Субота, 07.12.2019, 05:48
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Новини минулих днів
Архів новини
Пошук
Статистика
Головна » 2013 » Серпень » 17 » Підсумок розвитку економіки України за останні 20 років - повний провал
16:58
Підсумок розвитку економіки України за останні 20 років - повний провал
Інші останні Економічні новини України
Україна, отримавши державну самостійність і успадкувавши багатий ресурсно-виробничий потенціал, не виявила здібності не тільки розвиватися, але хоча б зберегти економіку, не в змозі вона побудувати нову життєздатну державу і відстояти свій суверенітет. Україна перетворюється на підмандатну територію з убогим, вимираючим населенням, що воліє втекти за кордон. Такий підсумок 20-річної політики.

Економіка України провалилася у перші ж роки самостійності. Було втрачено понад 40% основного капіталу, обсяг ВВП впав на 60%, інвестицій в основний капітал - на 80%. Цей спад не подоланий до цих пір, наводить тривожну статистику видання Время.ua. Своїм баченням стану економіки України ділиться доктор економічних наук, професор, Василь Найдьонов.

Порівняємо: ВВП Бєларусі в перші роки знизився на 20%. Рівень 1990 року перевищено ще в перші роки 2000, збережені і працюють всі підприємства, в тому числі сільськогосподарські, створено багато нових, практично немає безробіття (0,6%). Початково володіючи меншими, ніж Україна, ресурсами і виробничими потужностями, Бєларусь домагається більш високих економічних показників. За даними 2010 року, ВВП на душу населення в Бєларусі - 12,3 тис доларів США, зростання у порівнянні з 1995 роком - 2,9 рази; в Україні - 6 тис доларів США, зростання у порівнянні з 1995 роком - 1,5 рази. Середня заробітна плата в даний час у Бєларусі - 544 доларів США, в Україні - 394 долари США.

Але, найсумніше, економіка України не розвивається. У всіх країнах у періоди економічних трансформацій відбувався бурхливий ріст (СРСР, Німеччина, Японія, Китай та ін). Нічого подібного не спостерігається в Україні. Після катастрофічного спаду 90-х років йде мляве зростання при збідненні структури економіки. Валова додана вартість, створена в промисловості в 1991 році, становила 36% ВВП, а в 2010 році - 27,1%. Машинобудування і металообробка в обсязі промислової продукції в 1991 році становили 26,4%, у 2011 році - 11,6%; легка промисловість в 1991 році - 12,3%, в 2011 році - 0,7%. Зникло або доживає останні роки багато високотехнологічних галузей - літакобудування, суднобудування, турбіни, синтетичні алмази та інструменти до них, електронні прилади та ін. На низькому рівні і не зростає частка високотехнологічної продукції в промисловості (5-й і 6-й уклади становлять лише 4,1%). Україна втрачає прибутки навіть на транзиті нафти і газу, трубопровідні системи яких залишилися від СРСР. Транзит нафти скоротився до 25% потужності, транзит газу - наполовину, і вони продовжують падати. Подібного руйнування не було навіть в результаті війни. Вже через 10 років після війни, у 1955 році, обсяг промислової продукції УРСР був в 2,2 рази більше довоєнного рівня. У 2013 році вихідні обсяги ще не досягнуті, з моменту здобуття незалежності пройшло 22 роки.

Спостерігаються деіндустріалізація і деградація економіки України. Статистика та засоби інформації замовчують те, що в Україні величезне безробіття. Офіційно вважається 8%. Але в показник не включають хліборобів, які потребують роботи. Вони абияк годуються на присадибних ділянках, але у них немає грошей на інші потреби, у тому числі соціально-побутові та культурні. Треба б врахувати також поширену неповну зайнятість. До незабезпечених роботою можна додати від 5 до 7 млн ​​людей, які працюють за кордоном. У сумі не забезпечено роботою понад 23% економічно активного населення. Порівнянно з Іспанією або Грецією!

Зменшується населення країни, не підвищується тривалість життя. На початку 90-х населення України становило 52,2 млн осіб. Сьогодні - 45 млн. Інститут демографії та соціальних досліджень прогнозує до 2050 36 млн. Однак і цього може не бути, оскільки економічно мобільне населення бажає емігрувати.

Спостерігається занепад у всіх сферах.

Характерні показники сільського господарства, яке виробляє продовольство. Виробництво м'яса та м'ясопродуктів знизилося з 84 у 1990 році до 47 у 2011 році; молока - з 472 до 247 одиниць. Відповідно зменшилося споживання продуктів тваринництва на душу населення - м'яса і м'ясопродуктів з 68 в 1990 році до 51 в 2011; молока і молочних продуктів - з 373 до 205. Падає капіталооблаштування сільського господарства: тракторів з 495 тисяч в 1990 році до 147 у 2011; зернозбиральних комбайнів - з 107 тисяч у 1990 році до 32 тисяч в 2011; вантажних авто - з 296 до 101. У порівнянні з 1990 роком на 82% скоротилося поголів'я великої рогатої худоби: з 24623 тисяч голів до 4426, у тому числі, на 69,2% поголів'я корів - з 8378 до 2582; свиней на 62% - з 19427 до 7373; овець і кіз на 79,3% - з 8419 до 1739. Розрахунки показують зменшення на 70-80%.

Внутрішні причини криз

Україну спіткали дві економічні кризи: 90-х і 2008-2009 років. З 2012 року розгортається третя криза. На кризи 2008-го і 2013 років впливають хвилі глобальної кризи. Однак списувати на них економічні кризи України помилково. Основні причини всіх криз в Україні мають внутрішню природу.

90-ті роки несли катастрофічні втрати. Криза виникла через неправильний підхід до реформ. Переважало прагнення все скоріше зруйнувати. Було зламано всю систему управління економікою, розбиті великі виробничо-технологічні комплекси, роздроблені підприємства, ліквідовані колективні великі підприємства у сільському господарстві. Непродумана нагальна приватизація і ліберальна вседозволеність призвели до розграбування і ліквідації багатьох підприємств. Наспіх створювалася зовсім інша грошова і фінансова система. Чи не враховувалося, що нова ліберальна система з переважанням дрібних приватних підприємств і відсутністю планового регулювання виявляється набагато витратнішою за колишню: збільшилися витрати, підвищилася частка непродуктивних витрат, знадобилося у багато разів більше грошей і т. п. Руйнівний вплив на економіку зробила нова система податків, яка і досі впроваджується. Вона була (і залишається) способом відволікання у податки оборотних коштів підприємств. Податки стали багаторазово перевищувати прибуток. Збільшилася частка збиткових підприємств.

Наслідки провалу економіки, що послідував з гіперінфляцією і втратою багатьох високотехнологічних виробництв України, не подолані до теперішнього часу. Рівень економіки опустився набагато і залишається низьким.

Ослаблена економіка України важко перенесла наступну криза 2008-2009 рр.. Вона почала формуватися з 2005 року. Її основними причинами стали хронічна збитковість зовнішньої торгівлі, наростання корпоративної інвалютної заборгованості, висока питома вага інвалюти в кредитуванні, переважаюче зростання імпорту порівняно з експортом. Економіка України стала залежна від іноземних кредитів. Тому, коли прокотилася хвиля світової кризи, впав попит на товари українського експорту і закрилися джерела інвалютного кредитування, економіка України впала.

Україна у 2005 році спішно інтегрувалася до СОТ. Були введені узгоджені з СОТ митні тарифи на імпорт. Але вони виявилися у 2,5 рази меншими, ніж в середньому в СОТ. Через це імпорт став переважати над експортом, бюджет позбувся великих доходів, зовнішня торгівля стала хронічно збитковою. Щорічно Україна втрачає на цьому до 1,5 млрд доларів. У вересні 2012 року Україна звернулася до СОТ із проханням переглянути близько 270 тарифів, але отримала негативну відповідь. У 2011 року негативне сальдо по товарах склало 14,2 млрд доларів. Більше того, в умовах асоціації з ЄС передбачається подальше скорочення і обнулення захисних митних тарифів України.

Крім того, згубно позначилася на стані української економіки доларизація та її роль у фінансово-індустріальному комплексі.

Криза 2008-2009 років завершився фазою соціально-боргової кризи. Наростали борги і бюджетний дефіцит, що створює необхідність скорочувати соціальні витрати. Така ж ситуація відбувається в Європі в Греції, Іспанії, Португалії, Ірландії. Зовнішній валовий борг України в 2012 році склав 36,6% ВВП, а в I кварталі 2013 року досяг 136,3 млрд доларів, що становить 76,5% ВВП. Бюджетний дефіцит в 2008 році був 14,2 млрд грн, а в 2012 році - 50,7 млрд грн. За 5 місяців 2013 він склав 18,5 млрд грн або в річному численні 44,4 млрд грн.

Посилює ситуацію і тотальна корупція у державному апараті.

На цьому несприятливому грунті з 2012 року почала розгортатися чергова фінансово-економічна криза. Адже основні кризогенні фактори залишилися діяти. Головним чином, збитковість зовнішньої торгівлі, переважне зростання імпорту порівняно з експортом, невідновлення зносу основних фондів. З'явилася ще одна обставина - неокупність інвестиційних витрат у Євро-2012.

У 2012 році суттєво скоротилося кредитування економіки. Обсяг кредитування за рік збільшився всього на 2,2%. Високими залишалися кредитні ставки - у середньому 17,5% у національній валюті. І це в умовах майже відсутності інфляції, яка, як відомо, підвищує процентну ставку. У результаті промислове виробництво зменшилося на 2%, сільськогосподарське - на 4,5%. У 2013 році очікується нульовий або навіть негативний приріст ВВП. У I кварталі 2013 року він вже знизився на 1,1%. За 5 місяців 2013 обсяг кредитів збільшився тільки на 1,9%. Рівень кредитних ставок у національній валюті склав в середньому 15,2%. Продукція промисловості впала ще на 5,2%. До речі, гостра фаза кризи 2008-2009 рр.. почалася саме з скорочення кредитування. Очевидно, економіка України увійшла в дефляційну депресію - важку і тривалу фазу нестабільності. Економіка падає, борги зростають. Уряд знову звернувся до МВФ за новими кредитами. Але умови МВФ відомі: підвищення тарифів на газ, енергію та ЖКГ для населення.

У проекті договору про асоціацію з ЄС для України передбачено зниження і обнулення митних захисних ставок, обмеження експорту українських товарів, введення жорсткої системи технічних, санітарних, організаційних та технічних нормативів аж до зміни колії залізниць, обмеження діяльності на енергетичних ринках і т. п. Крім того, існує різниця в тарифах. Так, на експорт свинини з України тариф 10,2% + 93 євро за 100 кг, а з ЄС - тільки 5%. Масло вершкове до Європи - 189,6 євро за 100 кг, а в Україні - 10% зі зниженням на 5 років. Сардини в Європу - 23%, в Україні - 0%. Тариф на пшеницю і до Європи - 94 євро за тонну при обмежувальної квотою 950-1000 тисяч тонн і на кукурудзу - 94 євро за тонну і квотою 400-650 тисяч тонн. Крім того, європейські виробники отримують субсидії, які для України обмежуються і забороняються. За металопродукції з Європи в Україну встановлюється нульове мито, а з України - довільне.

Автор аналітичного огляду попереджає від необгрунтованих надій на інвестиції та технологічне співробітництво з ЄС. На їх думку, інноваційні проекти - дорогий товар, зброя конкуренції. Іноземні інвестиції в основний капітал за 20 років складають лише 5% загального обсягу. Вони й не збільшаться, оскільки для інвестора головна умова - наявність ринку збуту і можливість отримувати високий прибуток. В Україні цього немає, а при приєднанні до ЄС ситуація тільки погіршиться. Існує думка, що українські олігархи бояться російського бізнесу як більш сильного. Неначе європейські компанії чомусь будуть церемонитися. Більше того, Митний союз пропонує Україні тільки торгове та виробничо-коопераційну співпрацю без політичної та державно-організаційної інтеграції, тоді як ЄС втягує Україну в повне організаційне і політичне підпорядкування, до складу європейської конфедерації, де Україна як третьорозрядна провінція буде безправна. І умови бізнесу будуть диктувати транснаціональні компанії.

Експерт схиляються до думки американського фахівця Джона Перкінса щодо політики вільної торгівлі західних держав. "Вільна торгівля - справжній евфемізм. Вона дає транснаціональним компаніям привілеї, яких позбавлені національні виробники". Він наводить приклад, як Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) розорила Мексику: "Американські президенти і Конгрес ввели цілу систему правил, що забороняють іншим країнам обкладати митом американські товари і субсидувати місцевих виробників, які могли б конкурувати з нашими (американськими) агрофірмами, але не скасували мита та дотаційні програми на території США, таких чином надавши американським агрофірмам несправедливу перевагу". У результаті американські агрофірми заполонили Мексику кукурудзою за демпінговою ціною, що не покриває виробничі витрати. Дещо подібне твориться і з Україною.

Раніше архітектор польських реформ, автор "шокової терапії" Лешек Бальцерович висловив думку, що Україна паразитує і не розвивається.

"У вас занадто високі витрати. Україна має більше після Бєларусі співвідношення бюджетних видатків до ВВП в Європі, при цьому зберігається низький рівень доходу на душу населення. Як наслідок - швидкий розвиток неможливий", - вважає він.

Бальцерович навів приклад Китаю, де економіка протягом останніх 30 років зростає дуже швидко, але там згадане співвідношення знизилося з 30% наприкінці 1970-х до менш ніж 20% на сьогодні. "Це абсолютно інша економічна політика", - підкреслив він.

"В Україні ж при такому положенні справ є великий ризик, по-перше, регулярних криз, а по-друге, дуже повільного економічного розвитку", - резюмував економіст. 
Повідомляють Новини європейської України
Категорія: Економічні новини України | Переглядів: 1389 | | Теги: україна, провал, розвиток економіки | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ЗАЛИШ СВІЙ КОМЕНТАР ПРО ЦЮ НОВИНУ
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ТВОЯ ДУМКА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТУ, ХАЙ ПРО НЕЇ ЗНАЮТЬ ВСІ