Україна незадоволена умовами перебування у Світовій організації торгівлі. Через всього три роки членства в ній країна вирішила переглянути свої тарифні зобов'язання. Уряд вже почав обговорення з представниками бізнесу переліку товарів, мита на які повинні бути підняті з метою захисту їх від імпорту. Учасники переговорів наполягають на тому, щоб до нього увійшли автомобілі, свинина і цукор, пише "КоммерсантЪ-Украина".

Зазначимо, у вересні Україна офіційно заявила про намір переглянути умови свого членства у Світовій організації торгівлі (СОТ). Відповідно до ст. XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), члени СОТ мають право ініціювати переговори про перегляд митних ставок на черговий трирічний термін. Для України цей період настане з 2012 року.

Відповідна заявка 9 листопада була подана до секретаріату СОТ, повідомили в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Згідно з ГАТТ, у заявці повинен бути вказаний перелік товарних позицій, за якими країна бажає змінити митні ставки, із зазначенням їх нового рівня. Після цього повинні бути розпочаті переговори з країнами-членами СОТ про їх зміну та виплату компенсацій.

У документі, поданому Україною, такий список поки відсутній. "Ми внесли заявку на перегляд усіх наших митних позицій, після чого приступимо до визначення, за яким саме з них необхідний перегляд", - пояснили у МЕРТ. У Федерації роботодавців України, одному з ініціаторів перегляду умов членства в СОТ, раніше зазначали, що в корекції ставок потребують виробники цукру та м'яса, легка промисловість, автомобілебудування та сільськогосподарське машинобудування.

Визначити, які саме позиції потребують захисту, повинна міжвідомча робоча група, створена МЕРТ. Свої пропозиції група, яку очолює урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П'ятницький, повинна подати першому віце-прем'єру Андрію Клюєву вже до 20 грудня нинішнього року.

Разом з тим у міністерстві поки не повідомляють, які саме мита пропонується переглянути, посилаючись на конфіденційність таких даних. "Пропозицій щодо перегляду надійшло багато, але переважна більшість з них сирі. Швидше за все, в кінцевому підсумку ми побачимо лише декілька позицій, щодо яких уряд буде вести переговори", - сказало джерело газети, що бере участь в роботі групи.

Як повідомив Валерій П'ятницький, на сьогоднішній день в робочу групу надійшло трохи пропозицій, за якими дійсно варто проводити переговори про перегляд умов членства в СОТ.

"Велика їх частина не підтверджуються аналітичними викладками, це просто побажання бізнесу. Ми ж наполягаємо на тому, що пропозиція про перегляд ставок має бути подібною заявці на проведення антидемпінгового розслідування, - пояснив чиновник. - При цьому деякі заявки можна реалізувати в рамках чинних зобов'язань України, а значить, такі пропозиції слід адресувати не нам, а тарифній раді. Крім того, ми вивчаємо можливості допомоги галузям шляхом застосування інших захисних механізмів".

Якщо Україна зацікавлена в успішному перегляді ставок, він не повинен стосуватися надто широкого спектру товарів. "Нам потрібно пам'ятати, для чого все це робиться, - зазначає пан П'ятницький. - Якщо ми хочемо домогтися позитивного результату, то повинні виносити на обговорення СОТ тільки точкові позиції".

Українські виробники наполягають на підвищенні мита на імпортні товари

За словами джерела у МЕРТ, одна заявка вже сьогодні може вважатися схваленою міністерством. Мова йде про ініціативу автомобілебудівників про підвищення мита на імпортні автомобілі з нинішніх 10% до 25%, що діяли до вступу до СОТ. "Це єдина пропозиція, офіційно подана і підтримана міністерством", - розповіло джерело.

Втім, Валерій П'ятницький не підтвердив цю інформацію, заявивши, що зараз вивчається питання альтернативних механізмів захисту української автопромисловості. "По автомобілях проводиться спеціальне розслідування, адже це альтернативний інструмент підтримки галузі. Якщо це розслідування здатне вирішити її проблеми, навіщо тоді перегляд ставки? Якщо для операції вам необхідний скальпель, навіщо хапатися за обробний ніж?" - дивується П'ятницький.

До підготовки своїх пропозицій приступили і в інших галузевих асоціаціях. "Підвищувати необхідно лише мита на готову продукцію - одяг і взуття, в той час як на пряжу і тканину, особливо якщо вони не виробляються в Україні, ставки підвищувати не треба. Зараз ми готуємо аналіз, до якого рівня необхідно підняти мита, і який від цього очікується економічний ефект. Навскидку скажу, що раніше ми аналізували ініціативу Верховної Ради підвищити ставки на готову продукцію з 8-10% до 13% і повністю підтримали її", - сказала голова правління асоціації підприємств легкої промисловості "Укрлегпром" Валентина Ізовіт.

Підвищення мит вимагають і хіміки. "Ми також вносимо свої пропозиції, але поки не будемо уточнювати, які саме", - повідомив президент Союзу хіміків України Олексій Голубов. Втім, не виключено, що в ході обговорення запропоновані ставки будуть відкликані. "Вважаю, перегляд буде зайвим, принаймні, якщо не буде недобросовісного імпорту з боку Росії", - заявив екс-голова наглядової ради сєверодонецького "Азоту", народний депутат Олексій Кунченко (Партія регіонів).

У той же час від перегляду митних ставок відмовилися виробники побутової техніки. "Ми отримали лист від Мінекономіки, де нам пропонувалося подати свої ініціативи, і, проаналізувавши ситуацію, ми відповіли, що нинішні умови нас влаштовують", - розповів генеральний директор Асоціації підприємців побутової техніки та електроніки Олег Іванов.

Аграрії не проти "підкласти свиню" СОТ: хочуть підвищити мита на свинину вдвічі

Аграрний сектор, незважаючи на часті заяви про його втрати через вступ до СОТ, не потребує масштабної корекції ставок. Єдиним винятком, відзначає джерело видання, може бути зміна імпортних мит на свинину. Це підтверджують і виробники.

"Для нас найбільш принциповим питанням є перегляд митних ставок для представників свинарства, так як ця галузь виявилася найменш конкурентоздатною. Було б добре, якби митні ставки на імпортну свинину вдалося підвищити з 8-12% до 20%", - заявив генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.

Майбутнє інших галузей, за його словами, в меншій мірі залежить від перегляду митних ставок. "В рослинництві ми більш конкурентоспроможні. Там теж іноді виникають проблеми, наприклад, з тепличним овочівництвом, але їх вдається вирішувати без перегляду мит. Тим більше що ми розуміємо, що масштабний перегляд імпортних ставок нереальний, і говоримо лише про ключові проблеми", - зазначив пан Лапа.

Примітно, що можливий перегляд ставок на сільськогосподарську продукцію може виявитися марним у зв'язку з очікуваним створенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом. "Нам хотілося б збільшити митні ставки і захиститися від імпорту, проте уряд все робить навпаки і домовляється про нульові ставки на продукцію з ЄС", - заявив голова правління Національної асоціації молочників Василь Бондаренко.

"У нас найбільш відкритий ринок, тому деяке підвищення мит було б не зайвим, - визнає голова ради директорів асоціації "Союз птахівників України" Олександр Бакуменко. - Однак багато що залежить від перспектив створення зони вільної торгівлі з ЄС. Якщо ми отримаємо на європейському ринку квоту в 40 тис т, як обіцяли, це частково вирішить наші проблеми".

Ініціативу щодо перегляду умов членства в СОТ може висунути і цукрова галузь. "Умови членства країни в СОТ нас не влаштовують, тому ми будемо подавати свої пропозиції, але поки я не можу сказати, якими вони будуть", - розповів перший заступник голови асоціації "Укрцукор" Петро Борисюк.

На думку Володимира Лапи, на відміну від інших секторів, цукрозаводчикам потрібно не зміна митних ставок, а зменшення квоти, яка зараз становить 260 тис т на рік. "Цукровики лобіюють зменшення квот, і швидше за все ця ініціатива також буде включена в список рекомендацій. Однак поки вони навіть не сказали, до якого рівня хочуть їх зменшити", - повідомило джерело.

"Виробники цукру спочатку виступали за повне скасування імпортної квоти, але поки незрозуміло, чи буде це категорична вимога присутньою в їхній підсумковій заяві. Навіть у цьому середовищі є компанії, які заявляють про необхідність збереження квоти", - уточнив директор консалтингової компанії ААА Сергій Наливка.

Визначивши підсумковий перелік товарів, які потребують посилення захисту, товаровиробникам доведеться перейти до ще більш жорстких дискусій. Це може стати компенсацією іншим членам СОТ за їх згоду переглянути мита. Зараз у розісланій МЕРТ анкеті, крім ініціатив з корекції ставок, представникам бізнесу пропонується відповісти, зниження митних ставок в яких галузях можливо в якості такої компенсації.

Як пояснює джерело, що бере участь в цих консультаціях, український бізнес, як правило, ігнорує це питання. "Проте це стане актуальним відразу після початку переговорів, і дискусії з цього питання можуть стати ще більш гострими, ніж при вступі країни до СОТ", - відзначає чиновник.

Довідка. СОТ і Україна

Світова організація торгівлі (СОТ, англ. World Trade Organization (WTO)) - міжнародна організація, створена 1995 року з метою лібералізації міжнародної торгівлі і регулювання торговельно-політичних відносин держав-членів. СОТ відповідає за розробку і запровадження нових торговельних угод, а також стежить за дотриманням членами організації всіх угод, підписаних більшістю країн світу і ратифікованих їхніми парламентами.

Правила СОТ передбачають низку пільг для країн, що розвиваються. В даний час країни, що розвиваються, - члени СОТ, мають (в середньому) більш високий відносний рівень митно-тарифного захисту своїх ринків у порівнянні з розвиненими. Проте в абсолютному вираженні загальний розмір митно-тарифних санкцій у розвинених країнах набагато вищий, внаслідок чого доступ на ринки високопередільної продукції з країн, що розвиваються, значно обмежений.

Завданням СОТ є не досягнення якихось цілей чи результатів, а встановлення загальних принципів міжнародної торгівлі. Основними принципами СОТ є:

- рівні права: преференції, надані одному з членів СОТ, автоматично поширюються і на всіх інших членів організації;

- взаємність: всі поступки в ослабленні двосторонніх торговельних обмежень повинні бути взаємними;

- прозорість: члени СОТ повинні повністю публікувати свої торговельні правила і мати органи, відповідальні за надання інформації іншим членам СОТ.

До СОТ входять 153 країни, на частку яких у сумі припадає 97% світового торговельного обороту.

16 травня 2008 Україна офіційно стала повноправним членом Світової організації торгівлі.

З моменту вступу України до СОТ країна отримала такі переваги, як поліпшення умов торгівлі з 152 країнами світу. Крім того, такий крок веде до зменшення тарифних і нетарифних обмежень на доступ українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ, до набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС.