Члени єврозони обговорюють можливість виключення участі приватного сектору з постійного механізму допомоги, який повинен вступити в силу в 2013 р. Про це в п'ятницю, 25 листопада, заявили джерела в ЄС, інформує "РБК-Україна" з посиланням на Reuters.

Обговорення проходять в рамках масштабних переговорів про зміну угоди ЄС з тим, щоб ввести в дію більш суворі бюджетні правила, як хоче Німеччина.

Німеччина вимагає, щоб інвестори приватного сектора - банки і страхові компанії - несли частину збитків, пов'язаних з порятунком Греції. Держави єврозони спочатку погодилися включити в договір про постійний фонд допомоги, Європейський механізм стабільності (ESM), пункти, які потребують участі приватного сектора.

Але більшість з 17 країн блоку тепер хочуть виключити з ESM ці поправки, і є зрушення до того, щоб це сталося, повідомили джерела.

"Франція, Італія, Іспанія і всі периферійні країни" виступають за виключення цих поправок, сказав Reuters один співрозмовник з ЄС. "Проти цього Німеччина, Фінляндія і Нідерланди".

Інші джерела говорять, що хоча наполегливість Німеччини в цьому питанні слабшає, поправки можуть бути виключені тільки в рамках загальних переговорів про зміну угоди ЄС.

Нагадаємо, 23 і 26 жовтня 2011 р. відбувся дводенний саміт країн Євросоюзу (ЄС), присвячений вирішенню кризи в єврозоні. За підсумками зустрічі європейські лідери погодили деталі плану виходу з кризи. У тому числі глави країн ЄС досягли угоди з приватними кредиторами про добровільне списання 50% від суми боргу за грецькими облігаціями і домовилися збільшити Європейський стабфонд (EFSF) до 1 трлн євро. Частину коштів для цього фонду може виділити Китай. Втім, як повідомлялося, офіційні особи як у Китаї, так і в EFSF поки заперечують можливість укладення якихось конкретних угод між фондом стабільності і китайською владою.

27 жовтня 2011 р. лідери єврозони погодили з представниками банків і страхових компаній нову схему участі приватного сектора в полегшення боргового тягаря Греції.

Передбачається, що власники грецьких бондів обміняють їх на нові з 50% дисконтом до номінальної вартості. Це дозволить скоротити держборг Греції з поточного рівня 160% ВВП до 120% ВВП до 2020 р. При цьому члени єврозони, щоб переконати інвесторів обміняти папери, забезпечать інструменти підвищення кредитної якості нових грецьких паперів оцінною вартістю до 30 млрд євро. Про які інструменти йдеться, поки невідомо, але, можливо, це буде забезпечення грецьких облігацій у вигляді паперів з найвищим рейтингом AAA. В інтерв'ю німецьким ЗМІ керуючий директор Міжнародного інституту фінансів (IIF) Чарльз Даллара висловив думку, що на обмін грецьких держпаперів з втратою 50% вартості дадуть згоду 90% банків.

Фінансові лідери єврозони також домовилися вирішити всі питання, що стосуються розширення кредитного потенціалу Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) до 1 трлн євро, до кінця листопада 2011 р. До такого висновку дійшли міністри фінансів єврозони на зустрічі Єврогрупи в Брюсселі.

Згідно документу, підготовленому за підсумками зустрічі, найближчим часом країни єврозони, учасники ринку, рейтингові агентства та інші власники акцій EFSF займуться рішенням фінальних завдань перед розширенням стабфонду. Крім того, в документі детально розглядаються дві моделі роботи фонду, за рахунок яких буде збільшено кредитний потенціал EFSF (в даний час він дорівнює 440 млрд євро).

Так, EFSF може видавати гарантії на частину державної облігаційної позики з метою знизити занепокоєння з приводу кредитоспроможності тієї чи іншої держави, збільшити попит на первинному ринку і зменшити державні витрати на фінансування. Згодом гарантію можна буде відокремити від основної облігації і продавати окремо. Гарантія буде кваліфікуватися як пропущений платіж, якщо держава виявиться не в змозі здійснювати повні і своєчасні виплати за облігаціями, у цьому випадку власник гарантії зможе отримати компенсацію.

Другим варіантом є створення так званих фондів спільного інвестування для залучення приватних і державних коштів, спрямованих на збільшення початкового капіталу EFSF. Такі фонди будуть скуповувати бонди на первинному і вторинному ринках, причому частина виручених грошей піде державі для рекапіталізації банків.

Обидва варіанти збільшення обсягу фонду не передбачають збільшення внесків країн єврозони в скарбницю EFSF.

EFSF був створений у травні 2010 р. для збереження фінансової стабільності в Європі шляхом надання фінансової допомоги країнам єврозони при економічних труднощах. Штаб-квартира фонду знаходиться в Люксембурзі.

Зазначимо, представники ЄЦБ вже встигли повідомити громадськості, що Європейський Центробанк не має наміру фінансувати стабфонд. А Маріо Драгі поскаржився на те, що фінансова влада єврозони не квапиться пускати в обіг антикризовий фонд і закликав її прискоритися.

Тим часом світові лідери вимагають від ЄЦБ активно допомагати боржникам- країнам, таким як Італія. А керівництво Центробанку в спробі позбавити себе від тиску політиків невпинно повторює, що не варто надмірно покладатися на ЄЦБ і вважати лише його спасителем, останньою надією.

Нагадаємо, голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Жан-Клод Тріше нещодавно повідомив, що боргова криза, що бушує в єврозоні, незважаючи на всі зусилля політиків і фінансистів, досягла таких масштабів, що почала загрожувати всій фінансовій системі регіону.