У рамках Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (СП) оприлюднено рейтинг європейської інтеграції країн СП. Результати дослідження виявилися сенсаційними. Україна, яка вважалася регіональним лідером у цій сфері, скотилася на третє місце, пропустивши вперед не тільки Молдову, яка впевнено посіла першу позицію, а й Грузію.

У результаті Київ втратив, а Кишинів отримав можливість лобіювання додаткового фінансування в Євросоюзі. Експерти вважають оцінку об'єктивною, хоча очікують обурення з боку українського МЗС з цього приводу, пише "КоммерсантЪ-Украина".

Вчора в Познані завершилася робота Форуму громадянського суспільства, проведеного Єврокомісією і польським головуванням в ЄС за участю недержавних організацій шести країн формату ВП - України, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану та Бєларусі. Одним з головних заходів стала презентація рейтингу європейської інтеграції - спільного дослідження, проведеного експертами у всіх країнах ВП при фінансуванні фонду "Відродження".

Дослідження, яке проводилося за єдиною методикою для всіх країн регіону, показало несподівані результати. "Найкращі показники у Молдови. Україна, яку досі вважали країною-флагманом Східного партнерства, виявилася лише третьою", - констатували автори.

Рівень європейської інтеграції оцінювався за 300 параметрами, розбитими на три блоки: взаємозв'язок ЄС і країн СП, зближення нормативно-правової бази, якість державного управління. Молдова виявилася лідером у двох перших блоках, Грузія - у третьому, Україна ж посіла друге місце в оцінці взаємозв'язку з ЄС і третє - в решті двох блоках, при цьому в блоці "зближення" Київ ділить третє місце з Єреваном, який навіть не декларує прагнення до інтеграції в Євросоюз.

Хоча донедавна лідерство Києва в регіоні не викликало сумніву ні в Україні, ні в Євросоюзі. При створенні СП європейські чиновники називали країну "локомотивом" цього формату і передбачали, що іншим державам доведеться копіювати досягнення Києва. Однак за останній час ситуація істотно змінилася, зазначають експерти.

"За останні два роки в Україні деякі показники погіршилися. Але головне те, що результати Молдови за цей же період за дуже багатьма пунктами покращилися", - пояснила керівник дослідження, директор європейської програми "Відродження" Ірина Солоненко.

Успіх Кишинева виявився несподіванкою навіть для молдовських експертів, залучених до дослідження. "Я знав, що Молдова дуже швидко просувається вперед, але не очікував, що ми вийдемо на перше місце, адже було прийнято вважати, що Україна і досі попереду", - розповів на презентації в Познані заступник директора молдавського інституту розвитку та соціальних ініціатив Леонід Літра. "Україна не використала своїх чудових вихідних позицій і кращого рівня співпраці з ЄС", - констатують автори експертного дослідження.

Зазначається також, що відставання від нових лідерів рейтингу в Україні нерівномірне - навіть у рамках одного секторального розділу у Києва зустрічаються і виграшні, і провальні показники. "Посівши перше місце з торговельно-економічної інтеграції з Євросоюзом, Україна виявилася другою з кінця - гірша за неї лише Бєларусь - у питанні відповідності принципам ринкової економіки", - стверджується у звіті.

Чимало претензій до Києва знайшлося у експертів при оцінці системи держуправління, в тому числі у сфері європейської інтеграції. "У питанні розвитку органів, які формують і координують державну політику в плані зближення з ЄС, Молдова опинилася далеко попереду інших країн СП. Україна ж відстає навіть від всіх країн Кавказу. Зокрема, в Києві спостерігається нестача органів, які координують міжсекторну взаємодію", - вважають автори дослідження.

При підбитті підсумків бралися до уваги також результати сторонніх авторитетних досліджень, зокрема рейтинг Doing Business Світового банку, згідно з яким у Грузії - найкращий бізнес-клімат серед країн СП, а в Україні - найгірший.

Досить високі результати Грузії, яку в Європі мало хто бачить майбутнім членом ЄС, здивували грузинських експертів, які нагадали, що в Тбілісі є чимало проблем з дотриманням демократичних стандартів. "Високий бал Грузії не означає, що в цій країні все ідеально. Це означає тільки, що в інших країнах ситуація ще гірша", - прокоментувала результати дослідження Ірина Солоненко.

Європейські експерти зазначають, що провальні результати України в даному дослідженні можуть призвести до фінансових втрат Києва. Нинішнього року ЄС задекларував політику "більше за більше", що передбачає зростання фінансування країн, що показали кращі результати у сфері зближення з Євросоюзом.

"У Єврокомісії немає чітких критеріїв оцінки. Цей рейтинг справді може стати одним з чинників ухвалення рішення, - пояснив Віорел Урсу, представник брюссельського Open Society Institute. - Молдова і Грузія, безсумнівно, будуть апелювати до ЄС, вказуючи на даний рейтинг і вимагаючи збільшити фінансування".

Пан Урсу додав, що Молдові та Україні корисно запровадити такий "змагальний індекс": "Про це не говорять офіційно, але між країнами, які прагнуть до членства в Євросоюзі, існує очевидна конкуренція". Результати дослідження будуть передані органам влади країн-учасниць СП, повідомили вчора його автори. "МЗС, безумовно, буде незадоволений, ми почуємо неприємні слова на адресу авторів рейтингу", - упевнений науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, який не брав участі в роботі над проектом.

Організатори дослідження підкреслюють, що воно є пілотним проектом, і для переходу до щорічної оцінки прогресу країн-учасниць СП у методику можуть внести зміни, що коректують бали країн-учасниць. Проте експерти оцінюють представлений рейтинг як достовірний.

"Можна сперечатися про окремі індикатори, але загальна картина не зміниться - надто багато свідчить про те, що Україна втратила провідну позицію, - поділився пан Сушко. - 15 років тому було важко змиритися з тим, що ми так відстаємо від Польщі, 10 років тому ми зрозуміли, як сильно ми позаду країн Балтії, 5 років тому нам було важко повірити, що нас обійшла Болгарія, 2 роки тому - Сербія. Здається, нині настав час звикати до думки, що ми відстали навіть від Молдови і Грузії".

Раніше експерти вже зауважували, що прогрес України на шляху до асоціації з ЄС уповільнився. У МЗС тоді відповіли, що експерти просто не бачать роботи влади.

Проте ще на початку цього року президент Європарламенту Єжи Бузек висловив стурбованість згортанням свобод в Україні. Вже тоді Європа розчарувалася в Україні і перестала робити ставку на Київ.

"Україна була найкращим учнем класу в регіоні два роки тому. Але більше - ні. Я стурбований погіршенням ситуації щодо свободи слова і свободи преси", - заявив він.

"Східне партнерство" - ініціатива ЄС, почата в травні 2008 року і спрямована на посилення співпраці зі східними сусідами ЄС. До програми Східного партнерства спочатку було включено 6 країн-сусідів ЄС: Азербайджан, Вірменію, Бєларусь, Грузію, Молдову й Україну, проте після останніх президентських виборів у Бєларусі 19 грудня 2010 року і розгону мирної акції протесту в Мінську участь Бєларусі у Східному партнерстві була фактично припинена.