан

Масові акції прихильників євроінтеграції в Києві та інших регіонах України почалися 21 листопада після оголошення урядом про призупинення підготовки Угоди про асоціацію з ЄС, яку планувалося оформити на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі.

О 4.00 30 листопада влада брутально розігнала мирний мітинг студентів. Бійці спецпідрозділу "Беркут" почали витісняти з Майдану Незалежності активістів, які залишалися на мітингу на підтримку євроінтеграції країни. За інформацією очевидців, "Беркут" бив кийками всіх без розбору - молодих людей, дівчат. Били ногами, тягли по землі.

35 учасників акції на захист євроінтеграції затримала міліція, 7 осіб шпиталізовано. Пізніше всіх затриманих відпустили.

У свою чергу опозиція оголосила загальнонаціональний страйк. Створено штаб національного опору.

Того ж таки дня президент України Віктор Янукович заявив, що "глибоко обурений тими подіями, які сталися вночі на Майдані Незалежності" і зажадав від Генеральної прокуратури України терміново надати українському суспільству результати негайного та об'єктивного розслідування для належного покарання винних.

1 грудня сотні тисяч українців вийшли на мітинги протесту в Києві та регіонах. Опозиція провела Народне віче на Майдані і оголосила про початок загальнонаціонального страйку з вимогою відставки Кабміну і президента.

Лідер парламентської фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк заявив, що Янукович хоче скликати Раду національної безпеки та оборони України та оголосити надзвичайний стан в Україні.

Учасники акції протесту 4 грудня заявили, що почнуть цілодобове пікетування Адміністрації президента, якщо президент протягом двох днів не виконає вимог опозиції: відставка Кабміну, звільнення політв’язнів, дострокові президентські та парламентські вибори.

8 грудня, на "марш мільйонів", за оцінками опозиції, вийшло понад мільйон українців, незадоволених діями влади. Ключовою вимогою цього мітингу була зміна влади і "перезавантаження" країни.

Опозиція закликала мітингувальників "розширити Майдан" і пікетувати увесь урядовий квартал. Колони людей вирушили до Адміністрації президента, Кабміну, Верховної Ради, МВС, Генпрокуратури і встановили там намети попри те, що всі підступи і під'їзди до адміністративних будівель закрили автобусами і живим ланцюгом бійці спецпідрозділу "Беркут".

Того ж дня головне слідче управління Служби безпеки України почало кримінальне провадження за фактом дій, спрямованих на захоплення державної влади.

9 грудня влада, використовуючи війська, міліцію і "Беркут", заблокувала Майдан Незалежності в Києві. Вулиці розчистили від барикад. Було знищено блокпост і наметове містечко мітингувальників на розі вулиць Лютеранської та Банкової.

11 грудня близько 1 години ночі кілька тисяч силовиків оточили Євромайдан і почали штурм барикад, встановлених навколо наметів.

Вранці сили спецпідрозділів МВС оточили центр Києва й почали витісняти протестувальників із Майдану Незалежності, а потім здійснили спробу штурму будівлі Київської міської державної адміністрації, використовуваної протестувальниками як місце для ночівлі.

МВС назвало штурм Майдану "заходами з благоустрою території", які проводилися вночі для зручності громадян. По мірі того, як кияни почали масово виходити на центральну вулицю свого міста, бійці МВС почали перегрупування й, врешті-решт, почали відводити колони бійців в "урядовий квартал".

14 грудня генпрокурор Віктор Пшонка заявив: за кривавий розгін Євромайдану покарають заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, начальника київської міліції Валерія Коряка і голову Київської міської держадміністрації Олександра Попова. Янукович підписав указ про відсторонення всіх трьох на час проведення розслідування.

22 грудня народне віче на Євромайдані у Києві ухвалило резолюцію про створення загальнонаціональної організації "Народне об'єднання "Майдан".