У понеділок, 5 серпня, виповнюється рівно два роки, як екс-прем'єр-міністра України, лідера ВО "Батьківщина" Юлію Тимошенко було позбавлено волі.

Її заарештували 5 серпня 2011 року в залі Печерського районного суду Києва, який розглядав "газову справу" - про перевищення екс-прем'єром повноважень під час підписання газових контрактів з Росією в 2009 році. Суддя Печерського суду Києва Родіон Кірєєв, який ухвалив рішення про арешт близько 16.00, аргументував відповідну постанову "перешкоджанням Тимошенко у встановленні істини" на процесі у справі, який тривав вже 6 тижнів.

З 5 серпня під Печерським райсудом на Хрещатику прихильники і противники екс-прем'єра розгорнули свої намети (намети прихильників екс-прем'єра стоять і понині) - а Юлія Тимошенко опинилася в Лук'янівському СІЗО, в якому провела 145 днів.

11 жовтня 2011 р. Тимошенко було засуджено до 7 років позбавлення волі. Крім того, екс-прем'єру заборонено протягом трьох років обіймати посади на держслужбі. Суд також задовольнив позов НАК "Нафтогаз України" до Тимошенко, згідно з яким вона повинна відшкодувати збитки компанії в сумі понад 1,5 млрд грн, передає "Інтерфакс-Україна".

Апеляційний суд Києва 23 грудня залишив у силі вирок Печерського районного суду. 30 грудня Тимошенко етапували в Качанівську виправну колонію в Харкові.

Захист неодноразово заявляв про проблеми зі здоров'ям ще під час її перебування в Київському СІЗО і вимагав обстеження незалежними медиками, оскільки Тимошенко не довіряє українським лікарям. Того ж вона домагалася і в колонії. Вибухнув навіть скандал про так звану примусову госпіталізацію 20 квітня 2011 р. в ЦКБ №5 Харкова, коли, за заявою Тимошенко, співробітники пенітенціарної системи застосували до неї заходи фізичного впливу. Пізніше в українських ЗМІ з'явилися фотографії, на яких екс-прем'єр демонструє синці на руках і животі. Генпрокуратура і Держпенітенціарна служба заперечували застосування насильства до екс-прем'єра. Тимошенко на знак протесту оголошувала голодування.

Після зустрічі 4 травня з лікарями німецької клініки "Шаріте" Тимошенко попередньо погодилася на лікування в лікарні залізничників у Харкові. 9 травня її перевели з колонії до ЦКБ №5. Тактику і медикаментозне лікування екс-прем'єра визначають німецькі лікарі з клініки "Шаріте". Про готовність взяти Тимошенко на лікування неодноразово заявляла влада Німеччини.

На сьогодні родичі та захист Тимошенко наполягають на необхідності проведення операції за кордоном, однак влада заявляє про відсутність законодавчих підстав для цього.

Тимошенко, посилаючись на стан здоров'я, відмовляється брати участь у судових засіданнях у Харкові, де її судять у справі ЄЕСУ, звинувачуючи в неповерненні в державу валютної виручки від експорту металу корпорацією ЄЕСУ в сумі понад 160 млн дол, замаху на розтрату коштів держбюджету України в особливо великих розмірах шляхом покладання на Кабмін зобов'язань ЄЕСУ перед Міністерством оборони РФ на суму 405,5 млн дол.

Крім того, 18 січня 2013 р. генпрокурор України Віктор Пшонка заявив, що Генпрокуратура України завершила розслідування кримінальної справи щодо вбивства народного депутата Євгена Щербаня в 1996 році, екс-прем'єру Тимошенко вручено повідомлення в підозрі її в організації спільно з екс-прем'єром Павлом Лазаренком умисного вбивства з корисливих мотивів.

22 січня 2013 р. захисник Тимошенко Сергій Власенко оприлюднив її заяву, в якій екс-прем'єр називає звинувачення на її причетності до вбивства Щербаня "відвертою неправдою", яку буде нескладно спростувати в міжнародних судах.

У серпні 2011 року в ЄСПЛ надійшла скарга Тимошенко, в якій екс-прем'єр України стверджує, що її ув'язнення було політично мотивованим, не було судового перегляду законності її утримання під вартою в Київському СІЗО, умови утримання були неадекватними, без надання належної медичної допомоги, вона перебувала під цілодобовим спостереженням у харківській клініці. Заявник спирається на ст.3 (заборона ставлення, що принижує людську гідність), ст.5 (право на свободу і безпеку), ст.8 (право на повагу до особистого життя) і ст.18 (обмеження щодо прав) Європейській конвенції прав людини та основних свобод.

30 квітня 2013 р. ЄСПЛ визнав незаконність арешту Тимошенко, але не знайшов порушення прав щодо її скарги на застосування катувань.

Пізніше, після того як Вищий спеціалізований суд залишив у силі вирок у "газовій справі", Тимошенко звернулася до ЄСПЛ зі ще однією скаргою про порушення її права на справедливий суд у зв'язку з політичних мотивів (ст.6, ст.18 Європейської конвенції з прав людини). Провадження за скаргою було відкрито у жовтні 2012 року.

30 липня Мін'юст заявив, що рішення ЄСПЛ у справі "Тимошенко проти України" повністю виконано і не тягне за собою додаткових зобов'язань України. У відповідь захист екс-прем'єра назвав позицію Мін'юсту юридично необґрунтованою і звернувся до Верховного суду України з вимогою переглянути і скасувати вирок у "газовій справі".

Деякі європейські політики і партії вказують на політичну складову арешту і судових процесів щодо Тимошенко. Вирішення ситуації з екс-прем'єром у Європі ставлять однією з умов підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Водночас сама Тимошенко неодноразово висловлювала думку, що "майбутнє євроінтеграції України не може залежати від долі однієї людини".

У Києві та Харкові відбудуться акції на знак підтримки Тимошенко

У понеділок, 5 серпня, о 10.45, у наметовому містечку біля Печерського суду Києва на Хрещатику відбудеться акція на знак підтримки лідера опозиції Юлії Тимошенко. Про це повідомили в прес-службі "Батьківщини".

У рамках акції відбудеться флеш-моб однопартійців лідера опозиції, відкриється фотовиставка, присвячена Юлії Тимошенко.

Планується брифінг керівника Центрального штабу партії ВО "Батьківщина" Олександра Турчинова.

Крім того, 5 серпня у Харкові, о 12.00, біля лікарні Укрзалізниці депутати ВО "Батьківщина", разом з лідером фракції Арсенієм Яценюком, проведуть акцію на знак підтримки Юлії Тимошенко.