Протести в Україні обумовлені не тільки мріями про європейський рівень життя, а й страхом перед "бєларуським кошмаром" і "поверненням до СРСР". Молоді українці "вийшли з тіні Голодомору" і не будуть задоволені, аж поки держінститути не гарантують їм демократію, пишуть ЗМІ, докоряючи ЄС за "невпевнену м'яку силу". Коренем проблем є переконання Януковича, що він може виставити Україну на аукціон.

"Як із фінансового, так і з політичного погляду Україна недалека від катастрофи, - пише The Guardian. Її резерви майже повністю вичерпані, її валюта вразлива, торгівля підірвана російським втручанням, і до березня у неї повністю закінчаться гроші".

Рішення Януковича відступитися від багаторічних переговорів з ЄС розкололо країну, йдеться в редакційній статті. Посланці Європи та Америки кинулися в Київ, сподіваючись приборкати кризу, натомість росіяни намагаються підлаштувати події під свої інтереси. На думку видання, "президент Янукович не відкинув повністю європейський вибір", проте "коренем проблем залишається його переконання, що він може виставити на аукціон українську відданість в обмін на масивну фінансову допомогу, яка посприяє збереженню його політичних позицій". Янукович вважає, що у разі невдачі з ЄС він легко перекинеться до росіян.

ЄС ніколи не надавав бюджетної підтримки країнам, котрі шукають зближення з ним, пояснює The Guardian. Він може лише звернутися до МВФ з проханням поліпшити умови надання допомоги. МВФ, у свою чергу, вважає, що допомога має надаватися тільки на умовах проведення реформ.

Демонстранти в Києві скаржаться на державну некомпетентність, корупцію, труднощі ведення малого бізнесу, а також на особисті вади президента. Вони не будуть задоволені новими переговорами з ЄС, хоча їх може трохи заспокоїти формування уряду національної єдності, вважає видання, уточнюючи, що нічого такого поки що не заявлено.

"За відсутності політичного рішення існує небезпека, що уряд, який останніми днями хитається між репресіями та закликами до переговорів з протестувальниками, піде на жорсткі заходи, і це обернеться трагічними наслідками", - застерігає британська газета.

Те, що відбувається в Києві, вже охрестили "єврореволюцією". "Юрби молоді на київському Майдані голосно сигналізують про те, що вони хочуть в Європу, але ще більше про те, що вони і є Європа", - передає кореспондент Libération Марк Семо. "Як і Туреччина, яка почала переговори про членство в 2005 році, Київ ставить ЄС ті ж таки два питання: до яких меж простягається Європа? І задля чого? Інакше кажучи, які її географічні межі та її ідентичність?"

Американці, які спочатку зберігали мовчання, тепер заявляють, що їм "огидні" спроби придушити протест силовими методами. Європейці теж посилюють риторику, але є обережними. На невпевнену м'яку силу Європи Кремль відповідає силовою політикою. Київська "єврореволюція" могла б стати для ЄС приводом підняти свій голос, вважає автор. Саме цього вимагає зі своєї темниці символ Помаранчевої революції Юлія Тимошенко.

Протести в Україні обумовлені не мареннями про Європу, а страхом перед "бєларуським кошмаром", стверджує в статті для Foreign Policy Майкл Вейсс, головний редактор інтернет-журналу Interpreter. На погляд Вейсса, нелегко відшукати "зв'язне, ефективне визначення слова "Європа" в плані культури". Навіть слова, приписувані Кіссінджеру: "Кому мені зателефонувати, якщо я захочу поговорити з Європою?" - були кепкуванням з ідеї, що країни, котрі охоче воювали між собою, зможуть ухвалювати колективні зовнішньополітичні рішення.

"І все ж Україна зараз входить в третій тиждень акцій протесту на морозі, від якого лопаються градусники", - йдеться в статті. У країнах колишнього СРСР ідентичність формується не тільки мріями людини, а й тим, чого вона ніяк не бажає, дає свою інтерпретацію автор. Українці протестують не просто заради полегшення торгівлі з Брюсселем, а й проти "гегемонського протекціонізму Москви", пише Вейсс.

Так, президент Естонії Ільвес говорив в інтерв'ю автору про "дуже потужний цивілізаційний елемент "повернення", маючи на увазі повернення до Європи. "Як-не-як, ми провели близько 800 років у німецькому Kulturraum", - сказав він, порівнявши радянський період з "рекламою Crazy Eddie посеред концерту Моцарта".

Неважливо, якими засобами Путін зачаровує Януковича, ідея відразу зрозуміла: повернення у відреставрований "нео-СРСР" з людиною Кремля на посту президента і політичним класом, який править по-старому, по-радянськи, по-російськи. Саме цього українці не приймуть, саме проти цього вони повстають, сказала в інтерв'ю автору українська письменниця Оксана Забужко.

"Мало хто добровільно вийде на марш за диктатуру, корупцію африканського розмаху, високу смертність, стагнацію і зовнішню політику, продиктовану альянсами з винуватцями масових вбивств, - констатує автор. - Жодна розумна людина також не побажає, щоб долю її країни вирішували іноземні вимагачі і їхні вітчизняні холуї".

Екс-посол США в Києві Стівен Пайфер зауважив: за останні 20 років Україна сильно страждала від корупції та нестачі демократичних практик, тож багато українців жадають не тільки європейського рівня життя, а й верховенства закону. "Російська сторона не пропонує нічого, що могло б з цим конкурувати", - вказав він.

Коментатори міркують про демонстрації в Києві в контексті конкурентних економічних інтересів, геополітичних інтриг, російськомовного Сходу і прозахідного україномовного Заходу України, "проте ці спроби аналізу не пояснюють, чому цього разу протестує так багато українців", пише керівник Дослідницько-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору при Університеті Альберти (Канада) Марта Базюк у The Globe and Mail. "У підґрунті їхнього невдоволення лежить демонстративне відкидання того, що багато українців вважають управлінням у радянському дусі", - йдеться в статті.

"Від радянської спадщини авторитаризму і терору не так легко позбутися, - йдеться в статті. - Найбільшою згубною його частиною був Голодомор - голод 1932-1933 років, спровокований тим , що радянська влада насильно вилучала зерно та харчі у селян, багато з яких опиралися колективізації. Кордони закрили, щоб перешкодити людям шукати прожиток за межами України. Багато мільйонів українців тоді померли голодною смертю".

"Наступним трьом поколінням заборонялося навіть згадувати слово "голод": радянська влада заперечувала сам факт Голодомору до розпаду СРСР. Тільки тоді архіви стали доступні, і це пролило світло на його масштаб і зумисність", - пише Базюк.

"З'явилося перше покоління, що вийшло з тіні Голодомору. Ці молоді люди народились після розпаду Радянського Союзу, вони так само часто можуть проводити час у Парижі чи Мюнхені, як у Москві. Вони відрізняються від своїх батьків і в іншому: вони "на ти" із соціальними медіа і вміють швидко ділитися інформацією".

"Хай яким би був підсумок акцій протесту в найближчому періоді, молоді українці й надалі домагатимуться змін у своїй країні. Вони не будуть задоволені, аж поки держінститути не стануть гарантією демократії, дотримання законності та прав людини, - що і є критеріями для вступу до Євросоюзу", - підсумовує дослідниця.

Переклад InoPressa