Свято, яке в більшості країн світу готуються зустріти в ніч на 25 грудня, прийнято називати католицьким Різдвом. Однак це далеко не так, оскільки разом з католиками Різдво в сьогоднішню ніч святкують також лютерани, англікани, частина методистів, баптистів і п'ятидесятників, а також 11 з 15 помісних православних Церков світу. Про це повідомляє NEWSru.com.

Західні християни зустріли 24 грудня Святвечір - переддень Різдва Христового. Цей день інакше називають Вігилія (від латинського vigilia, пильнування). У багатьох країнах у цей день віруючі дотримуються суворого посту. За традицією піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зірки.

Святкування Різдва Христового у західних християн передує період Адвента, який може охоплювати від трьох до чотирьох тижнів. Адвент розглядається як час посиленого покаяння - віруючим рекомендується приступити до таїнства сповіді; духовенство носить облачення фіолетового, покаянного, кольору.

Богослужіння кожного з чотирьох неділь Адвента мають певну тематику, відтворену в євангельських читаннях: перше присвячене пришестю Христа наприкінці часів; друге і третє відображають перехід від Старого до Нового Завіту, в третю неділю особливо згадується служіння Іоанна Хрестителя; четверте присвячене євангельським подіям, безпосередньо передували Різдву.

Напередодні Різдва увечері покладена особлива меса, звана Меса Навечір'я Різдва. Починається вона, як правило, опівночі. Літургійні піснеспіви цієї меси відрізняються великою урочистістю. За традицією, в ході богослужіння предстоятельством на ній священик кладе в різдвяний вертеп фігурку Немовляти. 25 грудня служаться ще три особливі літургії - вночі, на світанку і вдень (тобто в лоні Отця, у лоні Богоматері й у душі віруючих).

У Ватикані урочистості очолив Папа Франциск. У базиліці Святого Петра в 21:30 за місцевим часом почалася перша для Папи Франциска нічна різдвяна Меса в якості Єпископа Риму. Богослужіння відкрилося співом Календ, оголошенням про Різдво і пришестя Господа. Після Календ послідувала вхідна процесія. Після співу гімну Gloria ("Слава") задзвонили дзвони базиліки, супроводжувані органом. У цей момент Папа зійшов до огорожі вівтаря Сповідання і поклав фігурку Святого Немовляти в ясла, поставлені, за традицією, на підвищенні.

Після закінчення богослужіння Папа взяв фігурку Святого Немовляти і переніс її в ясла, влаштовані в базиліці. 10 дітей з різних континентів поклали перед Немовлям квіти. Під час молитви вірних прозвучала також молитва про гнаних за віру, щоб вони могли отримати "силу від Втілення Слова Божого, що рятує від ворогів", повідомляє сайт "Радіо Ватикана".

25 грудня, опівдні, Папа звернеться з центральною Ложі Базиліки з традиційним різдвяним посланням до віруючих, присутніх на площі св. Петра і до тих, хто буде слухати його по радіо і телебаченню, давши в кінці Апостольське Благословення "Urbi et Orbi" ("Місту і світу").

У Москві, в кафедральному католицькому соборі Непорочного Зачаття Діви Марії в святвечір будуть здійснені богослужіння навечір'я Різдва Христового: в 19:00 - російською мовою, в 21:00 - польською, а в 23:00 відбудеться меса, яку очолить глава архиєпархії Божої матері в Москві та Конференції католицьких єпископів Росії архієпископ Павло (Паоло) Пецці.

Під час свята католики встановлюють біля прикрашеної ялинки різдвяний вертеп: фігурки Діви Марії, святого Йосипа, волхвів і ясла з немовлям Ісусом, навколо яких поміщають фігурки тварин.

Різниця в часі зустрічі Різдва пояснюється відмінностями календарних стилів. На думку істориків, сама дата святкування Різдва прийнята з деякою часткою умовності, оскільки за часів Христа в Юдеї діяв місячний календар, який часто складно в точності зіставити з сонячним літочисленням.

У всіх католицьких храмах і каплицях Росії встановлюються ялинки, облаштовуються вертепи з яслами, в які урочисто покладені фігурки немовляти Ісуса.

У Москві пройдуть святкові богослужіння вірменською, англійською, іспанською, італійською, німецькою, польською, корейською, філіппінському, в'єтнамською та іншими мовами.

Виходячи з особливої ​​значимості свята Різдва Христового Католицька церква передбачає в цей день три різні меси з самостійними біблійними читаннями: меса опівночі ("Пастирська"); ранкова меса ("Ангельська"); меса протягом дня. Існує старовинна традиція, що кожен священик у цей день здійснює всі три ці меси, а віруючі запрошуються брати участь, по можливості, в кожній з них. Причому, вони можуть приймати причастя більше одного разу.

Після урочистої меси будинку влаштовується святкова вечеря. За стародавнім звичаєм, що бере початок ще в обрядах Першої Церкви, в святвечір їдять пісний обід. Трапеза носить релігійний характер і дуже урочиста. Перед самим початком застілля читають уривок Євангелія від Св. Луки про Різдво Христа. Весь ритуал трапези Святвечора очолює батько сімейства. Найважливішою подією вечері є переломлення облатки (різдвяний хліб).

Традиційно його починає батько або старший в сім'ї. Потім всі поділяють між собою хлібці на знак любові і взаємного прихильності. При цьому бажають один одному щастя і Божого благословення. Повсюдно поширений і відомий звичай залишати за різдвяним столом незайняте місце. Якщо хто-небудь прийде в будинок у Святвечір, то буде прийнятий як брат. Цей звичай - знак пам'яті про близьких і дорогих людей, які не можуть в цей день зустріти свято разом з сім'єю. Незайняте місце символізує також і покійного члена сім'ї, або всіх померлих родичів. Для них, для тих, що пішли назавжди, на столі за звичаєм ставиться особливий прилад, на який кладуть трохи кожної страви і шматочок облатки.

Зберігся також звичай підкладати сіно під білу скатертину на столі, за яким відбувається трапеза Святвечора. Сіно покликане нагадувати про бідність Віфлеємської печери і про Богородицю, що поклала Новонародженого Богонемовляти Христа на сіно в ясла.

Святкування Різдва продовжується вісім днів, з 25 грудня по 1 січня, які утворюють Октаву Різдва. Другий день свята, 26 грудня, присвячується пам'яті святого первомученика Стефана, третій день, 27 грудня - пам'яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова (цього дня здійснюється обряд освячення вина); четвертий день, 28 грудня - пам'яті святих Невинних Немовлят Вифлеємських (священники в цього дня дають особливе благословення дітям). У неділю, що випадає на один з днів з 26 по 31 грудня, або 30 грудня (якщо в даному році на ці дні не випадає неділя), відзначається свято Святої Родини: Дитятко Ісуса, Діви Марії і Йосипа Обручника. 1 січня відзначається Торжество Пресвятої Богородиці.

Різдвяний час продовжується і після закінчення Октави аж до свята Хрещення, яке в римсько-католицькому календарі відзначається в першу неділю за Богоявленням (6 січня). Всі різдвяний час духовенство на літургії одягається в шати білого, святкового кольору.

Як святкують Різдво в різних країнах

Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані дерево ялини. Ця традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина - вічнозелена рослина - була символом життя і родючості.

З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня, коли за західною традицією відзначається день Адама і Єви, як символ райського дерева з рясним плодами.

У контексті Різдва ялина вже символізує древо раю і вічне життя, яке знов знаходить людина через Нового Адама - Ісуса Христа.

Євангельське оповідання про те, що три волхви, що прийшли поклонитися Немовляті Ісусові, піднесли Йому дари - золото, ладан і смирну, лягло в основу традиції дарувати в різдвяні дні дітям і один одному подарунки. За традицією цього дня прийнято збиратися всією сім'єю за різдвяним обідом, а святковий стіл прикрашають традиційні страви - для кожної країни свої.

В Англії обов'язкові страви на Різдво - запечена в духовці індичка під соусом з агрусу і різдвяний пудинг, який обливається ромом, підпалюється і палаючий ставиться на стіл. У США до різдвяного обіду теж подається індичка, тільки під журавлинним соусом.

Індичка, качка чи гуска, взагалі птах - досить поширене різдвяне блюдо.

У Данії їдять качку або гусака, фаршированого фруктами (зазвичай яблуками), рисовий пудинг, посипаний корицею, солодку рисову кашу з корицею і родзинками (за звичаєм каструлю з кашею залишають відкритою на всю Різдвяну ніч для того, щоб гноми могли поласувати Різдвяних стравою і не шкодили господарям будинку протягом усього майбутнього року). На противагу протестантській лютеранської Данії, де не дотримуються посту, католики Литви напередодні Різдва їдять тільки пісну їжу. Їх Різдвяний стіл складається з кусоча (куті), салатів, страв з риби та інших пісних страв, що не містять м'ясної їжі. Тільки наступного дня, в саме Різдво після сімейного відвідування костелу, дозволяється покуштувати смаженого гусака.

В Ірландії на Різдво готують індичку або окіст, в Греції - індичку у вині, в Германії - смаженого гусака. Німці на Різдво обов'язково ставлять на стіл блюдо з яблуками, горіхами, родзинками і марципанами. У Китаї, де живе досить багато християн, на Різдво готують імператорське блюдо - знамениту качку по-пекінськи. А ось на святкових столах Австрії, Угорщини, балканських країн ніколи не буває різдвяного гусака, качки, курки, індички. Там вважають, що птицю в цей вечір їсти не можна відлетить щастя.

У Бельгії під час різдвяного обіду їдять телячу ковбасу з трюфелями, м'ясо вепра, традиційний торт, п'ють вино. У Голландії - кролика, оленину або іншу дичину. Люксембург споживає кров'яну ковбасу, яблука, місцеве ігристе вино. Італійці в Різдво вважають за краще ставити на святковий стіл рибу або морепродукти і тортеллини і запивати все це шампанським.

В Іспанії подають засмаженого на вертелі молочного поросяти, якого запивають хересом. На святковому столі кожного іспанця обов'язково будуть присутні дари моря - креветки, краби, лангусти, а також різдвяні солодощі - халва, марципани, анісові льодяники. У Португалії в цей день прийнято їсти баккалао - страва з сушеної солоної тріски, яке запивають портвейном.

Грунтовно готуються до Різдва в скандинавських країнах. Тижнів за два до свята ріжуть різдвяних поросят, роблять кров'яну ковбасу, солять і коптять м'ясо. Потім приступають до приготування пива, яке варять протягом трьох-чотирьох днів без перерви з ранку до вечора.

Нагадаємо, в грудні Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) і Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) призначили Санта-Клауса послом європейських лісів, повідомляється на сайті ФАО. Тепер крім доставки подарунків на Різдво, дідусь займатиметься просуванням ідеї дбайливого ставлення до лісових масивів.