Сьогодні, 19 серпня, в Україні святкується Яблучний Спас.

Яблучний Спас або Другий Спас (христ. Преображення Господнє) - народний свято у східних слов'ян, відомий з давньоруських часів. 

За народною прикметою, Другий Спас означає настання осені і перетворення в природі. Прийнято вважати, що ночі після 19 серпня стають набагато холодніше. До Спаса заборонено їсти яблука і страви з яблук. А ось у цей день, навпаки, покладається зривати і освячувати яблука та інші фрукти нового врожаю.

Другий Спас - це день поминання померлих родичів. За народними віруваннями, це третій вихід померлих у світ у весняно-літньому сезоні: (перший - у Страсний Четвер, другий - на Зелені Свята).

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. У цей день примічали погоду. Якщо день сонячний і безхмарний - осінь буде сухою. Якщо дощовий - мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса - такою буде і Покрова (14 жовтня).

У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: "Прийшов Спас, тримай рукавиці про запас!".

Зі святом Спаса пов'язані різні жнивні обряди: святять у церкві жнивні вінки, з нестиснутих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують "Спасову бороду".

У церкву несли святити квіти, мак. Після освячення квіти і головки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітали у свої коси, - "щоб не випадало з голови волосся".

Святковими частуваннями на Спас є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх з компотом або грушевніком - киселем зі свіжих груш.