Незалежність держави визначається не формальними ознаками суверенітету, а ефективною роботою державної машини, стабільною перспективною економікою, розвиненим громадянським суспільством - всім тим, що дозволяє державі вести дійсно незалежну політику і бути самостійним гравцем на міжнародній арені. А для цього Україні треба буде пройти дуже довгий шлях перетворень, вважають у редакції "Фокуса", який пропонує перші 22 кроки.

Економіка

1. Розвиток власних джерел енергії

Енергетична залежність - один з головних чинників вразливості держави, що дозволяє тримати Україну на короткому повідку. План дій очевидний: розширення власного видобутку енергоносіїв, у тому числі альтернативних, диверсифікація джерел постачань і, найголовніше, зменшення енергоємності промислового виробництва та ЖКГ за рахунок їх модернізації.

2. Скорочення кількості податків і зборів

Незважаючи на введення прогресивних новацій, наприклад, єдиного податку, в цілому податкове навантаження на український бізнес залишається занадто високим, що буквально заганяє бізнес "у тінь" і корупцію. Скорочення податків і зборів навіть у середній перспективі окупиться за рахунок виходу бізнесу "у світло", зростанні кількості платників податків і легальних грошових оборотів.

3. Дерегуляція підприємницької діяльності

Численні перевіряючі органи - головні вороги кожного українського підприємця.

Перевірки і дозволи часто використовуються "ревізорами" для поповнення кишень і віднімають у бізнеса прибуток, який залишився після сплати податків. Крім простого скорочення контролюючих органів, дозвільні процедури потрібно перевести в електронну форму - це заощадить бізнесу час, зусилля і гроші.

4. Зміцнення довіри до національної валюти

Незважаючи на зовнішню стабільність, яку гривня демонструє майже чотири роки поспіль, населення все одно надійними вважає долар і євро. Змінити ситуацію допоможуть не просвітницькі акції, а здорова економічна ситуація. Пару років без зростання цін, і населення стане спокійніше ставитися до гривневих заощаджень. Та й Нацбанку не доведеться придумувати додаткові збори на купівлю-продаж валюти, тому що золотовалютні резерви вже не будуть стрімко танути, адже всі ми будемо вірити в нацвалюту.

5. Демонополізація економіки

Концентрація цілих галузей промисловості в руках окремих олігархів суперечить самим принципам вільної конкуренції, роблячи економіку неефективною. Необхідні прозорі схеми власності з одночасною реанімацією Антимонопольного комітету. Плюс жорсткий перегляд пільг і преференцій, одержуваних усіма працюючими галузями. Це один з найскладніших кроків, що вимагає політичної волі. Він важкий оскільки реальні власники галузей як раз і є тіньовими лідерами української влади.

6. Залучення іноземних інвестицій

Західний капітал як і раніше боїться приходити в Україну, резонно побоюючись високих податків, складних дозвільних процедур і корумпованих чиновників. Як наслідок, в міжнародних рейтингах легкості ведення бізнесу Україна ділить позиції з країнами Африки. Як і у випадку з гривнею, одними лише рекламними акціями іноземних інвесторів не заманити - потрібно радикальне спрощення податкової та дозвільної систем. І розуміння, що іноземний інвестор приходить лише в ту країну, в економіку якої щедро інвестують її громадяни.

Державне управління

7. Подолання корупції в органах державної влади

Корупція на всіх рівнях державної влади перетворилася на головну проблему незалежної української держави. Крім люстрації і посилювання відповідальності за корупційні діяння, потрібно підвищити зарплати держслужбовцям, мотивуючи їх дорожити посадою і не брати хабарі. Знадобиться створення антикорупційного бюро за прикладом Польщі та країн Прибалтики.

8. Перезапуск правоохоронної системи

Згідно з травневим соцопитуванням Інституту соціології НАН України, правоохоронним органам повністю довіряє лише кожен сотий житель України, в той час як чисельність міліціонерів - 780 на 100 тис. населення - найвища в Європі. Ступінь професійної деградації та корупції в "органах" така, що повернути до них довіру можна, лише повністю перезапустивши систему і створивши міліцію "з нуля", радикально оновивши її кадровий склад і принципи роботи. Як свідчить досвід Грузії, все це можливо.

9. Переатестація державних чиновників

У системі державного управління більшу частину кадрової лави досі займають люди, що сформувалися як чиновники ще в роки "застою". Цінності і методи роботи багатьох з них застаріли і гальмують будь-які спроби прогресивних перетворень. Крім загальної та чесної переатестації, що дозволяє відсіяти таких бюрократів, раціонально було б запрошувати на високі посади в держслужбі успішних управлінців з корпоративного сектора (природно, на порівнянні зарплати).

10. Створення стабільного виборчого законодавства

Виборче законодавство в Україні змінюється до кожних нових виборів в інтересах сильного на даний момент політичного табору. Крім порушення принципів політичної конкуренції, це служить основою гострих політичних конфліктів і створює можливість узурпації влади в руках окремих політичних гравців і партій. Змінити ситуацію може прийняття уніфікованого Виборчого кодексу, чого вимагає від України Євросоюз, а також введення мораторію на зміни в ньому, наприклад, протягом року перед виборами.

11. Розвиток дієвого місцевого самоврядування

Чи не усі політичні партії і блоки у своїх програмах декларують необхідність розвитку місцевого самоврядування, але його стан досі плачевний. Місцеві ради відіграють роль придатків до держадміністрацій відповідного рівня, а не захищають інтереси громад. Потрібна корекція системи державного устрою, можливо, ліквідація районних і обласних адміністрацій з передачею їх функцій місцевим радам. І на місцях повинна залишатися велика частина податкових надходжень. Також необхідний механізм відкликання громадянами обраних депутатів.

12. Створення справедливої судової системи

Рівень корупції в українських судах не витримує критики. Як наслідок, свої законні інтереси не можуть захистити ні рядові громадяни, ні представники великого бізнесу, що в свою чергу підриває віру пересічних українців в державу і знижує інвестиційну привабливість. Крім переатестації суддів, необхідне посилення кримінальної відповідальності за отримання хабарів одночасно з підвищенням рівня зарплат. Має сенс розширити повноваження суддівського самоврядування (як спосіб уберегтися від політичного тиску), варто також задуматися про виборність суддів членами територіальних громад.

13. Реформування та переоснащення Збройних Сил

За роки незалежності матеріально-технічний склад Збройних Сил значно застарів, а сама структура перетворилася на розсадник корупції. У результаті в її здатності забезпечити безпеку країни є великі сумніви. Необхідно нарешті завершити перехід до професійної армії, скоротити її чисельність. Офіцерський склад обов'язково повинен навчатися за прогресивними світовими методиками і стажуватися в країнах з ефективними збройними силами. Матеріальне переоснащення потрібно проводити, спираючись на український військово-промисловий комплекс, який в перспективі може стати локомотивом для інших галузей економіки.

Зовнішня політика

14. Остаточний геополітичний вибір

Багатовекторність як головна доктрина зовнішньої політики не дуже себе виправдала. Україна залишається вкрай вразливою для будь-яких зовнішніх загроз (і політичних, і економічних). Відповідно до настроїв суспільства і програм головних політичних партій країна повинна встати зі шпагату між Заходом і сходом і зробити все для того, щоб стати повноправним членом європейської спільноти (при цьому, безумовно, побудувавши рівноправні і взаємовигідні відносини з РФ).

15. Курс на регіональне лідерство

Україна як найбільша країна Європи цілком може стати магнітом для менш великих держав з колишнього соцтабору. Для цього необхідні вагомі успіхи у внутрішній та зовнішній політиці, а також реанімація призабутих програм співробітництва в Балто-Чорноморському регіоні.

Суспільство

16. Розвиток української культури

У культурній сфері, від літератури до шоу-бізнесу, Україна так і не змогла стати незалежною, залишаючись у тіні російського культурного ринку. Змінити ситуацію може відмова від "шароварщини" і підтримка сучасних продуктів в кінематографі, музиці, книгодрукуванні (тут, до речі, можна почати з ліквідації офіціозних "совкових" творчих спілок).

17. Зміцнення незалежності ЗМІ

Більшість українських ЗМІ є інструментом впливу окремих фінансово-промислових і політичних груп, що сприяє наданню суспільству спотвореної картини дійсності. Крім введення прозорої системи власності ЗМІ та застосування до них антимонопольного законодавства, необхідна реальна відповідальність за корупцію в сфері преси і телебачення. Крім того, слід приватизувати непопулярні державні та комунальні ЗМІ, створивши на їхній базі реальні суспільні мовники.

18. Створення ефективної та доступної медицини

Медична система, що дісталася Україні в спадок від Радянського Союзу, за 22 роки практично розвалилася, багаторазові спроби її реформувати помітного результату не дали. Очевидно, що альтернативи переходу до страхової медицини немає, тим більше що медичні послуги (від першої допомоги до серйозних операцій) вже давно не безкоштовні, і їх надають лише за хабар. Крім усього іншого, відмову від безкоштовної медицини дозволить вивести з тіні легальні доходи лікарів.

19. Підвищення конкуренто-спроможності освіти

Пострадянська система освіти демонструє все гірші результати, її матеріальна база морально і технічно застаріла, професійні кадри у великому дефіциті, корупція процвітає від дитячих садків до національних університетів. Потрібно суттєво підвищити зарплати кваліфікованих педагогів, при цьому посиливши відповідальність за отримання хабарів, а також адаптувати застарілі методики викладання до сучасних реалій. Міносвіти має провести аудит вишів і ліквідувати численні комерційні "фабрики з видачі дипломів".

20. Запобігання "відтокові мізків"

Україна давно перетворилася на кузню кваліфікованих кадрів для більш розвинених країн. Слідом за "золотими зубами" з країни виїжджають "золоті руки" і "золоті мізки". Аби зупинити кадрові втрати, держава повинна стимулювати перспективних випускників вишів гарантованими робочими місцями з конкурентним рівнем заробітної плати, в першу чергу в сферах високих технологій, ВПК і системі державного управління.

21. Створення системи ЖКГ, що працює в інтересах громадян

Житлово-комунальне господарство в основному допрацьовує ресурс, що залишився з радянських часів. Потрібен терміново реформувати застарілу, неефективну і корупційну систему ЖЕКів, пільгами стимулювати розвиток об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Потрібна пропаганда серед громадян особистої відповідальності за будинки, в яких вони проживають, з чітким роз'ясненням, куди йдуть заплачені за комуналку гроші. Окремо цільове фінансування з держбюджету має спрямовуватися на капітальний, а не на косметичний ремонт комунікацій.

22. Розвиток громадських організацій

Більшість громадських організацій існують лише на папері або ж є проектами окремих партій чи політиків. У будь-якому випадку впливу на суспільні процеси вони майже не надають, як і не представляють інтереси самого суспільства. Необхідний масштабний аудит всіх зареєстрованих організацій. Держава повинна залучати громадських працівників до розробки нормативних актів, а повноваження громадських рад при різних відомствах можуть бути посилені.