Угода про асоціацію України з Євросоюзом вже перекладена на мови всіх держав ЄС і чекає підписання, розповів учора на зустрічі з журналістами у Києві єврокомісар з торгівлі Карел де Гухт. Але спершу ЄС хоче, щоб Україна виконала ще кілька умов в економічній сфері, повідомляє "Forbes-Україна".

На запитання, чи є економічний аналог "списку Фюле", тобто умов у сфері політики і права, які Києву потрібно виконати задля підписання угоди з ЄС, де Гухт відповів: є.

"Мій меседж (уряду України) тут (був таким): вам потрібно відповідати не тільки політичним, а й економічним умовам (для підписання угоди ЗВТ), - сказав єврокомісар. - У контексті підписання у Вільнюсі вам, як і раніше, потрібно зробити кілька речей".

У переліку побажань Євросоюзу, озвученому де Гухтом, щонайменше шість пунктів.

1. Вирішення питання з утилізаційного збору на автомобілі, введеному в Україні з 1 вересня 2013 року. Україна має право на такий збір, але він не повинен бути дискримінаційним стосовно будь-кого, зокрема - європейських автовиробників.

2. Відмова від захисних спеціальних мит на імпорт авто в Україну, запроваджених у квітні 2013 року. "Ми просимо вирішити питання щодо цих заходів, оскільки (в України) не було причин запроваджувати їх проти Європейського Союзу, бо (з його боку) не спостерігалося ніякого зростання імпорту", - каже де Гухт.

3. Відмова від обмежень на імпорт вугілля і коксу. З 1 червня в Україні діє квота на імпорт коксівного вугілля в розмірі 10,2 млн при потребі ринку в 13 млн тонн імпорту (оцінка Федерації металургів).

4. Відмова від "місцевого складника" (тобто вимоги місцевого компонента - Local content requirements) - частки товарів, послуг, активів, що мають українське походження, для проектів відновлюваної енергетики. Зараз, відповідно до закону про "зелений" тариф, локалізація повинна становити 30%, з 1 січня 2014 року - 50%. Якщо частка "місцевого складника" не дотримана, оператор вітропарку, сонячної електростанції або іншого проекту відновлюваної енергетики розраховувати на "зелений" тариф не може. У ЄС вважають, що ця вимога дискримінує європейських виробників обладнання для "зелених" проектів на українському ринку.

5. Перегляд умов торгівлі в рамках СОТ. Україна подала заявку на перегляд 371 тарифної позиції. Країни-партнери наполягають на тому, щоб вона відкликала цю заявку повністю або частково.

6. Кроки з поліпшення бізнес-клімату. "Найважливіше з усього - це те, що ви (Україна) плануєте зробити, щоб поліпшити бізнес-клімат, з погляду конкретних кроків", - заявив де Гухт. За останній рік умови для ведення бізнесу в Україні, за його даними, погіршилися.

Ключова вимога ЄС - побачити, що Україна працює над розв'язанням цих проблем. "Ми намагаємося бути гнучкими, але є деякі проблеми, які недопустимі і мають бути розв'язані", - констатує де Гухт.

Поки що такої роботи в Євросоюзі не бачать. Наприклад, у липні поточного року міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов пообіцяв на переговорах з ЄС до 10 серпня надати сценарій, як Київ оформить відмову від спецмита на автомобілі, і вже до кінця серпня уряд повинен був прийняти всі необхідні документи. Але обіцянку так і не виконали. "Ніяких пропозицій з української сторони ми досі не отримали", - повідомив високопоставлений співрозмовник у Єврокомісії.

З висновками Єврокомісії згоден голова Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів (ВААІД) Олег Назаренко. "За моєю інформацією, до Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі, яка вводила спецмита, з проханням скасувати їх, щоб зняти цю проблему у відносинах з ЄС перед самітом, звертався міністр закордонних справ Леонід Кожара. Але його прохання проігнорували", - каже він.

Аналогічна ситуація, за словами співрозмовника, і з рештою питань порядку денного. Приміром, питання утилізаційних збору. "Ми бачимо явний саботаж доручень президента та політики зі зближення з ЄС з боку окремих українських чиновників і лобістів. Приміром, уже два місяці не виконується доручення Віктора Януковича про те, що із закону про утилізаційний збір потрібно прибрати норму, що дискредитує імпортерів автомобілів у порівнянні з національними виробниками, - підкреслює Назаренко. - Навпаки, готуються документи, які прямо йому суперечать".

Виняток - імпорт коксу та коксівного вугілля. Наприкінці вересня Мінпаливенерго запропонувало розширити квоти на імпорт вугілля на 2013 рік - з 10,2 до 11,2 млн тонн. Але й це - лише напівзахід, тимчасовий крок, зазначають у Єврокомісії.

Вчора, 2 жовтня, жодних пропозицій з боку України європейці також не отримали. Але де Гухт і міністр Прасолов домовилися, що до кінця жовтня українська сторона надасть ЄС своє бачення того, як і в які терміни зазначені проблеми можуть бути вирішені. При цьому мова зараз не йде про те, що всі заходи повинні бути обов'язково впроваджені до Вільнюського саміту. "Ми можемо погодитися з тим фактом, що не все можна вирішити миттєво, але ми повинні досягти угоди за часовими рамками розв'язання цих проблем", - пояснює де Гухт.

Партнер ЮФ AstapovLawyers Олег Мальський, який займається питаннями торгового права, вважає, що забезпечити прогрес більшості цих вимог український Кабмін може за лічені тижні. "Більшість цих проблемних питань регулюються конкретними законами, наприклад, законом про утилізаційний збір. Тобто, підготувати необхідні зміни в законодавчу базу Кабмін може дуже оперативно", - упевнений він. Виняток - тільки бізнес-клімат, поліпшення якого вимагає цілого комплексу заходів.

Інша річ, чи захоче Кабмін, зокрема Мінекономіки, вирішувати ці проблеми. "Доки якісь питання залишаються відкритими, це - важіль у переговорах і можливий метод торгу України з європейською стороною. Наприклад, торгу за перехідні періоди, фінансову допомогу з боку ЄС тощо. Не виключено, що Київ керується саме цією логікою", - зазначає Мальський.

Раніше де Гухт сказав, що звичайні українці відчують на собі зміни вже через рік після набуття чинності зони вільної торгівлі з ЄС. Він також порадив Україні зберігати спокій і звертатися до Світової організації торгівлі у разі виникнення "торговельної війни" з Росією.