Враховуючи "несподіване і неясне потепління у відносинах США та Ірану" з приходом Хасана Рухані і "просування Росії до відновлення позицій як противаги США" на Близькому Сході доводиться міняти розрахунки, пишуть ЗМІ. Напередодні переговорів 15 жовтня Захід вважає найбільш реалістичним дозволити Ірану мати невеликі ядерні потужності під контролем МАГАТЕ. Нетаньяху заперечує.

"У США й Ізраїлю спільна мета в іранських переговорах, але не спільна стратегія" - так названо коментар у The New York Times.

Побоюючись, що прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху був готовий віддати наказ про здійснення повітряного удару по іранських ядерних об'єктах, Барак Обама рік тому відрядив до Ізраїлю двох емісарів. Американці переконали прем'єра почекати, поки подіють нові санкції, йдеться в статті.

Тепер Нетаньяху, здається, заговорив як людина, яка шкодує, що не діяла, коли  була така можливість. У своєму виступі в ООН цього тижня він лише неохоче підтримав переговори між Заходом та Іраном, які мають розпочатися 15 жовтня у Женеві. Тоді як лідери у Вашингтоні і Європі все більше схильні визнати, що Іран, найпевніше, зможе залишити собі деякі потужності з виробництва ядерного палива, Нетаньяху висунув умови, які нереалістичні, на думку більшості експертів: повний демонтаж ключових ядерних об'єктів. Він також укотре застеріг про небезпеку пом'якшення санкцій до укладення угоди.

"Якщо Ізраїлю доведеться виступати наодинці, він виступить наодинці", - заявив Нетаньяху, але аналітики вказують, що, по суті, у нього тепер зв'язані руки. Ізраїль навряд чи зможе вдатися до військових дій, поки США ведуть переговори, кажуть експерти, і навряд чи наважиться завдати удару, якщо Вашингтон і його союзники досягнуть угоди з Іраном.

"Росія проводить нові лінії у сфері дипломатії", - йдеться в іншому матеріалі The New York Times. "Останнім часом, враховуючи поки що не підтверджене зближення між Росією та адміністрацією Обами щодо Сирії і таке ж несподіване і неясне потепління у відносинах Вашингтона й Ірану, звичні розрахунки змінюються", - пише кореспондент Алан Коуелл.

Мова не йде про повернення до згубного протистояння часів холодної війни, але Росія просунулася по шляху до відновлення своїх позицій в ролі противаги США, що відображає давнє прагнення Путіна відновити вплив своєї країни, визнає журналіст.

"Досить часто дипломатія - це гра тіней і нюансів, символів і сигналів, і російські маневри, як здається, по-справжньому змінили уявлення про дипломатію в регіоні з часів арабських повстань на початку 2011 року", - йдеться в статті.

Що стосується сирійської проблеми, то російська ініціатива створила можливість більш масштабних переговорів щодо Сирії під російсько-американською егідою, йдеться в статті, хоча Вашингтон ризикує бути втягнутим у процес, який "не карає і не послаблює Асада, а, по суті, піднімає його до становища учасника переговорів".

Хвилювання, викликане ймовірним врегулюванням відносин Вашингтона та Ірану, створює подальші проблеми, які не можна передбачити заздалегідь, надто через те, що Тегеран є найближчим регіональним союзником Асада і спонсором "Хезболли", продовжує автор статті.

Держави арабського регіону можуть публічно не погоджуватися з Ізраїлем з фундаментальних питань, але приватно глави сунітських держав, як здається, до деякої міри поділяють занепокоєння Ізраїлю щодо дипломатії Обами стосовно шиїтського Ірану, пише видання.

Деякі європейці теж відчули сумніви в здатності Вашингтона скласти воєдино цю головоломку, йдеться в статті. Політичний оглядач Die Zeit Ладурнер написав: "США далі не в змозі впливати на події на Близькому Сході самостійно. Обамі потрібна допомога Росії в сирійському лабіринті".

Готовність і здатність Росії зберегти ці партнерські відносини, втім, ще не прояснилися, підсумовує автор статті.

Численні політики, зокрема Дік Чейні і Джон Маккейн, запевняли і запевняють, що США повинні завдати удару по Ірану, щоб покласти край його ядерним амбіціям, пише Newsweek. "Але що як це тільки істерія?" - запитує видання, спираючись на інтерв'ю зі стратегами і розвідниками, "похмурі прогнози яких засновані на підозрах, припущеннях і дуже мізерних фактах".

Один з найзапекліших скептиків - прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньяху, який стверджує, що новий іранський президент Рухані обманює Обаму.

Однак експерт з Військового коледжу Армії США Крістофер Дж. Болен вважає: "Іран не становить загрози для життєво важливих інтересів Америки. Іранці не хочуть заводити собі ядерну зброю", - йдеться в статті.

Деякі західні "яструби" запевняють, що до Ірану не варто прикладати логічні прогнози, бо країною, мовляв, керують безумці. Проте Гоудат Бахгат (Університет національної оборони США) заперечує: "Вони мислять раціонально - розуміють, що створення бомби не відповідає їхнім найкращим інтересам".

"Іранське керівництво знає, що напад на Ізраїль означатиме знищення його власної країни західними військами", - наводить видання думку певних "американських командувачів". За даними журналу, Іран взагалі не має високозбагаченого урану - виробляється тільки низькозбагачений для цивільних проектів.

Тегеран міркує: Захід таки стурбований темою зброї чи насправді хоче повалити іранський режим?

На погляд видання, Америка опиниться в такій же заплутаній ситуації, якщо вирішить завдати удару по Ірану. За словами стратегів, такий удар буде на руку "Аль-Каїді", яка каже, що США ведуть війну з ісламом. Можливі теракти в Ормузькій протоці, якою нафта йде на Захід.

Ще гірше, що удар по Ірану лише сповільнить розробки ядерної зброї, а заодно зміцнить позиції іранських "твердолобих". Тому найрозумніше - вести переговори з Іраном, кажуть військові стратеги.

Американські компанії активізували свою діяльність в Ірані ще до настання "відлиги" на дипломатичному фронті, пише Жорж Мальбрюно в газеті Le Figaro.

Американські підприємства без зайвого шуму почали відновлювати свої позиції в Ірані, на ринку з 80 млн споживачів, багатому газом і нафтою, йдеться в статті. "Велика частина американських компаній, зокрема ті, що котируються на американському позабіржовому ринку Nasdaq, відрядили в минулі місяці своїх емісарів до Ірану", - стверджує французький промисловець, який співпрацює з Ісламською республікою.

Іранський автомобільний сектор особливо активно улещує General Motors. Американські компанії, як-от Boeing, націлилися також на витіснення суперників в авіаційному секторі, наприклад, Airbus. Ще до зрушень в американсько-іранських відносинах на засіданнях ГА ООН американські промисловці зазначали, що духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї дав дозвіл на "прямі контакти" з представником "великого сатани". Напередодні президентських виборів, на яких здобув перемогу поміркований Рухані, групі високопоставлених чинів з КВІР було доручено скласти список американських підприємств, котрі підходять для співпраці, підкреслив експерт з питань Ірану.

Журналіст закінчує статтю закликом до Єлисейського палацу і МЗС Франції пом'якшити позицію щодо Тегерана, інакше французам в Ірані "залишаться лише крихти".

Переклад InoPressa