У редакційних статтях західна преса коментує парламентські вибори в Росії і реакцію громадян.

"У царя втрата крові" - так образно називається стаття в The Washington Times. Слабкі результати "Єдиної Росії" змушують замислитися, чи гладко пройде повернення Путіна на президентський пост, вважає видання.

"Іноземні та місцеві спостерігачі зафіксували найбільш нахабні різновиди підтасовувань на виборах", - пише газета. Але дивується вона іншому - "результати було підтасовано абияк". Невже Путін не міг забезпечити, щоб суто формальна процедура виборів не ставила його в прикре становище? - запитує видання.

Путін може послатися на очевидні досягнення, але, судячи з результатів виборів, багато росіян від Путіна просто втомилися. "У них немає чіткої альтернативи, але вони знають, що Путіна не хочуть", - йдеться в статті. На думку видання, за найближчі три місяці у Путіна навряд чи з'явиться серйозний суперник. "Інше питання, чи зможе Путін зберегти свою легітимність", - зауважує газета.

"На виборах Путін отримав попередження" - назвала свою статтю Independent. Наскільки гірше були б результати "Єдиної Росії", якби нещодавні вибори були справді вільними і справедливими? - запитує видання.

Але ще важливіше, що, попри порушення, політична обстановка в Росії раптово стала більш заплутаною і обнадійливою, вважає газета. Так, "ЄР" втратила конституційну більшість у Держдумі.

Той факт, що у виборах не брало участі майже 50% виборців, можна трактувати по-різному - як знак розчарування в політиці і як ознаку хоробрості: "все більше виборців відмовляється йти голосувати, всупереч натиску".

Очевидно, партія влади не змогла ні запобігти, ні приховати зниження своєї популярності. Результати також застерігають Путіна: перемога на президентських виборах відображатиме радше відсутність опонентів, аніж збереження його особистої популярності. "Росії потрібна реальна опозиція", - підсумовує видання.

"Очевидний знак невдоволення росіян Путіним" - такий заголовок у The Washington Post. Виборці продемонстрували, що навіть на виборах, результати яких підтасовані, можна висловити свою волю, вважає видання, пояснюючи, що "ЄР", за попередніми даними, отримала лише 49,5%.

"Росіяни зробили свій внесок у глобальну тенденцію 2011 року - народне невдоволення правителями, надто в авторитарних країнах", - йдеться в статті. На думку газети, Путін "напросився" на опір так само, як Хосні Мубарак, - вирішив окопатися замість того, щоб провести реформи. Його рішення повернутися на президентський пост розвіяло надії на рух до політичної відкритості. "Путін також спровокував виборців тим, що маніпулював виборчою системою, щоб усунути альтернативи", - пише газета, нагадуючи про переворот у "Правом деле", відмову зареєструвати "інші ліберальні прозахідні партії" і гоніння на організацію "Голос".

Як зреагує на критику Путін? - запитує газета. Видання припускає, що влада спробує задобрити населення асигнуваннями і зусиллями у боротьбі з корупцією. "Але, судячи з дій Путіна в минулому, він рушить у більш небезпечному напрямку - стане розпалювати російський націоналізм і шукати ворогів всередині країни й за кордоном", - зазначає газета. Вона радить адміністрації Обами "готуватися до відбиття атак і захисту інших ймовірних мішеней Путіна - наприклад, демократичного уряду Грузії". Видання також висловлює сподівання, що минулої неділі пробудження Росії тільки почалося.

"Невдача партії Путіна оголила дефіцит альтернатив у Росії" - називається стаття у Business Week. Принизливі результати "ЄР" на виборах продемонстрували, як сильно росіянам набрид режим. "Але оголилася і глибша проблема - відсутність реалістичних способів здійснити демократичні зміни мирними засобами", - вважає видання.

Тижневик вважає, що проявився "разючий тріумф політичної активності знизу": сотні росіян виконували обов'язки спостерігачів, тисячі вийшли на акцію протесту в Москві і скандували, наприклад, "Путін - злодій". Спостерігачі повідомили про тисячі порушень.

"Все більше ознак того, що неписаний суспільний договір Кремля з росіянами - економічне зростання взамін на міцну владу Кремля - ​​руйнується", - підсумовує газета. Середній клас втрачає терпіння через те, що не може контролювати чиновників.

Правда, вибори не викликали серйозних позитивних змін, якщо не вважати акцій протесту. Голоси, втрачені "ЄР", перетекли здебільшого до КПРФ і ЛДПР - "двох партій, які зобов'язані своїм виживанням переважно Кремлю", а також до "Справедливої ​​Росії", заснованої за кремлівської підтримки. Показово, що Олексій Навальний не проявляє прагнення до створення якоїсь своєї партії, зауважує газета.

Слід очікувати дедалі сильнішого тертя між Кремлем та електоратом, підсумовує видання. "Кращий вихід для Путіна - почути волю народу і провести в березні вільні і справедливі вибори", - рекомендує газета. Якщо ж уряд не запропонує легітимного механізму передачі влади, можлива насильницька "Російська весна".

The Christian Science Monitor ставить російську ситуацію в світовий контекст. Її редакційна стаття називається: "Вибори в Росії і глобальна реакція на економічні негаразди".

За останній рік світ спостерігав приголомшливе розмаїття реакцій людей на економічну безнадійність, пише газета. Араби виходять на мирні демонстрації або піднімають збройні повстання. В Америці є рух лівих "Захопи Уолл-стрит" і рух правих - "Чаювання". У Європі греки бунтують проти заходів економії, у Британії страйкують держслужбовці.

У Росії теж спостерігалася різноманітна реакція на діяльність "Єдиної Росії" у зв'язку з виборами, зазначає газета. Багато росіян висловили протест тим, що взагалі не пішли голосувати. Інші зіпсували бюлетені. Мільйони росіян не голосували, тому що давно втекли на Захід, вважає видання. Автори також вбачають невдоволення росіян низьким економічним зростанням ("нагадує брежнєвський період", стверджують автори) і недофінансуванням пенсійної системи.

Тижневик звертає свій погляд до інших країн: в Індії з'явився масовий антикорупційний рух, в ПАР молодіжне безробіття спричинило міжусобицю в партії Африканський Національний Конгрес, в Китаї компартія побоюється "ще ширших протестів місцевих робітників і селян" і вперше в історії планує асигнувати на "громадську безпеку" більше коштів, ніж на збройні сили ("отже, буде більше поліцейських, посилиться стеження за потенційними дисидентами").

Конкуренція між моделями держуправління розгорається, підсумовує газета. "Демократіям слід усвідомити, що в цьому змаганні вони зможуть перемогти, якщо швидше й ефективніше наведуть порядок у своїй економіці", - радить видання.

Переклад InoPressa